Про автора
Нейрофізіолог, біофізик, молекулярний біолог, ентомолог-любитель. Науковий співробітник, Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України
Публікації автора
Останні коментарі
Ну, так епістемологія – це ж класно. Якраз для популярного обговорення демаркації, бо в нас цим переважно біологи з фізиками займаються. 🙂
Та й мати серед авторів науковицю, яка викрила Гілею й компанію, для нас висока честь.
Ви вже зараз можете додати свій проєкт до розділу “Мережа про науку”.
Щодо досвіду “виходу з тіла” та “близькосмертного досвіду” років десять тому я цікавився тематикою, але зараз для відновлення цього потрібно трохи часу. Якщо Ви не проти, то можу написати Вам на email.
Ви хочете написати таку статтю для нашого порталу?
А Ви читали відповіді на цю статтю? Ми плануємо за деякий час опублікувати цю майже детективну історію на “Моїй науці”.
Дякую за детальну відповідь. Як буде трохи часу, напишу особисто.
На жаль, досвід однієї людини не є доказом. У статті наведені досвіди інших людей, які постраждали від тих самих “добавок”. Тому й розвивається доказова медицина, яка перевіряє науковими методами (використання плацебо-контролів, метааналізи багатьох досліджень тощо), чи допомагає той чи інший метод видужати, чи ні.
Звісно, кожен пацієнт/ка має право грати в “російську рулетку”, але все-таки людство вкладається в науку століттями саме для того, щоб зменшити щоденні ризики.
Про гомеопатію, метааналіз і плацебо-контролі ми вже писали раніше: https://my.science.ua/stabilnyj-medychnyj-zabobon-yak-u-tulchyni-v-xix-stolitti-gomeopatiyu-vyvchaly/
Тобто Ви визнаєте, що у Вас є ірраціональне упередження до цієї теми? Якщо ж є якісь зауваження по суті, то можна їх обговорити. Ми завжди радо виправляємо помилки в наших текстах.
Пані Тетяно, на нашому порталі нема “аптечних магнатів”. Тут лише науковці й популяризатори науки.
Пане Василю, хотів би наперед дізнатися Вашу позицію з приводу дослівного співпадіння низки речень з Вашої статті в газеті “Україна молода” https://www.umoloda.kiev.ua/number/510/163/18344/ та тексту статті Ю. Салиги в газеті “За вільну Україну” (що опубліковано на 2 роки раніше) https://my.science.ua/wp-content/uploads/2017/10/ZaVilnuUkr1.pdf.
Такі фрази як “…інтенсивно використовувати в своїх наукових дослідженнях у галузі ембріології електронно-мікроскопічні методи. Він був одним із перших, хто запровадив електронну мікроскопію біологічних об’єктів в Африці.” чи “Згодом книгу перевидавали ще сім (!) разів англійською, по два рази японською та італійською, один раз іспанською мовами. Це був найпопулярніший і найпоширеніший підручник з ембріології у світі.”
Якщо колись давно сталася помилка, її варто визнати, й після цього можна рухатися далі.
Так, планів багато. Видати мемуари українською, встановити меморіальні дошки в Києві й Северинівці (звідти його дід та там він проводив багато часу), публічні заходи. Якщо буде підтримка суспільства, зможемо.
А вивчення буде тривати, бо надто непересічна особистість.
Дні науки
Наші проєкти
Щеплення Правдою
21 Березня 2022, 18:31