Про автора
Нейрофізіолог, біофізик, молекулярний біолог, ентомолог-любитель. Науковий співробітник, Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України
Публікації автора
Останні коментарі
“Дерусифікація на цьому етапі має бути нейтральної”
Є така точка зору. Вона помилкова.
Ідеальних топонімів ніколи не буде.
Щодо Бекешкіної, то Вам не вдасться навести сучасну українську жінку-соціолога з суттєво більшим внеском. Але топоніми це не про “мірятися Хіршами”. Пізніше треба буде про це детальніше написати.
Ви написали кілька шаблонних фраз. Не знаю, як реагувати
Незрозуміло, звідки взявся такий висновок. У зібраному нами списку понад 80 імен науковців. Відібраних за досягнення, зв’язок з Києвом, з урахуванням політичного контексту.
Так, треба виправити. Георгій Вороний замість Академіка Туполєва.
А що ж за 8 інших? 🙁
Обличчям не вийшли?
Попов не увійшов у першу серію перейменувань. Але буде й друга.
Вправи з вимовляння імені Никанора Адамовича Тржаска-Хржонщевського вже час починати всім, хто ще не почав.
Усім буде щось не до вподоби, це нормально. Замість Реформатського на тій же вулиці є фізик Василь Кладько, вбитий окупантами в Ірпені. Голосуйте за нього.
У фразі “50 років пропрацювали у Києві” лежить відповідь. Вчений світового рівня (а Реформатський саме такий) залишає по собі наукову школу – учнів, на розвиток яких впливає. Таким чином “чужі” вчені асимілюються, стають засновниками автохтонних шкіл. Чимало сучасних київських хіміків-органіків (погугліть Енамін, одна з найбільших хімічних компаній у світі) вважають Реформатського своїм “науковим дідусем”. Не Бутлерова, а Реформатського.
Як політичного діяча Грушевського знають у суспільстві. Пам’ятник біля Будинку вчителя вчтановлено не історику, а Голові Центральної Ради, яка у тій будіалі збиралася. Оце малося на увазі. Звісно, науковий внесок Грушевського як історика важко переоцінити.
За Довнар-Запольського дякую. Додамо.
Дні науки
Наші проєкти
Щеплення Правдою
22 Червня 2022, 19:51