Ну, так епістемологія – це ж класно. Якраз для популярного обговорення демаркації, бо в нас цим переважно біологи з фізиками займаються. 🙂
Та й мати серед авторів науковицю, яка викрила Гілею й компанію, для нас висока честь.
Ви вже зараз можете додати свій проєкт до розділу “Мережа про науку”.
Щодо досвіду “виходу з тіла” та “близькосмертного досвіду” років десять тому я цікавився тематикою, але зараз для відновлення цього потрібно трохи часу. Якщо Ви не проти, то можу написати Вам на email.
На жаль, досвід однієї людини не є доказом. У статті наведені досвіди інших людей, які постраждали від тих самих “добавок”. Тому й розвивається доказова медицина, яка перевіряє науковими методами (використання плацебо-контролів, метааналізи багатьох досліджень тощо), чи допомагає той чи інший метод видужати, чи ні.
Звісно, кожен пацієнт/ка має право грати в “російську рулетку”, але все-таки людство вкладається в науку століттями саме для того, щоб зменшити щоденні ризики.
Тобто Ви визнаєте, що у Вас є ірраціональне упередження до цієї теми? Якщо ж є якісь зауваження по суті, то можна їх обговорити. Ми завжди радо виправляємо помилки в наших текстах.
Пане Василю, хотів би наперед дізнатися Вашу позицію з приводу дослівного співпадіння низки речень з Вашої статті в газеті “Україна молода” https://www.umoloda.kiev.ua/number/510/163/18344/ та тексту статті Ю. Салиги в газеті “За вільну Україну” (що опубліковано на 2 роки раніше) https://my.science.ua/wp-content/uploads/2017/10/ZaVilnuUkr1.pdf.
Такі фрази як “…інтенсивно використовувати в своїх наукових дослідженнях у галузі ембріології електронно-мікроскопічні методи. Він був одним із перших, хто запровадив електронну мікроскопію біологічних об’єктів в Африці.” чи “Згодом книгу перевидавали ще сім (!) разів англійською, по два рази японською та італійською, один раз іспанською мовами. Це був найпопулярніший і найпоширеніший підручник з ембріології у світі.”
Якщо колись давно сталася помилка, її варто визнати, й після цього можна рухатися далі.
Так, планів багато. Видати мемуари українською, встановити меморіальні дошки в Києві й Северинівці (звідти його дід та там він проводив багато часу), публічні заходи. Якщо буде підтримка суспільства, зможемо.
А вивчення буде тривати, бо надто непересічна особистість.
21 Березня 2022, 18:31