Ірина Лінник про екологію як науку


Якось, блукаючи по фейсбуковим нетрям, наштовхнувся на непересічну сторінку «Екологія життя». Посилання з неї вели на однойменний сайт. Автори писали цікаво про різні аспекти екології – науки про навколишнє середовище. Частина матеріалів перекладалися українською з іншомовних науково-популярних джерел, при цьому важливо, що джерело завжди вказане – це рідкість у нашому веб-просторі. Нещодавно знову зайшов на цей сайт і виявилося, що він існує вже 10 років! Гортаючи сторінки видання, було цікаво прочитати статтю про вимирання бджіл, якого, схоже нема, про забарвлення яєць динозаврів та про велику кількість відходів від продуктів здорового харчування. «Моя наука» традиційно приділяє увагу справам колег з популяризаційної діяльності, тому після недовгих розшуків ми виявили Ірину Лінник – редакторку «Екології життя» – та розпитали про проект.

  • Науково-популярний сайт «Екологія життя» з’явився вже далекого 2009 року. Чому це сталося? Яка була ціль проекту? Чи велика команда була на старті?

 

Ірина Лінник (фото надане Іриною)

У 2009 я ще була студенткою Вінницького національного технічного університету. Навчалась в інституті енергетики, екології та електроспоживання, хоча на той час екологи вже відділились у власний інститут. Починався проект з двох людей — крім мене в команді був випускник-еколог, у якого після років навчання лишилось багато матеріалів з різних розділів екології. Було бажання цими матеріалами поділитись, оскільки в інформаційному просторі україномовної інформації з екології бракувало, як, власне, і з інших дисциплін. Тобто метою було полегшити життя тим, хто хоче навчатись, але цим все не закінчилось. Хотілось зацікавити темою умовну людину, яка зайшла на сайт, скажімо, у пошуках матеріалів на реферат. Так проект став ще й популяризаторським.

 

  • Що цікавого може знайти читач на сторінках сайту? Які статті були найбільш популярними?

 

На сторінках «Екології життя» можна знайти як інформацію навчального характеру, так і різноманітні цікавинки, поради, новини, є галерея і блог. Освітня інформація, представлена на сайті, зібрана з усіх розділів екології та охорони навколишнього середовища. Але найпопулярнішими завжди були матеріали на теми більш практичні. Важливо розділяти екологію як фундаментальну науку, екологію як охорону навколишнього середовища та екологію як коло філософських, етичних, моральних питань, пов’язаних зі способом життя і системою цінностей. Останнє цікавить людей найбільше.

 

  • Чому потрібно популяризувати екологію?

 

Дивлячись яку саме екологію. Якщо йдеться про екологію як напрямок суспільної думки, то в суспільстві вже існує цей запит. Але часто енергію, яку активісти мають і хочуть вкладати, вони вкладають не в те, чим варто було б займатись. Тому потрібно популяризувати в першу чергу екологію як науку, зокрема прикладні аспекти екології як науки. Насправді, існує цілий ряд наук, на який у суспільстві є запит, є інтерес, але немає якісної та доступної теоретичної бази. Взагалі була ідея зробити декілька тематичних сайтів з різних дисциплін, просто так вийшло що екологія стала першою. Була ще спроба другого кроку в цьому напрямку — ще один науково-популярний сайт, на цей раз з історії, «Минуле життя». Проект досі існує, але ресурсів на його розвиток вже не вистачає. Основні сили направлені на «Екологію життя», оскільки саме в екології, на мій погляд, ми маємо найбільш нагальну потребу надати правильний напрямок вектору громадської активності.

 

  • Чи є в проекту якесь фінансування, чи він стовідсотково волонтерський? Які стимули підтримувати його довгий час?

 

Фінансування немає і ніколи не було. Волонтерів наразі теж немає. Все що виходить робити своїми силами, роблю сама — від веб-розробки до підготовки матеріалів. Але все одно проект потребує постійного вкладення коштів. Допомагає реклама, іноді хтось із читачів зробить пожертву. Однак часто доводиться платити з власної кишені. А стимул це робити один — щоб сайт продовжував виконувати свою популяризаторську та освітню функцію.

 

  • Ви 10 років ведете науково-популярний проект, при цьому у Вас менше 300 френдів у Фейсбуці, але серед них нема Антона Сененка та інших відомих популяризаторів науки. Хто Ви та звідки? Де вчилися, працюєте, чи є хоббі?

 

За освітою я електроенергетик. Тому, власне, на сайті багато матеріалів на перетині екології та енергетики, багато про відновлювані джерела енергії. Я з Вінниці, в ній наразі і живу. Вчилась, як я вже згадувала, у ВНТУ, паралельно займалась самоосвітою за напрямком веб-розробки. В цій сфері і працюю після випуску. Зараз я фрілансер, крім IT та дизайну займаюсь фотографією. До речі, надихнула мене на це сама «Екологія життя» — наповнюючи її галерею роботами інших фотографів, я відчула необхідність і самій створювати візуальний продукт по темі. Взагалі, не тільки я створюю «Екологію життя», «Екологія життя» також створює мене. Наприклад, заради проекту я оволоділа англійською мовою, оскільки якісний контент часто доводиться перекладами саме з англомовних джерел. Та й взагалі працювати з інформацією — означає постійно змінюватись під впливом цієї інформації. Врешті, я теж читач «Екології життя».

 

Всім нашим читачам, хто цікавиться теоретичними та практичними аспектами екології, рекомендуємо сайт «Екологія життя». До речі, проекту можна допомогти отут,  бо він, як і «Моя наука», залежить від підтримки любителів науки.

Обговорення

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *