Відкритий лист з приводу Премії НАН України імені Л. П. Симиренка
5 Травня 2024 | Редакція "Моєї Науки"
Категорія: Я так думаю (особистий блог)
Теги: дискусія, НАН України
Нещодавно на порталі “Моя наука” було оприлюднено відкритого листа українських науковців з приводу премії Національної академії наук України “За популяризацію науки”. У той же період до редакції надійшов ще один відкритий лист щодо премії НАН України. Якщо серед авторок і авторів першого листа були відомі нам колеги, то з автором цього листа ми незнайомі. Редакція не може перевірити твердження, подані в цьому листі. Утім для підтримання дискусії та з принципів відкритості ми вирішили також опублікувати й другий лист без редакційних правок. Критика системи наукових нагород України лунає регулярно, тому важливо, на нашу думку, щоб різні точки зору були почуті.
ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ДО НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
У відповіді НАН України на мою скаргу було сказано, що процедури апеляції на прийняті рішення щодо присудження іменних премій НАН України не передбачено. Сама ж розлога відповідь зосереджена на описі досягнень відділу нових культур НБС ім. М.М. Гришка НАН України за всі роки його існування, хоча премія присуджується за вагомі результати останніх п’яти років. Так, за остання п’ять років було передано на реєстрацію п’ять сортів овочевих і ароматичних культур, тоді як цикл робіт, за які присуджено премію називається «Теоретичні та прикладні засади мобілізації генетичних ресурсів для створення цінних високоадаптивних сортів плодових і ароматичних рослин». А сама премія імені Л.П. Симиренка присуджується за наукові роботи в галузі садівництва, дендробіології та квітникарства, які не збігаються з напрямком досліджень відділу нових культур. Дослідження у сфері окресленої для премії Л.П.Симиренка виконуються зовсім в інших відділах НБС ім. М.М.Гришка НАН України, а саме у відділі акліматизації плодових рослин (садівництво), відділу дендрології та паркознавства (дендробіологія) та відділу квітниково-декоративних рослин (квітникарство).
Більшу частину шостисторінкової відповіді НАН України присвячено жонглюванню з термінами. Демонструючи знання англійської мови на рівні ґуґл-перекладача, бо “fruit” у відповіді НАНУ перекладено як “фрукти” (?), відповідачі досліджували значення термінів “gardening” і “horticulture”, які вважають ідентичними, лише для того, щоб заявити, що вони позначають ширше поняття, ніж це прийнято в Україні. При цьому проігноровано як одинадцятитомний академічний тлумачний словник української мови, розроблений, до речі, в системі НАНУ, де наведено визначення садівництва саме в тому сенсі, як воно застосовується в Україні та відображено в назві премії ім. Л.П.Симиренка та і ДСТУ 7056:2009 «Садівництво та ягідництво. Терміни та визначення понять». Відповідь, підписана академіком НАНУ, не тільки ігнорує вітчизняні стандарти, а й ґрунтується на Вікіпедії, яка, як відомо не тільки вченим, а й студентам, не є авторитетним джерелом. Для обґрунтування відкидання вітчизняного розуміння терміну садівництва, комісанти заявили, що не збираються дотримуватися українських нормативних документів, бо мають на меті «рух до стандартів ЕС з перспективою приєднання до нього».
Варто нагадати, що згідно п.6 Положення про премії «висунення робіт повинно проходити за умов високої вимогливості до оцінки їх значення та об’єктивного і аргументованого обговорення висунутих кандидатур, складу авторських колективів, а також прозорості». У такій поважній науковій установі, як НБС ім. М.М. Гришка НАНУ на премію висунуто номінантів, якими жодного (!) сорту плодових культур не створено взагалі. І не могло бути створено, бо селекцією плодових і декоративних рослин у НБС ім. М.М. Гришка НАН України займаються зовсім інші відділи. Зокрема, у відділі акліматизації плодових рослин та відділі квітникарства за останні п’ять років створено близько 90 сортів плодових і квіткових рослин, які відповідають критеріям премії імені Л.П. Симиренка, що присуджується за видатні наукові роботи в галузі садівництва, дендробіології та квітникарства. Серед імен селекціонерів цих сортів немає жодного прізвищ номінантів, бо вони їх не створювали.
Якщо комісія керувалася «європейським духом», то чому він випарувався при згадуванні про збірники праць. Бо саме згадування про обмеження, наведені в п. 9 Положення, що не можна висувати на конкурс збірники наукових праць більш ніж трьох авторів, свідчить проте, що воно поширюється на подані монографії і каталог, які є збірними працями 30-100 і більше (!) авторів. Тобто, авторський внесок, менший за 1 % вважається комісією НАН України найвагомішим доробком, достойним отримання премії. Ніхто не заперечує щодо важливості колективних праць в науці, проте пп. 7 і 9 та й сам дух Положення про премії вказують на важливість висування номінантів саме за вагомі внески. Чи є внесок вагомий, якщо номінанти перебувають навіть не в першій трійці, а на шостій, сьомій, восьмій, дев’ятій позиції співавторства та який власне відсоток вкладу мають номінанти у цих працях? Якщо навіть мигцем приглядітися до наукових статей, то можна легко побачити не відповідність їх вимогам п. 8 Положення про премії. Навіть побіжний перегляд вказує, що низка них стосуються досліджень овочевих культур, тоді як номінантів було висунуто за цикл праць з вивчення плодових і ароматичних культур.
Беззаперечний факт висування та присудження премії за наукові праці, після їх публікації яких минуло більше п’яти років, що заборонено п. 8 Положення, комісія не може спростувати, тому умовчує. Не надано відповіді і на те, як таке сталося, що на вітчизняну премію номіновано праці російських (!) співавторів. Проігноровано Постанову Кабміну від 24.03.2022 № 355 «Про денонсацію Угод в галузі освіти і науки з Російською Федерацією». У розвиток цього МОН Україні прийняв рішення «Про необхідність припинення будь-яких форм наукової (науково-технічної) співпраці с рф та рб». Залишається припустити повну не інформованість працівників установ НАН України про війну, затьмарену мріями майбутньої інтеграції в ЄС.
Цікавим є «відкриття» комісії НАНУ, що права на сорт та патент набувають чинності з дати публікації заявки. Згідно із Законом України «Про охорону прав на сорти рослин» та Постановами Кабміну «Положення про Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні» і «Порядок ведення Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні» на території України дозволяється господарське використання лише тих сортів, що пройшли випробування та занесені до Державного реєстру сортів рослин України. Немає ніяких підстав прирівнювати Реєстр заявок до Реєстру сортів, а подачу заявки до державної реєстрації прав на сорт. Державний реєстр сортів веде Мінагропромполітики, до якого заносяться сорти, після проведення усієї відповідної процедури. Немайнові (свідоцтво про авторство) та майнові (патент) права на сорт набуваються за певним порядком: спочатку подається заявка, потім здійснюється експертиза заявки за формальними ознаками та кваліфікаційна експертиза. Після формальної експертизи публікуються відомості про заявку. Автори відповіді стверджують, що «дата публікації заявки й є датою, від якої ведеться облік публікації нового сорту», не пояснюючи, що розуміють під «обліком публікації» і засвідчуючи повне незнання процесу набуття прав на сорт. За результатами кваліфікаційної експертизи у порядку, визначеному статтею 31 цього Закону на підставі обґрунтованого експертного висновку приймається рішення про державну реєстрацію сорту і видачу патенту або рішення про відмову в реєстрації сорту і видачі патенту. Права інтелектуальної власності на сорт рослин стають чинними лише з дати їх державної реєстрації (ст. 33). Фізична особа набуває особистих немайнових прав інтелектуальної власності на сорт і визнається автором сорту з дати державної реєстрації прав на сорт (ст. 37), а не з дати подання заявки, як стверджується у відповіді НАН України. Те ж само вказано у ст. 485 Цивільного кодексу України, що право на особисті немайнові права на сорт рослин набуваються після засвідчення державною реєстрацією. Подані на номінацію сорти, занесено до Державного реєстру у термін, що виключає їхній розгляд на премію ім. Л.П.Симиренка 2023 року. Заявку на реєстрацію сортів було подано 21.12.2022, а як сорти їх зареєстровано у серпні 2023 (невідповідність п. 8 Положення про премії). Тому в Державному реєстрі сортів рослин України їх позначено 2023, а не 2022 роком, як наполягають у НАН України. Я вважаю, що в НАН України працюють люди, які мають знати різницю між датою надсилання статті до редакції (її зазначають у публікації з метою пріоритету та попереднього ознайомлення громадськості, як і у випадку подачі заявки на сорт) та датою публікації. Тільки після публікації стаття вважається опублікованою.
Набуття майнових прав інтелектуальної власності на сорти рослин також відбувається тільки після державної реєстрації (ст. 41 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин»; ст. 488 Цивільного кодексу України), про що в НАН України не знають. Так, датою набуття майнових прав на сорт ‘Фараон’ є 15.05.2023, ‘Кияночка’, ‘Фортуна’, ‘Різдвяна зірочка’ – 4.08.2023, ‘Срібне мереживо’ – 6.10.2023, тобто отримання патентів, що засвідчують майнові права на ці сорти відбулося у терміни, які протирічать вимогам п. 8 Положення про премії. Але найцікавішим є те, що комісією НАН України до наробку, за який було отримано премію, було зараховано патенти, права на які згідно із законами України взагалі не належать номінантам.
Ще одним із досягнень номінантів вважається патент на корисну модель, заявку на який було подано 25.06.2018. Це є прикладом роздвоєння свідомості членів комісії НАН України, які доводять, що слід орієнтуватися на дату заявки, бо тоді випадку дата заявки не відповідає п. 8 Положення про премії.
На завершення у відповіді НАН України одним абзацом мимохідь повідомлено, що комісія НАН України порівнювала, відкрито й відверто обговорювала обидва цикли робіт. Як можна припустити з того факту, що комісія повторно витребувала праці для розгляду, то в перший раз вона їх не розглядала і фахівцями вони не рецензувалися. При цьому комісія демонструє незнання відмінностей між експериментальними і оглядовими науковими роботами. Здійснене узагальнення 2,5 тис. світових і вітчизняних джерел щодо вивчення волоського горіха викладено у двох томах обсягом понад 1 тис. сторінок. Яке значення має поданий на конкурс цей цикл робіт з горіхівництва відповідач умовчує. Комісія НАН України також не згадує про створення найбільшої в країні генофондової колекції волоського горіха, що налічує понад 90 сортів та добірних форм. Повз увагу комісії пройшла й розробка та впровадження нової навчальної дисциплін для магістрів «Горіхівництво», яка забезпечуватиме подальший розвиток галузі, що має потужне економічне значення.
Комісія НАН України пересмикує факти і щодо творчого внеску у створення сортів волоського горіха, один з яких визнано найкращим горіхом року. Згідно з п. 10 Положення про премії, у пакеті документів на премію надається довідка про творчий внесок у роботу, підписана керівником установи і скріплена гербовою печаткою, яку було надано, а так як співавтор є приватною особою, то він окремо надав письмову згоду на відповідний розподіл авторства. Проте комісія НАН України стверджує, що таких документів начебто не було і це вплинуло на прийняття нею рішення. Облудність цього ствердження спростовують як надані паперові документи, так і дублювання цих документів, засвідчених електронним підписом, що були надіслані електронною поштою до Відділення загальної біології НАН України.
Унаслідок дій комісії НАН України, які було затверджено Відділенням загальної біології та Президією НАН України, було порушено права і законні інтереси громадян та принципи академічної доброчесності. Мені не надали можливості ознайомитися з матеріалами справи та її перевірки, бути присутнім при розгляді скарги. Відмовлено в ознайомлені з поданими документами, рецензіями, висновками комісії НАН України, результатами перевірки додержання експертними комісіями Положення (п. 14, 15 Положення про премії). Мою заяву з проханням про особистий прийом керівництвом НАН України проігноровано.
Тому вважаю за потрібне донести до українського суспільства і наукової спільноти кричущі факти паплюження принципів академічної доброчесності в сподіванні, що в НАН України є здорові сили, здатні очистити реноме поважної Академії наук. Іменні премії видатних вчених є престижними і мають значний вплив на розвиток науки. Грубе порушення правил та ігнорування критеріїв присудження премії повинно отримати належну оцінку громадськості та самої НАН України.
На цей час, реакція НАНУ полягає в рішенні вибрати одного із номінантів членом-кореспондентом НАН України.
Володимир Меженський, доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри садівництва ім. проф. В.Л.Симиренка Національного університету біоресурсів і природокористування України
Дні науки
Наші проєкти
Щеплення Правдою
Обговорення
27 Червня 2024, 16:06
Щодо відкритого листа В.Меженського
Не вступаючи в полеміку із проф. В.Меженським, оскільки рішення про присудження Премії імені Л.П. Симиренка НАН України приймала комісія, до складу якої входили провідні вчені з різних наукових установ НАН України, НААН України, вищих навчальних закладів України, вважаємо за доцільне відзначити, що його робота мала бути одразу знятою з розгляду у зв’язку з тим, що проф. В.Меженський у своїх двох монографіях, які були висунені на здобуття цієї премії, фактично визнає існування так званої «Донецької народної республіки», а також приналежність Криму Росії.
Про це недвозначно свідчать численні факти цитування проф. В.Меженським робіт, в яких Крим зазначений як територія Росії, а Донецьк знаходиться в так званій «Донецькій народній республіці».
Для підтвердження цих фактів нижче наводяться посилання на окремі з таких робіт, які широко цитуються в монографіях В.Меженського:
Атлас сортов плодовых культур коллекции Никитского ботанического сада / Смыков А. В., Комар-Тёмная Л. Д., Горина В. М. и др.; под общей редакцией чл.-корр. РАН Ю. В. Плугатаря; Федеральное государственное бюджетное учреждение науки “Никитский ботанический сад – национальный научный центр РАН”. Симферополь : АРИАЛ, 2018, 398 с. https://search.rsl.ru/ru/record/01009937901
Смыков, А.В. Генофонд и создание сортов южных плодовых культур для Крыма и юга России // Сб. науч. тр. Гос. Никит. ботан. сада. 2015, Т. 140. С. 19-23. https://cyberleninka.ru/article/n/genofond-i-sozdanie-sortov-yuzhnyh-plodovyh-kultur-dlya-kryma-i-yuga-rossii
Хохлов, С. Ю., Баскакова, В. Л. Коллекция ореха грецкого // Науч. зап. природ. заповедника “Мыс Мартьян”. 2015. Вып.6. Коллекции Никитского ботанического сада. С. 235–238. https://cyberleninka.ru/article/n/kollektsiya-oreha-gretskogo.pdf
Горецкий, О.С., Столярова, Г.П., Сафонов, Ф.И. [Донецк, ДНР]. К 115-летию выдающегося биолога Фёдора Львовича Щепотьева (1906-2000) // Историко-биол. исслед. 2021. Т. 13. № 4. С. 169-183. DOI 10.24412/2076-8176-2021-4-169-183.
1 Липня 2024, 10:29
Отакої. Тобто Комісія з присудження премії НАН ім. Л. Симиренка таки схибила, прийнявши неетичну роботу до розгляду?
Цікаво, що Ви навели самі посилання на праці, але не на монографії колеги. Ви ж розумієте, що це не є підтвердженням, а лише посиланнями на праці з ДНР і окупованого Криму.
І навряд чи Національний ботанічний сайт це пише, наступного разу краще підпишіться власним іменем. Тут науковці, всі свої.
5 Липня 2024, 17:39
Відповідь на відкритий лист Володимира МЕЖЕНСЬКОГО
Ми автори циклу праць «Теоретичні та прикладні засади мобілізації генетичних ресурсів для створення цінних високоадаптивних сортів плодових і ароматичних рослин» лауреати премії імені Л.П.Симиренко (Д.Б.Рахметов, О.В.Григор’єва, О.А.Корабльова) здивовані змістом відкритого листа п. В.Меженського, що містить перекручену інформацію та чимало неточностей. Ми хочемо довести до уваги громадськості та наукової спільноти про надуманість звинувачень та академічну недоброчесність п. В. Меженським.
Дійсно, Премія імені Л.П. Симиренка присуджується за видатні наукові роботи в галузі садівництва, дендробіології та квітникарства. Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка працює саме в цьому напрямку, тому мав повне право висувати свої здобутки на конкурс.
Робота подана нами на конкурс виконана на базі двох наукових відділів – акліматизації плодових рослин (в.о. зав.відділу Ольга Григор’єва) та культурної флори (в.о. зав.відділу Джамал Рахметов і с.н.с. Ольга Корабльова).
На жаль, як виявилось автор листа абсолютно не обізнаний у напрямах досліджень зазначених підрозділів та змістом досліджень членів авторського колективу, які були і є керівниками й відповідальними виконавцями майже 40 фундаментальних та прикладних тем, серед яких науково-дослідні роботи, що виконувалися за відомчою, програмно-цільовою тематикою наукових досліджень НАН України, конкурсною тематикою Національного фонду досліджень України, а також 10 міжнародних проєктів і грантів.
Авторами виконано два наукових проєкти в галузі садівництва за конкурсом Міністерства аграрної політики України. Один з авторів був співкерівником від Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України спільного проекту з Національним університетом біоресурсів та природокористування в рамках конкурсу МОН України, який повністю було присвячено використанню потенціалу нових декоративних корисних рослин в Україні. Наші розробки використовуються у 10 країнах світу.
Автори були одними з ідеологів та відповідальними виконавцями створення Міжнародної мережі AgroBioNet закладів і дослідників для реалізації наукової програми досліджень, освіти та розвитку «Agrobiodiversity for improving nutrition, health and life quality» (координатор від України О.Григор’єва). У рамках AgroBioNet реалізовано 5 Міжнародних конференцій. Засновано спільно зі Словацьким с.-г. університетом в Нітрі Міжнародний журнал Agrobiodiversity for Improving Nutrition, Health and Life Quality. У значній мірі ця робота спрямована відображенню результатів науково-дослідної роботи вчених в Україні та Європі у галузі садівництва, квітникарства, дендробіології, фізіології, генетики і біотехнології та селекції нових нетрадиційних, малопоширених, забутих культур.
Цикл праць нашого авторського колективу за 5-тирічний період, які було подано на конкурс включає 46 наукових робіт, зокрема: 3 монографії (колективні), каталог, 24 статті, що входять до Scopus, Web of Science, 6 статей у фахових виданнях, 5 авторських свідоцтв на сорти, 4 патенти на сорти та патент на корисну модель, а також 2 технологічні регламенти (ТУ).
Вагомим науковим результатом роботи є розробка фундаментальних та прикладних засад інтродукції, акліматизації, адаптації, стійкості і селекції нових, малопоширених та нетрадиційних плодових і ароматичних рослин. Обґрунтовано роль інтродукції та селекції відповідних груп рослин як важливої складової збільшення видового та сортового різноманіття садових ценозів. Створено високоадаптивні сорти і розроблено біологічні основи репродукції та ефективних технологій культивування і використання нових плодових та ароматичних рослин. Загалом ми створили колекційний фонд ароматичних рослин, який нараховує близько тисячі таксонів, що є важливою складовою наукового об’єкту та становить Національне надбання України. Зібрано колекційний фонд нових та малопоширених плодових рослин, який нараховує понад 700 таксонів.
На нашу думку, подана на конкурс робота має важливе наукове, екологічне та соціальне значення, що полягає у розкритті потенціалу нових для України плодових і ароматичних культур, розробці механізмів регуляції ростових, метаболічних, продукційних процесів у рослин із використанням мобілізованих фітогенетичних ресурсів та оригінальних технологічних відкриттів для вирішення окремих проблем у галузі біологічної, екологічної і продовольчої безпеки, а також в органічному виробництві та фіторемедіації.
На основі сучасних методів селекції та біотехнології створено нову генотипову базу вихідного матеріалу, що слугувало науковою основою для селекції та виведення 33 високоадаптивних сортів ароматичних рослин (у тому числі 5 за останній п’ятирічний період) та близько 20 плодових рослин, які включено до Державного реєстру сортів рослин України. Пріоритет з інтродукції та селекції понад 10 ароматичних та плодових культур в Україні належить виключно нашому авторському колективу.
Створено оригінальні об`єкти інтелектуального права з використанням сировини нових ароматичних та плодових рослин (11). Опрацьовано ТУ (2020 р.) щодо використання потенціалу малопоширених ароматичних та плодових рослин (96 найменувань). Майже всі наші сорти ароматичних та плодових рослин мають широкий спектр застосування і можуть використовуватися як сировинні, лікарські, медоносні і декоративні рослини.
Отримані наукові та практичні результати поглиблюють уявлення про біолого-морфологічні та репродуктивні особливості нетрадиційних арома-тичних та плодових рослин, вказують на перспективність промислового вирощування й доводять доцільність їх впровадження у садівництво України.
Однак, чомусь п. В.Меженський все зводить лише до створення сорту плодових культур. Водночас, як він сам стверджує, премія надається не лише за сорти плодових рослин, а за видатні наукові роботи в галузі садівництва, дендробіології та квітникарства. Чомусь автор пов’язує садівництво лише з плодовими рослинами. Розробка біологічних основ інтродукції, акліматизації, адаптації, стійкості та селекції чудових пряно-ароматичних, ефіроносних, лікарських тощо рослин, які є сьогодні окрасою будь яких ландшафтних рішень у декоративному садівництві, ландшафтній архітектурі та фітодизайні : хіба це не садівництво?
Жоден із нових сортів овочевих рослин не включено у цикл праць. Ароматична група рослин постійно динамічно розширювалася і розвивалася протягом останніх 50 років. Нами створено понад 30 сортів ароматичних рослин.
В. Меженський заявляє, що “У такій поважній науковій установі, як НБС імені М.М. Гришка НАНУ на премію висунуто номінантів, якими жодного (!) сорту плодових культур не створено взагалі. І не могло бути створено, бо селекцією плодових і декоративних рослин займаються зовсім інші відділи. Зокрема, у відділі акліматизації плодових рослин та відділі квітникарства за останні п’ять років створено близько 90 сортів плодових і квіткових рослин, які відповідають критеріям премії імені Л.П. Симиренка, що присуджується за видатні наукові роботи в галузі садівництва, дендробіології та квітникарства”. Очевидно він забув, а може навмисно не написав, що відома йому авторка О. Григор’єва всю свою наукову кар’єру присвятила нетрадиційним плодовим культурам, і вже кілька років є в.о. завідувачки відділу акліматизації плодових рослин. Хіба це не перекручування відомого йому факту. У той же час не зміг подивитися на праці добре йому відомої колеги, фахівця з плодових рослин.
До речі О.Григор’єва є автором та співавтором 18 сортів нових та нетрадиційних плодових рослин, серед яких : Aronia mitschurinii A.Skvorts. et Maitulina (сорт Касандра), Lonicera caerulea L. (сорт Житомирська, Амазонка, Ластівка, Багіра), Amelanchier canadensis (L.) Medik. (сорт Чорноока, Флоренція), Castanea sativa Mill. (сорт Салерно), Elaeagnus multiflora Thunb. (сорт Смаколик, Крапелька), Mespilus germanica L. (сорти Мулатка, Іриска), Diospyros virginiana L. (Дарунок мамі, Зобор, Дарунок долі, Медова, Ракета, Дарунок тату). Хіба можна було не помітити таку кількість сортів, які має наші і його колега. Значить «тут бачу, а тут не бачу!», бо це мені не на користь… Додатковим свідченням цьому є те, що у своєму листі п. В. Меженський не захотів помітити статті, своєї колеги, фахівця з плодових рослин, водночас посилається на публікації, які не входили до поданого циклу праць.
Д. Рахметовим за багаторічний період створено близько 60 сортів, понад 20 з яких використовуються у декоративному садівництві та ландшафтній архітектурі. У цілому чимало сортів авторського колективу сьогодні прикрашають ландшафти м. Києва. На основі оригінальних сортів ароматичних рослин на базі НБС за ідеями та проектом авторів створено першу в Україні експозиційну ділянку «Сад ароматів», яка разом із колекціями має статус наукового об’єкту, що становить Національне надбання.
Різні декоративно-оздоровчі експозиції за розробками авторів створено на базі дошкільних, шкільних закладів, ЗВО.
Сорти нових плодових та ароматичних рослин селекції авторського колективу сьогодні добре відомі колегам з НУБІП (де працює В.Меженський), де спільно з НБС виконані численні вітчизняні та Міжнародні наукові проекти. Члени авторського колективу беруть активну участь у формуванні фіторізноманіття демонстраційно-колекційних ділянок різних кафедр НУБІП. Впродовж 2023-2024 років Д.Рахметов двічі робив доповіді на великій Вченій раді НУБІП (остання лютий 2024 рік), де якраз різнопланово була висвітлена роль нових рослин в Україні за результатами спільних досліджень.
Якщо В. Меженський знає алгоритм створення сортів, то мав би зрозуміти, що з дати подачі заявки автори мають пріоритет на сорт, а не право. Усі представлені сорти успішно пройшли випробування, були занесені до Державного реєстру сортів рослин України у 2023 році. У тому ж році були отримані й зареєстровані Патенти. Оскільки сорти створювалися не за один день, а протягом багатьох років, роботи були виконані у науковій установі у робочий час, то само собою зрозуміло, що власником Патентів на сорти є не автори, а установа. Пан В. Меженський не може цього не знати, але хоче ввести в оману наукову спільноту, що автори сортів присвоїли собі Патенти. Патентів без сортів не буває!
Пан В. Меженський добре знає, що таке оглядова монографія, але абсолютно незнайомий з колективними монографіями. На жаль, не відчувається об’єктивності і у характеристиці монографічних робіт. Виключно усі представлені до конкурсу колективні монографії і каталог підготовлені за науковими ідеями та проектом під керівництвом професора Д.Рахметова. Залучені нами монографії присвячені вивченню різних рослин (плодових та ароматичних), проте у кожного розділу монографії інші автори, причому кількість їх досить обмежена. Порядок згадування у роботах авторів жодним чином не визначає розмір внеску авторів. У жодній із монографій не має 100 і більше авторів. Де він у списку праць знайшов таку роботу? Не зрозуміло…
Автор листа не байдужий до овочевих культур. Але ні в публікаціях, ні серед сортів, ані в самій роботі, що була висунена на премію, не йдеться про овочеві культури, не дивлячись на те, що будь-яку рослину можна використовувати по-різному. Пан В. Меженський вочевидь сам визначив, що створені і зареєстровані нами сорти (монарда, полин Аргі, чорнушка посівна і дамаська) є виключно овочевими. Усі ці сорти ароматичних культур широко використовуються в озелененні, завдяки своїй декоративності, та у харчовій промисловості, завдяки вмісту ароматичних речовин, на основі розробленої авторами науково-технічної документації (Технічні умови, 2020 р.). Але сьогодні в світі навіть традиційні овочі, технічні, лікарські та інші рослини успішно використовуються у декоративному садівництві: так «Французький город», «Англійський сад», «Мавританські газони» тощо є чудовими прикладами такого використання різних корисних рослин, тим більше ароматичних.
У циклі праць немає жодної роботи, що була видана більш як 5 років тому.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2022 № 355 автори не мають жодної публікації з науковцями рф. Припинена будь-яка співпраця та видалено усіх російських вчених з редакційної ради спільного міжнародного журналу, а також з міжнародної мережі AgroBioNet.
До речі наш колектив не мав доступу до циклу праць автора відритого листа. Відповідно і п. В. Меженський не повинен був мати доступу до наших праць, поданих на конкурс. При цьому перелік робіт авторів, який використовує в своїх скаргах пан В. Меженський, не відповідає реальному переліку, який було подано на конкурс. Можливо перелік наших праць він склав за результатами пошуку в Інтернет.
Лист п. В.Меженського містить багато домислів, маніпуляцій, образ та непрязні, тому відповідати на кожну з них ми не бачимо потреби, оскільки це нижче нашої наукової гідності.
Однак, ознайомившись з працями нашого опонента, які є наявні в бібліотеках та WEB- ресурсах, ми звернули увагу на те, що в них він посилається на публікації видані після 2014 року в Автономній Республіці Крим, в Донецьку та луганську, де чітко вказується приналежність Нікітського ботанічного саду до російської академії наук, а деяких інших установ до днр та лнр.
Але це питання вже не до наукової спільноти…
Напишіть відгук