Наука як по маслу: подкасти за участі авторів Моя наука (і не тільки)

Подкасти — це дуже приємний та корисний спосіб провести свій час: під час прогулянки, чи тягнучки в транспорті, чи то пак під час хатнього прибирання чи ранкової зарядки можна зануритися у цікаві розповіді. А якщо ці подкасти ще й науково-популярні, то це взагалі супер!

Що таке подкаст? Це епізоди аудіопередач, які можна собі завантажити чи підписатися на смартфоні через стандартні популярні стримінгові сервіси, такі як Spotify чи Soundcloud, та слухати епізод в зручний для себе час.

Україномовні подкасти лише набирають популярність, проте в світі вони існують з самого початку 21 ст, і поступово, іноді хвилями, стають все більш популярними. Сам термін “подкаст” з’явився у 2004, а затвердився у 2005 р. як програми для iPod — звідки й “под” частина в слові “подкаст”¹ (“каст” йде від слова “broadcast” — телерадіомовлення чи передача).

Також подкасти — це передачі, в яких є епізоди. Що власне відрізняє подкаст від просто разового аудіоінтерв’ю. Хоча подкасти можуть бути й у форматі інтерв’ю, і в будь-якому іншому форматі, та торкатися будь-яких тем.

Редакція порталу “Моя наука” підібрала до вас цілу серію подкастів за участі наших авторів, які вже записані в програмі “Наука як по маслу” від HromadskeRadio.

Наука як по маслу

Цей подкаст стартував 6 січня 2020 року, вже налічує майже 50 епізодів. Його ведуча Ольга Маслова запрошує науковців з різних галузей розповісти про цікавинки впродовж десь 40 хвилин.

Серед гостей були й автори на порталі “Моя наука”, тому ми вирішили зробити вам підбірку цих епізодів:

Біологічні ритми від Ольги Маслової

Почнемо з першого, стартового епізоду. Власне ведуча виконує роль і гості програми, Ольга Маслова розповідає про біологічні ритми:

Ті процеси, які пов’язані з біологічною ритмікою на рівні клітин, відбуваються незалежно від того, думаємо ми про це чи ні, вдягнули ми зранку годинник чи ні — всередині нас трильйони маленьких біологічних годинників, які знають, котра година, тому що в них всередині відбуваються процеси, які дають змогу кожній клітині відбивати оцей внутрішній час. І цей внутрішній час наближений до астрономічної доби.

Послухати його можна за цим посиланням.

Про ведучу: Ольга Маслова
кандидатка біологічних наук, співзасновниця проекту Nobilitet. Популяризує науку зі студентських часів, має власні дослідження у галузі клітинної біології, працювала як у науково-дослідницьких інститутах так і у комерційних організаціях, сьогодні пріоритетним вважає публічну діяльність з метою підвищення інтересу людей до питань, на які вже знає, чи шукає відповіді наука.

Також Ольга Маслова є авторкою дописів на “Моя наука”, серед яких останній про стовбурові клітини.

Ембріологія від Ольги Малюти

19 січня 2020 вийшов епізод, де Ольга Малюта розповідає, які сучасні методи застосовують, щоб дозволити розмножуватись тим, у кого такої можливості немає:

Все відбувається в чашечках, вони підігріваються, завжди 37 градусів. У нас є мікроманіпуляційні піпетки, якими ми можемо набрати яйцеклітину, помістити під мікроскоп. Взяти такою маленькою, тоненькою піпеточкою-голкою сперматозоїд, поламавши йому “хвіст”. Ми імітуємо процес активації сперматозоїда. Така мікропіпетка може вловити найменшу клітинку нашого тіла (тому що сперматозоїд —‎ це найменша клітина людського тіла). Ми робимо ніби такий укольчик цим сперматозоїдом, вводимо його ін’єкцією під мікроскопом у цитоплазму яйцеклітини.

Послухати його можна за цим посиланням.

Про гостю: Ольга Малюта
Ембріологиня.

Також Ольга Малюта є авторкою дописів на “Моя наука”, серед яких можна знайти цікавинки про ембріологію: про історію ембріології, про несправжні методи боротьби з безпліддям та про етап ембріонального розвитку, відомий як “хетчинг”.

Імунологія від Василя Нагібіна

Василь Нагібін в епізоді від 18 березня 2020 говорить про актуальне: імунітет, вакцини та коронавірус:²

Коронавірус існував безліч років у певних тваринок, і одного разу якийсь ген змінився, і він отримав можливість вийти на новий “ринок”, так би мовити, і заражати людей. Він буде стимулювати імунітет. Грип іде іншим шляхом, він кожного року мутує, “змінює ринок”.

Послухати його можна за цим посиланням.

Про гостя: Василь Нагібін
кандидат медичних наук, патофізіолог. Напрям його досліджень — імунологія.

Також Василь Нагібін є автором дописів на “Моя наука”, наприклад про автофагію: запрограмовану клітинну загибель.

Теорія ігор від Олексія Ігнатенка

У епізоді від 5 квітня 2020 Олексій Ігнатенко розповідає як виграти у “камінь-ножиці-папір”, та для чого економістам, біологам та багатьом іншим теорія ігор:

Теорія ігор досліджує, як ми ухвалюємо рішення в різних ситуаціях. Вона є важливою частиною сучасної економки. Вона стосується кожного, адже ми кожен день приймаємо рішення.

Послухати його можна за цим посиланням.

Про гостя: Олексій Ігнатенко
доктор фізико-математичних наук, викладач і дослідник теорії ігор.

Також Олексій Ігнатенко є автором дописів на “Моя наука”, наприклад допис з інтригуючою назвою “Коли мінус на мінус не дає плюс навіть в математиці”.

Фінансові піраміди та академічна доброчесність від Ірини Єгорченко

14 червня 2020 у епізоді Ірина Єгорченко пояснює, що таке фінансові піраміди та торкається гострої теми академічної доброчесніості:

Якось ми вирішили з моїми колегами випускати журнал. У нас виникла ідея без грошей зробити журнал світового класу руками 4-ох кандидатів наук. Найважливіше для журналу — академічна доброчесність, забезпечити відсутність конфлікту інтересів. Нас цікавило, як знаходити плагіат, як його визначати, що робити, якщо знайдений плагіат в статті, яка вже вийшла.

Послухати його можна за цим посиланням.

Про гостю: Ірина Єгорченко
популяризаторка науки, співробітниця Інституту математики НАН України.

Також Ірина Єгорченко є авторкою дописів на “Моя наука”, серед яких можна знайти й допис про фінансові піраміди.

Теоретична фізика від Сергія Шарапова

Сергій Шарапов у епізоді від 26 липня 2020 розповідає як важлива академічна доброчесність, і говорить про фізику, спілкування з журналістами та різницю між теоретиками та експериментаторами:

Колись не було розділенням між фізиком, який робить експерименти, і фізиком, який пише рівняння. Потім ці напрями розділилися. Зараз я не знаю фізиків, які б були експериментаторами й теоретиками одночасно. В українських реаліях теоретична фізика — певним чином, наука для бідних, бо не треба реактивів, складних лабораторій, нічого не треба. В Україні, на жаль, переважають саме теоретики, через складні умови існування для науковців.

Послухати його можна за цим посиланням.

Про гостя: Сергій Шарапов
доктор фізико-математичних наук, завідувач лабораторії Інституту теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України.

Також Сергій Шарапов є автором дописів на “Моя наука”, де торкається питання чи є фотон масивним та чи може зникати маса у частинок?

Історія репресованих науковців від Олексія Болдирєва

У епізоді від 14 вересня 2020 Олексій Болдирєв згадує науковців, яких знищили під час сталінських репресій:

На жаль, на території нашої країни все в багатьох галузях було зруйновано: людей або викидали з науки, або знищували фізично. Те, що в нас тут коїлося в 20-ті, 30-ті роки… Через нестачу фінансування, через можливість виїхати закордон багато людей просто втекли. Врятувалися для науки. Був , наприклад, такий Володимир Правдич-Немінський. Людина, яка зробила першу в світі неінвазивну енцефалограму (у 1912-13 роках у Київському університеті). Він вперше придумав, як за допомогою струнного гальванометра поміряти струми, не розрізаючи черепа собаці. Ну, і довів, що вони точно такі ж, як і якщо розрізати. І опублікував це в німецькому журналі. І тільки через 13 років, Бергер, німецький психіатр, прочитавши цю статтю, взявся зробити це на людині. Бергер вважається досі батьком енцефалографії у світі. Хоча пріоритет очевидний. А все чому: 1929 року Правдич-Немінський був заарештований. Справа: “Дворянське походження”. Були люди, про яких ми нічого взагалі не знаємо..

Послухати його можна за цим посиланням.

Про гостя: Олексій Болдирєв
кандидат біологічних наук, науковий співробітник Інституту фізіології імені Богомольця НАН України.

Також Олексій Болдирєв є не просто автором дописів, а ще й редактором на “Моя наука”. Дописів в нього багато, але можна почитати про історії емігрантів-науковців, які тікали з СРСР: про Надію Добровольсько-Завадську та про Бориса Балінського.

Птахи та рептилії від Леоніда Горобця

У записі від 28 вересня 2020 Леонід Горобець розвінчує міфи та забобони, пов’язані з тваринами, і розповідає, як себе поводити, якщо вас вкусила гадюка:

За одним із підходів, птахи не те, щоби нащадки динозаврів, а вони і є динозаври. Вони підпадають під цю категорію. Єдине, що тут питання, як ми їх назвемо. Є й інші підходи, згідно з якими їх треба розрізняти. Бо називати синичок — динозаврами, якось занадто розмивається межа. Це як називати людей ссавцями. З одного боку, так, ми ссавці. А з іншого — якщо б тут замість мене сиділа корова — слухачі б це відчули. Але, більш коректно сказати таки “птахи — нащадки динозаврів”.

Послухати його можна за цим посиланням.

Про гостя: Леонід Горобець
доктор біологічних наук.

Також Леонід Горобець є автором дописів на “Моя наука”. Наприклад про цікаве поєднання зоології та археології: дослідження питання чи обмальовували трипільці яйця?

Здоровий спосіб життя від Дар’ї Озерної

10 жовтня 2020 вийшов епізод, де Дар’я Озерна розповідає про здоровий спосіб життя, про психічне здоров’я:

Яким чином пов’язані депресія та діабет, яким чином пов’язані тривожний стан і аритмія серця. Як амигдала всім цим заправляє. Амигдала, для тих, хто не знає — емоційна, стародавня ділянка, яка глибоко в мозку нашому сидить, має відповідати за емоції (відчуття безпеки, тривожності, радості), але є префронтальна передня кора, яка захована у нас за чолом, яка її якось контролює і каже: “та камон, нічого такого немає, заспокойся”. Ми інколи буваємо не в тому стані, щоб наша передня кора це сказала, і амигдала робить, що хоче.

Послухати його можна за цим посиланням.

Про гостю: Дар’я Озерна
біологиня, авторка книг “Ви це зможете! 7 складових здорового способу життя” і “Бути окей. Що важливо знати про психічне здоров’я”.

Також Дар’я Озерна є авторкою допису на “Моя наука” про харчові міфи, фейки та непорозуміння.

Ембріологічна незалежність від Ксенії Гулак

Ксенія Гулак у записі від 7 грудня 2020 пояснює, чому популярні в фантастиці ідентичні клони людей насправді неможливі з точки зору генетики, та розповідає, коли ж ембріон починає активувати свої власні гени:

Яйцеклітина запасає необхідні речовини для перших днів розвитку. Бо плацента ж формується не одразу. Яйцеклітина закінчує останній поділ — своє формування — лише після того, як туди потрапляє сперматозоїд. І потім проходить від 6 до 10 днів, під час яких вже запліднена яйцеклітина сформує плаценту. Але цей тиждень вона живе, зигота ділиться, відбувається перше розділення клітин на певні функції. І все відбувається на запасеному матеріалі від матері, включаючи продукти материнських генів — мРНК. Але коли починають бути активними власні гени ембріона?

Послухати його можна за цим посиланням.

Про гостю: Ксенія Гулак
біологиня, дослідниця в області молекулярної генетики, популяризаторка науки.

Також Ксенія Гулак є не просто авторкою дописів, але і редакторкою на “Моя наука”. Частина її дописів присвячена біології розвитку, наприклад які є труднощі ембріональних досліджень, також можна почитати про молекулярні причини менструації.

Шкода від списування та плагіату для всього суспільства від Світлани Благодєтєлєвої-Вовк

У записі від 28 грудня 2020 Світлана Благодєтєлєва-Вовк пояснює, чому плагіат та списування призводять до низькокваліфікованих кадрів і як це в довготривалій перспективі дуже невигідно для всієї України:

Сукупність захисту власних інтересів призводить лише до деградації загалом всієї освіти. Викладачу вигідно списувати, учню вигідно списувати, школі вигідно фальсифікувати дані своїх учнів — усім вигідно. Але результат який? Розвалена медицина, тому що ми не можемо покластися на кваліфікацію медиків. На Шулявському мосту впали ліхтарі, тому що нормально не було прораховано відведення води, процеси розмерзання і замерзання.

Послухати його можна за цим посиланням.

Про гостю: Світлана Благодєтєлєва-Вовк
кандидатка економічних наук, координаторка антиплагіатної ініціативи “Дисергейт”.

Також Світлана Благодєтєлєва-Вовк є авторкою допису на “Моя наука” про українську економічну науку. Додатково можна дізнатися про діяльність антиплагіатної ініціативи “Дисергейт”.

“Наукові пікніки” та “Дійсна наука”

Два додаткових подкасти від засновниць науково-популярних проєктів, які співпрацюють з “Моя наука”: “Наукові пікніки” та “Дійсна наука”

“Наукові Пікніки в Україні” та антикризові стартапи від Ксенії Семенової-Шелевицької.

Про популяризацію науки та “Наукові пікніки”, розвиток наукових спільнот і про наукові стартапи. Коли ти маєш багато навичок і знаєш як ними заробляти гроші, це дуже важливо, ти ні на кого не розраховуєш: ні на державу, ні на політиків, ні на друзів. Тільки на себе. Більше того, можеш дати можливість іншим людям.

Послухати його можна за цим посиланням.

Про гостю: Ксенія Семенова-Шелевицька
координаторка проєкту “Наукові Пікніки в Україні”, директорка з комунікацій в бізнес-інкубаторі YEP.

Тут можна почитати записи та спогади про “Наукові пікніки”.

“Дійсна наука” від Катерини Терлецької.

Навіщо нам в школі розв’язувати складні, з параметрами, логарифмічні рівняння? Нам треба знати, що таке логарифм, щоб ми його розуміли, але, в принципі, тренувати мозок можна на будь-яких прикладних речах. Давайте будемо рахувати складні відсотки, банківські речі, які нам дадуть переваги в ухваленні певних побутових рішень. І тут є дуже багато задач, на яких ми також можемо тренувати мозок і ставати конкурентними в цьому світі.

Послухати його можна за цим посиланням.

Про гостю: Катерина Терлецька
докторка фізико-математичних наук.

Тут опис проєкту “Дійсна наука”, та де знайти їхні науково-популярні відео.

---

Всі фотографії, окрім першої та заголовного зображення, взяті з сайту Громадського радіо від кожного епізоду подкасту “Наука як по маслу”. Фотографія ведучої з конференції Marie Claire Ukraine. Заголовне зображення з PxHere (CC0, суспільне надбання)

1. Через походження слова “подкаст” від “iPod”, популярна україномовна транслітерація його як “підкаст” є неправильною. Проте дескриптивний спосіб лексикографії каже, якщо слово закріпилося в мові, то це і є правильний варіант. Тому подивимося як з роками буде називатися цей вид медіа
2. Зазначте, інформація певною мірою могла застаріти, з моменту запису епізоду багато змінилося. Проте основні принципи роботи імунної системи пояснюються.