Про автора

доктор фізико-математичних наук, Інститут теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України та Київський академічний університет

Публікації автора

Останні коментарі

Є, наприклад, підручник Райдер Л. Квантовая теория поля. Там є відповідний розділ “Спонтанное нарушение симметрии и модель Салама-Вайнберга”, як про надпровідність, так і про механізм Гіґґса.

Вибачте, але з тим, що щось не зовсім вірно викладено, я не згоден. У тексті були зроблені навмисні спрощення для полегшення сприйняття матеріалу. Всі ці моменти викладені у нашому підручнику, http://bitp.kiev.ua/files/doc/lectures/graphene-2013-book.pdf але в популярній статті я вважаю, що треба робити певні спрощення.

1. Оскільки основна тема обох статей саме закон дисперсії, то прямого порівняння з нейтрино, яке за сучасними уявленнями є масивним, хотілося уникнути, щоб не створити враження, що нейтрино є безмасовим.

2. Рівняння Вейля мені прекрасно відомо, але я вважав недоцільним згадувати його тут. Без формул я цілком свідомо вирішив писати тільки про рівняння Дірака. У нашому підручнику воно, звісно, згадується.

3. Аналогія з фотонами, насправді, є дещо глибшою див. с. 48 підручника, де розглянуто дискретні симетрії в графені.

4. Щодо математичної структури зі спінорами “під ковром” я згоден. Насправді, це навіть важливіше, ніж безмасовість квазічастинок. Але саме тому це дійсно рівняння Дірака, бо навіть коли квазічастинки в графені отримують масу (щілину), то ця спінорність залишається. І вона пов’язана не зі спином, а з підґратками графену.

Все це я розповідаю своїм студентам, але що з цього варто описувати у суто популярному тексті, на мою думку, залежить від аудиторії та смаку оповідача.