Олександр Рундель

Пропоную роташувати трердження в такому порядку “зростання складності”:
– Ядра складаються з протонів та нейтронів. Для цих двох типів частинок є загальна назва – нуклони.
– Нуклони в ядрі утримують сили, якими вони взаємодіють між собою.
– Для того, щоб роз’єднати нуклони, зв’язані в ядро треба витратити певну кількість енергії. Вона називається енергією зв’язку ядра.
– З формули E=mc^2 та з попереднього пункту випливає, що маса ядра є меншою ніж сума мас нуклонів, з яких воно складається. Цю різницю називають дефектом мас. Вона дорівнює енергії зв’язку ядра (поділеній на c^2)
– Розглянемо ситуацію коли ядро нестабільне і можливий його спонтанний альфа-розпад. Для прикладу. З іншими типами розпаду буде схожа ситуація. У випадку можливого спонтанного альфа-розпаду маса початкового ядра буде дещо більшою ніж сума мас кінцевого ядра та альфа-частинки, що відділиться. “Зайва” маса при розпаді перейде в енергію альфа частинки та кінцевого ядра.
– Якщо ядро є нестабільним, то воно може розпадатися швидко або повільно. В кожний момент часу ймовірність розпаду нестабільного ядра протягом наступної секунди (за умови, що воно ще не розпалося) є однаковою. Коли в нас є довільна, але досить велика кількість таких однакових нестабільних ядер, тоді можна назвати час, протягом якого половина ядер розпадеться. Це є період напіврозпаду. Для кожного нестабільного ядра він однаковий і майже ні від чого не залежить.
– Різниця маси ядра та суми мас продуктів розпаду нічого нам не каже про період напіврозпаду. Його можна обчислити, використовуючи більш складні але більш детальні моделі атомного ядра.

Костянтин, дякую за запитання.
Якщо ядро нестабільне і може самостійно розпастися, тоді його маса буде більшою ніж сума мас продуктів його розпаду. І різниця мас дає нам можливість дізнатися, яка енергія вивільниться під час розпаду.
Це дасть нам інформацію про можливу енергію частинок, що будуть випромінюватися. Але це нічого не скаже про ймовірність такого розпаду (те, що фізики вимірюють як період напіврозпаду). А саме ця ймовірність визначає активність, тобто кількість таких розпадів в одиницю часу.
Якщо мірою нестабільності ви називаєте саме період напіврозпаду, тоді відповідь – ні. Щоб розраувати його, потрібні складніші обчислення, що враховують внутрішню структуру досліджуваного ядра.

Виправив

Дякуємо нашим уважним читачам

Чудова стаття. Сподіваюся, що буде продовження.
Думаю, що дуже актуальною була б стаття, що пояснює властивості різних множин чисел (натуральні-цілі-райіональні-дійсні-комплексні) та навіщо математики їх розширюють.
Також доречними були би статті про геометрію, що пояснювали би базові речі, а можливо навіть розповідали про неевклідові геометрії. Я трошки зачіпав геометрію в своїх текстах про теорію відносності, але таких пояснень з нуля на сайті ще немає.
Пропоную співпрацю.