Нанависть МММ (Малюта, Мальта і Мадрид)

2 Грудня 2022 | morozless


Хотів поділитися з читачами і читачками своїми враженнями від прочитаної книжки авторства моєї співведучої #неширокославний подкаст “Дно науки”Ольги Малюти

Зрозуміло, що книга “починалася” з перших спроб саме тут: сеча монашок, що не залишила нікого у спокої, і пігулки, що “захищають” свободу вибору жінок.

Ненавиджу Малюту за те, що примусила мене читати книгу не паперову з усіма тактильними і ольфакторними приколами, читати не в автобусі маршруту 55, читати не вночі, а читати постійно й при кожній ліпшій нагоді, щоб устигнути до верстки.

Хочу зізнатися, що останні 2 глави я спеціально залишив на ранок п’ятниці, слухав подкаст Jazz train from Ukraine і читав таки у 55 автобусі. Щоб хоч якось отримати насолоду від процесу читання.

Вночі на п’ятницю я прокинувся від звуків сміттєвозів і злякався, що це обстріли. Засинаючи, наговорив собі відгук на книгу, але, звісно, забув йог, тому вам доводиться читати це 🧟

Якщо дуже коротко, то ця книга для читачів і читачок, що мають достатній рівень знань з біології чи медицини, для тих, хто готується стати батьком чи матір’ю, для тих, хто боїться репродуктивних технологій, але відкритий для пізнання нового. 

Ця книжка про історію дівчини/жінки (потрібне підкреслити), що вирішила своє життя взяти у свої ж руки і допомогла їй у цьому наука і прогрес.

Якби ж я міг своїм майбутнім студентам з медичного універу рекомендувати літературу на літо (до початку власне курсу), то “Плідна праця” була б однією з цього списку. Як мінімум пару тем з патфіз їм би було легше потім вчити.

Улюблені розділи це: генетика, п’ятий день і 2 останніх (льодовиковий період і колонізація Марсу). Пророцтва і класична генетика разом з Гакслі мені сподобалися найбільше. 

Я постійно посміхався від жартів і відсилань на те, що зміг знайти. А ще дати і прізвища – це супер правильний і корисний підхід!

Книга легка, проста до прочитання і містить купу фактів і “цікавинок”, що примушують задуматися над нею. Радий, що вона сподобалася головній Рагулівні цієї країни і так круто, що читала її Микитенко будучі вагітною.

Заздрю всім майбутнім читачкам і читачам, що у вас є змога цю книгу помацати, понюхати, послюнявити, поносити у торбі і забути десь у метро чи парку, щоб її читали невідомі люди 🙃

Є і зауваження до тебе, Олю!

Не можна так не розкривати тему “партнера” у книзі. Так він партнер по ембріонах, чи він партнер по бізнесу, чи по життю? Я-то відповідь знаю, і ти ж знаєш, що я його називаю “донором”. Але ця недоконаність тільки призводить до пліток і до того, що й на мене теж будуть думати 😅

Обговорення

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.