16 Жовтня 2020 | Nataliia
Категорії: Медицина, Щеплення правдою
Теги: БАДи, здорове харчування, здоровий спосіб життя, міфи, харчування, Щеплення правдою
Батько Джима Макканта помер від серцевого нападу у віці 59 років. Він багато чого не зміг побачити з життя своїх дітей через таку ранню за сучасними стандартами смерть.
І тоді Джим вирішив, що буде ретельно стежити за здоров’ям серця, щоб не повторити його долю.
Проте наступного дня після того, як Джим відсвяткував шкільний випускний свого сина, його забрали в лікарню з важким ушкодженням печінки.
“Що саме спричинило це?”, – намагались зрозуміти лікарі?
Алкоголь? Але Джим не пив багато.
Ліки? Та він жодні зараз не приймає.
І тут гепатолога, який вів пацієнта, осінило і він запитав: “А ви не приймали останнім часом якісь БАДи“?
Ця історія була опублікована у жовтні 2018 року виданням BBC. Як виявилось, печінка Джима Макканта була зруйнована БАДом або біологічно активною добавкою на основі зеленого чаю.
Він приймав її для того, щоб зміцнити серце та уникнути інфаркту, який забрав життя його батька. Натомість йому знадобилась трансплантація печінки.
Як добавки з зеленим чаєм можуть так нашкодити людині? Адже зелений чай відомий всім як вкрай корисний продукт та потужний антиоксидант.
Проте… “все є отрута – справа в дозі”.
Описану ситуацію прокоментував професор Герберт Банковський, який вже 20 років відстежує ситуації, коли біологічні добавки з зеленим чаєм пошкоджували печінку людини.
Суть в тому, що невеликі дози зеленого чаю – це не шкідливо. Проблеми виникають, коли ми починаємо приймати концентровані екстракти.
У випадку з БАДами підозра лягла на епіґаллокатехін галлат (EGCG), це тип катехіну – антиоксиданту – який міститься в білому та зеленому чаях, а ще наявні в чорному шоколаді.
Але як же це могло статися? Невже БАДи ніяк не регулюються і ніхто навіть і не міг попередити, що добавка з екстрактом такого ніби корисного зеленого чаю може призвести до трагічних наслідків.
Насправді так.
БАДи – це продукт, який ніби-то може доповнити ваш раціон. Це можуть бути вітаміни, мінерали, трави, екстракти.
Вони можуть продаватися в різній формі – пігулки, порошки, чаї або енергетичні батончики.
Під БАДами мають на увазі речовини, які ми додаємо до свого раціону з метою доповнити його: протеїни, трави, мінерали тощо.
Ринок БАДів дуже великий. Існують прогнози, що у 2024 році ринок біологічно-активних добавок буде оцінюватись у 56,7 мільярдів доларів. В США у 1994 році було вирішено, що БАДи мають йти у категорії “їжа”, а не “ліки”. Тому в США за ними немає такого строгого контролю як за лікарськими засобами.
А в Україні БАДи не контролюються взагалі.
Що ж може бути не так з цими препаратами? Спробуємо відповісти на найбільш поширені питання щодо дієтичних добавок.
Так.
Будь-яка діюча речовина може як допомогти людині, так і нашкодити їй.
Це може залежати й від індивідуальних особливостей людини, і від того, в якій кількості ми споживаємо ту чи іншу речовину, а також від того, з якими іншими препаратами ми її споживаємо.
Наприклад, Американська асоціація раку стверджує, що в 90-х роках 20 століття був тренд на мегадози антиоксидантів та таких вітамінів як С, Е, A тощо.
Проте, як показали подальші дослідження, дуже високі дози вітамінів та мінералів можуть бути шкідливими й навіть токсичними. З’являється все більше досліджень, які демонструють, що біологічні добавки не допоможуть нам жити довше.
Наприклад, у 2019 році науковці проаналізували медичні дані 27 000 людей, які збирались протягом 6 років.
Виявилось, що біологічні добавки не лише не подовжують нам життя, але й передозування деяких з них, наприклад, прийом понад 1000 міліграмів кальцію щодня, лише підвищує наші ризики отримати рак.
Також надлишок вітаміну E може збільшити наші ризики отримати інсульт. Є дослідження, яке припускає, що харчові добавки з вітаміном E можуть підвищити ризики раку простати.
А навіть одиничне перевищення дози вітаміну A може призвести до нудоти, блювання та розмитого бачення.
Якщо ж ви щодня приймаєте понад 10 мг вітаміну A у харчових добавках, то є ризики таких симптомів як:
Одним з найяскравіших прикладів того, як ніби-то натуральні препарати можуть пошкодити, буде випадок, який трапився у 1992 році.
Тоді в одній з бельгійських клінік люди приймали китайські трави з метою втратити вагу. Лікарі почали бити на сполох, коли виявилось, що 40 пацієнтів зі 100, які отримували препарат, отримали хронічну ниркову недостатність. А у 18 виявили рак сечовивідних шляхів. У 1994 році препарат вилучили з ринку Бельгії через його токсичність та канцерогенність.
Це не означає, що всі харчові добавки – це суцільне зло.
Іноді вони дійсно необхідні.
Але потрібно чітко розуміти, чому вони вам потрібні, в якій дозі, та чи не буде шкідливим поєднання БАДів та певних препаратів чи навіть харчових продуктів.
Наприклад, не варто приймати разом вітамін E та антикоагулянти – речовини, що перешкоджають зсіданню крові. Адже, як стверджує Американська асоціація серця, так ви підвищуєте свої ризики кровотечі.
Якщо ж вас знову почне опановувати когнітивне викривлення про те, що все природне – корисне, згадайте, наскільки токсичною є отрута блідої поганки.
Якщо ви здорова людина, яка різноманітно харчується, – то так.
Те, що сучасні продукти ніби то “вже не ті”, і треба допомогти організму отримати такі важливі корисні речовини іншим шляхом, часто можна почути від тих, хто захоплюється БАДами.
Як стверджує Гарвардська медична школа, поживні речовини, які ми отримуємо з їжі, є найбільш важливими для нас.
Це тому що в їжі є велика кількість вторинних, але вкрай важливих речовин – флавоноїдів, антиоксидантів, мінералів тощо. Ці речовини часто не містяться додатково в БАДах.
І перед тим, як приймати БАДи варто спробувати переглянути свій раціон.
Так!
Як стверджує Національна служба здоров’я Великої Британії (NHS), більшість необхідних нам вітамінів та мінералів ми можемо отримати з їжі.
Проте є випадки, коли прийом додаткових дієтичних добавок може бути прийнятним.
Наприклад:
Фолієва кислота в перші 12 тижнів вагітності. 400 мікрограмів фолієвої кислоти в перші 12 тижнів вагітності значно зменшують ризики такої вродженої проблеми як розщеплення хребта (spina bifida).
Вітамін D. З квітня по вересень більшість людей можуть отримувати необхідну дозу вітаміну D завдяки перебуванню на вулиці та збалансованому харчуванню.
Восени та взимку вже не так просто отримати необхідну дозу вітаміну з раціону і може знадобитись додатково приймати вітамін D. Для дорослої людини віком до 70 років така доза становить 600 МО (міжнародних одиниць) і 800 МО для людей старше 70 років.
Залізо. Вам можуть прописати залізо, якщо аналізи показали, що ви маєте анемію. Але навіть в цьом випадку не варто займатись самолікуванням. Адже цілком можливо, що дефіцит заліза в організмі – це не неправильний раціон, а інша причина, наприклад, целіакія. І самими пігулками з залізом цю причину ви не усунете.
Але, звичайно, деякі харчові добавки можуть бути корисні при окремих захворюваннях. Наприклад, якщо у людини з хворобою Грейвса є такий стан як орбітопатія, то їй можуть призначити додатково приймати селен.
Також жінкам, які годують грудьми, але дотримуються веганської дієти, може знадобитись додатково приймати вітамін B12.
Проте зауважимо, що такі речовини як вітамін D, залізо та фолієва кислота можуть випускатися як у формі БАДів, тобто бути не сертифікованими без точно визначеної дози діючої речовини, так і у формі вітамінів, які пройшли необхідну сертифікацію.
Насправді здоровий імунітет не потребує якоїсь особливої допомоги.
Якщо ж людина має серйозні проблеми з імунітетом як, наприклад, ВІЛ чи вроджені захворювання імунної системи, то це корегується дуже серйозними препаратами й аж ніяк не БАДами чи вітамінками.
Щоб запобігти вірусним респіраторним захворюванням, часто можна почути поради приймати Вітамін С, цинк та ехінацею.
Що ж кажуть дослідження про ці харчові добавки?
Вітамін С
Дослідження на тваринах спочатку показали досить обнадійливі результати: ніби то цей вітамін посилював наш супротив інфекціям, але дослідження на людях вже не були такими переконливими.
Але потім у 2013 році вийшов метааналіз досліджень (про метааналіз ми писали нещодавно — прим. ред) від Кохрейнівського співробітництва. Виявилось, що дуже мало доказів того, що вітамін C може захищати нас від інфекцій. Навіть високі дози – до 1 граму вітаміну в день – не попереджали застуду в загальній популяції.
Проте метааналіз виявив, що вітамін C може мати профілактичний ефект у тих, хто має екстремальні фізичні навантаження, як, наприклад, марафонці.
Також 1 грам вітаміну C може трохи знизити тривалість застуди: на 8% у дорослих і на 13% у дітей. Для порівняння, в апельсині приблизно 70 міліграмів вітаміну С. Щоб отримати 1 грам, треба з’їсти дуже багато цих фруктів.
Але високі дози вітаміну C не для всіх корисні, а деякі ліки не дуже добре поєднуються з цитрусовими.
Отож навіть така дрібничка як прийом знайомого з дитинства вітаміну C потребує консультації з лікарем.
Цинк
Дуже довго дослідження щодо того, чи запобігає цинк застуді були вкрай суперечливими.
Але метааналіз Кохрейнівського співробітництва ніби підтвердив, що ця харчова домішка може скорочувати тривалість симптомів застуди. Проте у 2015 році цей метааналіз було відкликано через виявлені науковим співтовариством помилки в аналізі та підрахунках даних.
У випадку з цинком дуже важливо підібрати правильну дозу, інакше доведеться відчути на собі такі побічні ефекти як нудота, блювання, діарея, біль в животі та неприємний присмак в роті.
До речі, попри чутки, що цинк допомагає попередити COVID-19, позиція ВООЗ чітка – не допомагає.
Теж саме стосується вітаміну D та вітаміну С.
Ехінацея
Ехінацея – багаторічна трав’яниста рослина з родини айстрових.
Як і з вітаміном С, багато хто вважає ехінацею потужною профілактикою застуди та грипу.
Проте аналіз 24 клінічних досліджень показав, що ехінацея не є ефективним лікуванням чи профілактикою застуд. При передозуванні ехінацеєю людина також може відчувати нудоту, біль в животі та навіть підвищення температури.
Що ж таке дієтичні добавки?
Отож навіть якщо у вас є код на iherb – завітайте до свого сімейного лікаря, коли захочеться “попити щось натуральне”.
Автор: Наталія Бушковська
Цю статтю опубліковано в рамках проєкту “Щеплення правдою”, покликаного просувати цінності критичного мислення та навчати українців відрізняти фейки від надійної інформації в пов’язаних з наукою галузях. Проєкт виконує команда “Моя наука” разом з громадською організацією Unia Scientifica за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.
Обговорення
16 Жовтня 2020, 22:28
Дякую, пані Наталіє, для мене стаття була дуже корисна і трохи шокуюча. Не знаю як завтра, але сьогодні настрій дуже рішучий – переглянути і внести корективи в раціон.
18 Жовтня 2020, 18:15
Очередной вброс негатива от аптечных магнатов.
19 Жовтня 2020, 20:20
Пані Тетяно, на нашому порталі нема “аптечних магнатів”. Тут лише науковці й популяризатори науки.
18 Жовтня 2020, 23:46
Маю всі підстави не погодитись із статтею, виходячи з власного досвіду, але я не лікар і сперечатись не буду, лише впевнена, що стаття некоректно висвітлює тему.
19 Жовтня 2020, 20:21
Тобто Ви визнаєте, що у Вас є ірраціональне упередження до цієї теми? Якщо ж є якісь зауваження по суті, то можна їх обговорити. Ми завжди радо виправляємо помилки в наших текстах.
19 Жовтня 2020, 21:59
Олексій, в мене взагалі нема упередження, а ірраціонального тим більше. Все, що йде на користь здоров’ю людини – добре, як би воно не звалось: БАДи, гомеопатія, фармацевтичні ліки. ДОбре, коли є компетентний лікар, який переймається здоров’ям людини і назначає потрібні препарати. Нажаль, таких лікарів вкрай мало, тому кожен шукає своє спасіння сам. Я вилікувала мастопатію за допомогою трав і перелом шийки стегна за допомогою БАДів. І не тому, що упереджена, я зверталась до лікарів, а з переломом мене швидка завезла до травматології. Але! Допомоги від офіційної медицини я не отримала, тому шукала порятунку в інших напрямах лікування. На щастя, знайшла. Тому, не все, що не сумісне з вашим уявленням, є упередженням
20 Жовтня 2020, 14:40
На жаль, досвід однієї людини не є доказом. У статті наведені досвіди інших людей, які постраждали від тих самих “добавок”. Тому й розвивається доказова медицина, яка перевіряє науковими методами (використання плацебо-контролів, метааналізи багатьох досліджень тощо), чи допомагає той чи інший метод видужати, чи ні.
Звісно, кожен пацієнт/ка має право грати в “російську рулетку”, але все-таки людство вкладається в науку століттями саме для того, щоб зменшити щоденні ризики.
Про гомеопатію, метааналіз і плацебо-контролі ми вже писали раніше: https://my.science.ua/stabilnyj-medychnyj-zabobon-yak-u-tulchyni-v-xix-stolitti-gomeopatiyu-vyvchaly/
13 Листопада 2024, 11:20
Дуже корисна стаття, не бачу жодного упередження..
Дякую за труд.
Напишіть відгук