Що називати планетою?


Мабуть серед тих тем, які вченим часто доводиться пояснювати людям, мене в найменшому ступені влаштовує те, як у нас зазвичай пояснюють людям про Плутон. Воно ж зазвичай так починається? «Вчені позбавили Плутон звання планети, а я проти! Не можна так!» Дійсно людей дуже непокоїть, що планет у нас замість дев’яти стало вісім. Коли усі ці претензії вислуховують самі астрономи, то вони починають розповідати про визначення планети, про те, що деякі тіла обертаються по коловій орбіті й набули сферичної форми, але виявилися занадто маленькими, щоб розчистити свою орбіту від усіляких уламків. Тому астрономи вирішили ввести новий клас небесних тіл, які назвали карликовими планетами і до яких віднесли і Плутон.

І це я ще дуже коротко переповів традиційне пояснення. Зазвичай людина до такого не дослуховує і ще раз перепитує: то скільки ж у нас у Сонячній Системі планет? Вісім? Усе із вами вченими зрозуміло. Треба розуміти, що більшість людей взагалі слабо уявляють собі, що таке планети. Це щось, що кружляє у небі. І коли цього стає менше, то виникає острах. До того ж ми маємо розуміти, що значна частина населення не дуже відрізняє астрономію від астрології, де теж із планетами усілякі цікаві штуки виробляють. Звичайно треба популяризувати науковий погляд на це питання, але є один метод, який можна застосувати тут і зараз.

Можна просто на питання про кількість планет додати відповідь не «8», а «принаймні 13». Можна навіть не говорити слова «принаймні». У Сонячній системі 13 планет: 8 великих і 5 карликових. І це навіть не буде брехнею: зрештою карликові планети − це все ж планети. Ось така відповідь напевно зацікавить нашого допитливого пересічного громадянина. Принаймні про те, як називаються 4 планети, про які він не чув він точно спитає. А у відповідь йому: Церера, Ерида, Хаумеа та Макемаке.

898-2

Існує висока вірогідність, що людина щось чула про дослідження Церери цього року. «О! Церера! − скаже він, − це цікава планета! Добре що її зробили планетою! До речі, що там із тими яскравими плямами?» Далі як вже пощастить: може не тільки про плями розповісти вдасться, але і нормально пояснити, яка ж різниця між звичайними планетами та карликовими. Ну а якщо вже зовсім пощастить, то можна розповісти, що ж являють собою три карликові планети, назви яких наш пересічний громадянин майже напевно чув вперше. І тут головне дати коротку, але влучну характеристику. Наприклад про Ериду можна розповісти, що донедавна вона вважалася навіть більшою за Плутон, та й зараз її розмір оцінюють не набагато меншим за нього. До того ж у цього тіла є супутник Дисномія. Про Макемаке можна сказати, що на відміну від більшості транснептунових об’єктів у нього немає супутника, і це робить його мабуть найбільшим об’єктом у нашій Сонячній Системі, щодо маси якого ми можемо робити тільки дуже загальні припущення. Ну а Хаумеа у нас взагалі нагадує яйце і до того ж має аж два супутники.

Ось така розповідь нашому пересічному громадянину сподобається значно більше. За те, як тепер будувати гороскопи на основі 13 планет нехай голова (чи якесь інше місце) болить у астрологів. Для них нічого не шкода. Якщо 13 планет буде замало, то кандидатів у такі на околицях Сонячної системи налічується ще більш ніж півтора десятка.

Взагалі якщо повернутися до питання наукової класифікації об’єктів, то можна прийти до ще більш дивних висновків. Знову ж таки привід дає Плутон і його супутник Харон. В усіх статтях скромно зазначається, що статус цієї пари невизначений: планета це, чи супутник, чи подвійна планета. Ніхто просто не може дати тут чіткого визначення. Справа у тому, що Харон, якщо підходити прискіпливо, взагалі не обертається навколо Плутона. Він обертається навколо спільного центру мас, який лежить поза межами Плутону. Ну добре, назвемо ми усе це подвійною планетою, буде Харон 14-ю планетою Сонячної Системи. Але тут вже виникає питання наприклад до системи Земля-Місяць. У нас же Місяць обертається також не навколо центру Землі, а навколо точки, віддаленої від нього на 4750 км, тобто на 2/3 земного радіусу. Чим ми гірші за Плутон із Хароном?

898-3

Можна звичайно зауважити, що так можна далеко зайти. Але з іншого боку, у нас виникає трохи дурнувата ситуація з тієї точки зору, що ми, наприклад, теоретично можемо якусь Седну, у якої діаметр ледве до 1000 кілометрів дотягує називати планетою, хоча і карликовою, а у п’ять разів більший за неї за діаметром Ганімед так назавжди і залишиться лише супутником тільки тому, що він обертається навколо Юпітера. При цьому у Седни чисто із фізичної точки зору більше спільного саме із Ганімедом, ніж із Юпітером.

Така ситуація виникає через те, що при розділені об’єктів на класи у першу чергу дивляться не на їх фізичні характеристики, а на характер їхнього руху. Бо так астрономи звикли працювати із того часу, коли планети були усього лише «зірками, що рухаються» і що вони собою являли було невідомо. Розмір взагалі з’явився у цій класифікації тільки тому, що треба було якось відділити спочатку планети від астероїдів. А так планет у нашій Сонячній системі − кілька сотень тисяч, а можливо і кілька мільйонів. З іншого боку, якщо ми спитаємо, як планети відрізняються від зірок, то тут лінію розмежування чомусь проводять саме за фізичними властивостями самих об’єктів. Якщо червоний або коричневий карлик обертається навколо зірки, то ніхто не подумає назвати його планетою. У той самий час планета, викинута за межі рідної системи так і залишається планетою. Можливо і щодо менших об’єктів слід відмовитися від традиційної класифікації і створити якісь нові класи. І я вже майже бачу заголовки газет: «Астрономи відмінили планети та супутники. Громадськість вимагає їх повернути!». Тож простору для пояснень залишиться ще дуже і дуже багато.

898-4

Обговорення

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.