Відкритий лист з приводу Премії НАН України імені Л. П. Симиренка

Відповідь на відкритий лист Володимира МЕЖЕНСЬКОГО
Ми автори циклу праць «Теоретичні та прикладні засади мобілізації генетичних ресурсів для створення цінних високоадаптивних сортів плодових і ароматичних рослин» лауреати премії імені Л.П.Симиренко (Д.Б.Рахметов, О.В.Григор’єва, О.А.Корабльова) здивовані змістом відкритого листа п. В.Меженського, що містить перекручену інформацію та чимало неточностей. Ми хочемо довести до уваги громадськості та наукової спільноти про надуманість звинувачень та академічну недоброчесність п. В. Меженським.
Дійсно, Премія імені Л.П. Симиренка присуджується за видатні наукові роботи в галузі садівництва, дендробіології та квітникарства. Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка працює саме в цьому напрямку, тому мав повне право висувати свої здобутки на конкурс.
Робота подана нами на конкурс виконана на базі двох наукових відділів – акліматизації плодових рослин (в.о. зав.відділу Ольга Григор’єва) та культурної флори (в.о. зав.відділу Джамал Рахметов і с.н.с. Ольга Корабльова).
На жаль, як виявилось автор листа абсолютно не обізнаний у напрямах досліджень зазначених підрозділів та змістом досліджень членів авторського колективу, які були і є керівниками й відповідальними виконавцями майже 40 фундаментальних та прикладних тем, серед яких науково-дослідні роботи, що виконувалися за відомчою, програмно-цільовою тематикою наукових досліджень НАН України, конкурсною тематикою Національного фонду досліджень України, а також 10 міжнародних проєктів і грантів.
Авторами виконано два наукових проєкти в галузі садівництва за конкурсом Міністерства аграрної політики України. Один з авторів був співкерівником від Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України спільного проекту з Національним університетом біоресурсів та природокористування в рамках конкурсу МОН України, який повністю було присвячено використанню потенціалу нових декоративних корисних рослин в Україні. Наші розробки використовуються у 10 країнах світу.
Автори були одними з ідеологів та відповідальними виконавцями створення Міжнародної мережі AgroBioNet закладів і дослідників для реалізації наукової програми досліджень, освіти та розвитку «Agrobiodiversity for improving nutrition, health and life quality» (координатор від України О.Григор’єва). У рамках AgroBioNet реалізовано 5 Міжнародних конференцій. Засновано спільно зі Словацьким с.-г. університетом в Нітрі Міжнародний журнал Agrobiodiversity for Improving Nutrition, Health and Life Quality. У значній мірі ця робота спрямована відображенню результатів науково-дослідної роботи вчених в Україні та Європі у галузі садівництва, квітникарства, дендробіології, фізіології, генетики і біотехнології та селекції нових нетрадиційних, малопоширених, забутих культур.
Цикл праць нашого авторського колективу за 5-тирічний період, які було подано на конкурс включає 46 наукових робіт, зокрема: 3 монографії (колективні), каталог, 24 статті, що входять до Scopus, Web of Science, 6 статей у фахових виданнях, 5 авторських свідоцтв на сорти, 4 патенти на сорти та патент на корисну модель, а також 2 технологічні регламенти (ТУ).
Вагомим науковим результатом роботи є розробка фундаментальних та прикладних засад інтродукції, акліматизації, адаптації, стійкості і селекції нових, малопоширених та нетрадиційних плодових і ароматичних рослин. Обґрунтовано роль інтродукції та селекції відповідних груп рослин як важливої складової збільшення видового та сортового різноманіття садових ценозів. Створено високоадаптивні сорти і розроблено біологічні основи репродукції та ефективних технологій культивування і використання нових плодових та ароматичних рослин. Загалом ми створили колекційний фонд ароматичних рослин, який нараховує близько тисячі таксонів, що є важливою складовою наукового об’єкту та становить Національне надбання України. Зібрано колекційний фонд нових та малопоширених плодових рослин, який нараховує понад 700 таксонів.
На нашу думку, подана на конкурс робота має важливе наукове, екологічне та соціальне значення, що полягає у розкритті потенціалу нових для України плодових і ароматичних культур, розробці механізмів регуляції ростових, метаболічних, продукційних процесів у рослин із використанням мобілізованих фітогенетичних ресурсів та оригінальних технологічних відкриттів для вирішення окремих проблем у галузі біологічної, екологічної і продовольчої безпеки, а також в органічному виробництві та фіторемедіації.
На основі сучасних методів селекції та біотехнології створено нову генотипову базу вихідного матеріалу, що слугувало науковою основою для селекції та виведення 33 високоадаптивних сортів ароматичних рослин (у тому числі 5 за останній п’ятирічний період) та близько 20 плодових рослин, які включено до Державного реєстру сортів рослин України. Пріоритет з інтродукції та селекції понад 10 ароматичних та плодових культур в Україні належить виключно нашому авторському колективу.
Створено оригінальні об`єкти інтелектуального права з використанням сировини нових ароматичних та плодових рослин (11). Опрацьовано ТУ (2020 р.) щодо використання потенціалу малопоширених ароматичних та плодових рослин (96 найменувань). Майже всі наші сорти ароматичних та плодових рослин мають широкий спектр застосування і можуть використовуватися як сировинні, лікарські, медоносні і декоративні рослини.
Отримані наукові та практичні результати поглиблюють уявлення про біолого-морфологічні та репродуктивні особливості нетрадиційних арома-тичних та плодових рослин, вказують на перспективність промислового вирощування й доводять доцільність їх впровадження у садівництво України.
Однак, чомусь п. В.Меженський все зводить лише до створення сорту плодових культур. Водночас, як він сам стверджує, премія надається не лише за сорти плодових рослин, а за видатні наукові роботи в галузі садівництва, дендробіології та квітникарства. Чомусь автор пов’язує садівництво лише з плодовими рослинами. Розробка біологічних основ інтродукції, акліматизації, адаптації, стійкості та селекції чудових пряно-ароматичних, ефіроносних, лікарських тощо рослин, які є сьогодні окрасою будь яких ландшафтних рішень у декоративному садівництві, ландшафтній архітектурі та фітодизайні : хіба це не садівництво?
Жоден із нових сортів овочевих рослин не включено у цикл праць. Ароматична група рослин постійно динамічно розширювалася і розвивалася протягом останніх 50 років. Нами створено понад 30 сортів ароматичних рослин.
В. Меженський заявляє, що “У такій поважній науковій установі, як НБС імені М.М. Гришка НАНУ на премію висунуто номінантів, якими жодного (!) сорту плодових культур не створено взагалі. І не могло бути створено, бо селекцією плодових і декоративних рослин займаються зовсім інші відділи. Зокрема, у відділі акліматизації плодових рослин та відділі квітникарства за останні п’ять років створено близько 90 сортів плодових і квіткових рослин, які відповідають критеріям премії імені Л.П. Симиренка, що присуджується за видатні наукові роботи в галузі садівництва, дендробіології та квітникарства”. Очевидно він забув, а може навмисно не написав, що відома йому авторка О. Григор’єва всю свою наукову кар’єру присвятила нетрадиційним плодовим культурам, і вже кілька років є в.о. завідувачки відділу акліматизації плодових рослин. Хіба це не перекручування відомого йому факту. У той же час не зміг подивитися на праці добре йому відомої колеги, фахівця з плодових рослин.
До речі О.Григор’єва є автором та співавтором 18 сортів нових та нетрадиційних плодових рослин, серед яких : Aronia mitschurinii A.Skvorts. et Maitulina (сорт Касандра), Lonicera caerulea L. (сорт Житомирська, Амазонка, Ластівка, Багіра), Amelanchier canadensis (L.) Medik. (сорт Чорноока, Флоренція), Castanea sativa Mill. (сорт Салерно), Elaeagnus multiflora Thunb. (сорт Смаколик, Крапелька), Mespilus germanica L. (сорти Мулатка, Іриска), Diospyros virginiana L. (Дарунок мамі, Зобор, Дарунок долі, Медова, Ракета, Дарунок тату). Хіба можна було не помітити таку кількість сортів, які має наші і його колега. Значить «тут бачу, а тут не бачу!», бо це мені не на користь… Додатковим свідченням цьому є те, що у своєму листі п. В. Меженський не захотів помітити статті, своєї колеги, фахівця з плодових рослин, водночас посилається на публікації, які не входили до поданого циклу праць.
Д. Рахметовим за багаторічний період створено близько 60 сортів, понад 20 з яких використовуються у декоративному садівництві та ландшафтній архітектурі. У цілому чимало сортів авторського колективу сьогодні прикрашають ландшафти м. Києва. На основі оригінальних сортів ароматичних рослин на базі НБС за ідеями та проектом авторів створено першу в Україні експозиційну ділянку «Сад ароматів», яка разом із колекціями має статус наукового об’єкту, що становить Національне надбання.
Різні декоративно-оздоровчі експозиції за розробками авторів створено на базі дошкільних, шкільних закладів, ЗВО.
Сорти нових плодових та ароматичних рослин селекції авторського колективу сьогодні добре відомі колегам з НУБІП (де працює В.Меженський), де спільно з НБС виконані численні вітчизняні та Міжнародні наукові проекти. Члени авторського колективу беруть активну участь у формуванні фіторізноманіття демонстраційно-колекційних ділянок різних кафедр НУБІП. Впродовж 2023-2024 років Д.Рахметов двічі робив доповіді на великій Вченій раді НУБІП (остання лютий 2024 рік), де якраз різнопланово була висвітлена роль нових рослин в Україні за результатами спільних досліджень.
Якщо В. Меженський знає алгоритм створення сортів, то мав би зрозуміти, що з дати подачі заявки автори мають пріоритет на сорт, а не право. Усі представлені сорти успішно пройшли випробування, були занесені до Державного реєстру сортів рослин України у 2023 році. У тому ж році були отримані й зареєстровані Патенти. Оскільки сорти створювалися не за один день, а протягом багатьох років, роботи були виконані у науковій установі у робочий час, то само собою зрозуміло, що власником Патентів на сорти є не автори, а установа. Пан В. Меженський не може цього не знати, але хоче ввести в оману наукову спільноту, що автори сортів присвоїли собі Патенти. Патентів без сортів не буває!
Пан В. Меженський добре знає, що таке оглядова монографія, але абсолютно незнайомий з колективними монографіями. На жаль, не відчувається об’єктивності і у характеристиці монографічних робіт. Виключно усі представлені до конкурсу колективні монографії і каталог підготовлені за науковими ідеями та проектом під керівництвом професора Д.Рахметова. Залучені нами монографії присвячені вивченню різних рослин (плодових та ароматичних), проте у кожного розділу монографії інші автори, причому кількість їх досить обмежена. Порядок згадування у роботах авторів жодним чином не визначає розмір внеску авторів. У жодній із монографій не має 100 і більше авторів. Де він у списку праць знайшов таку роботу? Не зрозуміло…
Автор листа не байдужий до овочевих культур. Але ні в публікаціях, ні серед сортів, ані в самій роботі, що була висунена на премію, не йдеться про овочеві культури, не дивлячись на те, що будь-яку рослину можна використовувати по-різному. Пан В. Меженський вочевидь сам визначив, що створені і зареєстровані нами сорти (монарда, полин Аргі, чорнушка посівна і дамаська) є виключно овочевими. Усі ці сорти ароматичних культур широко використовуються в озелененні, завдяки своїй декоративності, та у харчовій промисловості, завдяки вмісту ароматичних речовин, на основі розробленої авторами науково-технічної документації (Технічні умови, 2020 р.). Але сьогодні в світі навіть традиційні овочі, технічні, лікарські та інші рослини успішно використовуються у декоративному садівництві: так «Французький город», «Англійський сад», «Мавританські газони» тощо є чудовими прикладами такого використання різних корисних рослин, тим більше ароматичних.
У циклі праць немає жодної роботи, що була видана більш як 5 років тому.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2022 № 355 автори не мають жодної публікації з науковцями рф. Припинена будь-яка співпраця та видалено усіх російських вчених з редакційної ради спільного міжнародного журналу, а також з міжнародної мережі AgroBioNet.
До речі наш колектив не мав доступу до циклу праць автора відритого листа. Відповідно і п. В. Меженський не повинен був мати доступу до наших праць, поданих на конкурс. При цьому перелік робіт авторів, який використовує в своїх скаргах пан В. Меженський, не відповідає реальному переліку, який було подано на конкурс. Можливо перелік наших праць він склав за результатами пошуку в Інтернет.
Лист п. В.Меженського містить багато домислів, маніпуляцій, образ та непрязні, тому відповідати на кожну з них ми не бачимо потреби, оскільки це нижче нашої наукової гідності.
Однак, ознайомившись з працями нашого опонента, які є наявні в бібліотеках та WEB- ресурсах, ми звернули увагу на те, що в них він посилається на публікації видані після 2014 року в Автономній Республіці Крим, в Донецьку та луганську, де чітко вказується приналежність Нікітського ботанічного саду до російської академії наук, а деяких інших установ до днр та лнр.
Але це питання вже не до наукової спільноти…