17 Червня 2022 | Олексій
Теги: історія науки, Київ, наука і суспільство
Перша частина пропозицій імен науковців для заповнення дерусифікованих топонімів Києва викликала активну дискусію в коментарях та соцмережах. Зрозуміло, що всіх задовольнити не вийде, а на виході голосування буде певного роду компроміс. Хочеться, щоб у цьому компромісі було місце для київської науки.
Коли люди бачать великий перелік імен, де суцільні науковці, вони автоматично реагують: а ненауковці взагалі будуть? Та будуть. Велика кількість пропозицій не означає, що всі вони будуть реалізовані. За добу з публікації першої частини прямо під час голосування до варіантів перейменування вулиці Волгоградської додали ім’я Романа Ратушного, київського активіста, захисника від забудови громадського простору Протасового Яру, добровольця, який загинув від російської зброї. Безумовно, його ім’я має бути увічнене, є суспільна підтримка. Водночас це означає, що імена подружжя біомедичних дослідників Кронтовських (перша в світі пересадка ракової пухлини експериментальній тварині, вакцина проти тифу, дослідження життя клітин поза організмом) не з’являться серед київських назв. Ситуація з вулицею Смоленською поблизу КПІ, де “зійшлися в герці” ректор КПІ Денисенко та мер Омельченко, позбавила жодних шансів автора першої в світі електроенцефалограми Володимира Правдича-Немінського, який навчався, працював і мешкав поблизу. На вулиці Бутлєрова топонімічна комісія пропонує хіміка Сергія Реформатського, але паралельно з ним іде фізик Василь Кладько, вбитий рашистами в Ірпені. Подібні ситуації будуть і в інших місцях.
Тому ми проаналізували всі 296 запропонованих у застосунку “Київ Цифровий” топонімів у пошуках імен науковців. Якщо перший список базувався на пропозиціях, поданих за участі авторів і авторок порталу “Моя наука” від громадської організації “Наукова унія” та депутатки Київради Ксенії Семенової, то цього разу ініціаторами були інші люди, яких ми не знаємо. У кожного та кожної з них свої мотиви, а ми наводимо їх тут з єдиною метою: щоб збільшити шанси увічнення в київських топонімів київських та українських науковців.
Оглядаючи цей список, звертаєш увагу на майже повну відсутність науковиць серед пропозицій. Є чимало актрис, художниць, поетес, дисиденток і навіть жінок-військових. А от жінок з науки вкрай не вистачає навіть у пропозиціях, що вже казати про кінцевий результат. Тому спочатку підкреслимо імена тих небагатьох, кого подали кияни
Також дві вулиці заслуговують на те, щоб посперечатися за право називатися іменем Ізидори Косач-Борисової, яка не тільки сестра Лесі Українки, але й дослідниця в галузі ботаніки, Волзька та Генерала Родимцева.
Серед інших хочеться відзначити бажання киян увічнити представників світової науки та філософії. А чому б невеликим провулкам не надати їх імена? Принаймні, сусідські діти зацікавляться, хто ж це такі.
Усіх інших дамо просто списком. Імена перевірені, легко знаходяться у Вікіпедії. Навіть якщо не будете голосувати, почитайте про них, вони того достойні. Дехто наведені по кілька разів — але вулицю назвуть тільки одну, тому більше голосів — більше шансів. Якщо ж переможе кілька вулиць з іменем Юрія Вороного, буде нагода назвати одну з них не тільки іменем видатного хірурга, але і його батька — математика світового значення Георгія (Юрія) Вороного.
Голосування триває до 19 червня, встигніть подарувати місту імена науковців!
Заголовне фото — купол Інституту фізики НАН України (позичено на сайті Історичної правди)
Обговорення
17 Червня 2022, 21:58
За Ірину Бекешкіну та Марію Кюрі голосуємо (родиною) обома руками!
18 Червня 2022, 00:03
А що ж за 8 інших? 🙁
Обличчям не вийшли?
Напишіть відгук