Про‌ ‌зміну‌ ‌клімату‌ ‌за‌ ‌3‌ ‌хвилини‌


Зміна клімату не схожа на жодну екологічну проблему, з якою людство стикалося раніше. Багато людей і досі не знають що таке “кліматична криза”. Або дізналися через ненадійні джерела, що призвело до появи міфів про кліматичні зміни. Тому за наступні 3 хвилини ми спробуємо пояснити причини зміни клімату з об’єктивної наукової точки зору.

Чи існує єдина теорія?

Уявімо, що ми їдемо на автомобілі через міст. Скажіть, чи потрібно зупинитися перед ним, щоб дістати телефон, залізти у Google, детально вивчити правила будови моста й інформацію про те, якою стороною безпечніше його проїжджати? Звичайно, ні! Адже ми довіряємо інженерам, які створили конструкцію, та спокійно поїдемо далі. Так само необхідно чинити в питаннях зміни клімату — варто довіряти профільним фахівцям.

Наука — диктатура фактів, тому вчені приходять до консенсусу, коли переважає одна з чаш доказів. Так сталося і з теорією антропогенного втручання в кліматичну систему, коли у 2004 році Наомі Орескес провела дослідження наукових робіт на тему глобальної зміни клімату з 1993 по 2003 рік. Огляд показав, що 75% робіт визнавали антропогенну причину зміни клімату, а решта 25% не коментували це питання, а заглибилися в методи наукового аналізу [1]. Тобто не було жодної роботи, яка б спростувала цю теорію. Усього було 7 подібних досліджень консенсусу, і результати показали, що 97% вчених-кліматологів з різних куточків світу впевнені в тому, що саме збільшення антропогенних викидів парникових газів стало причиною сучасної швидкої зміни клімату.

Результати консенсусу експертів з питання глобального потепління, спричиненого людиною, серед попередніх досліджень (2016). Ілюстрація: Джон Кук.
Джерело: skepticalscience.com

Що формує глобальний клімат?


Звичайно, не тільки людська діяльність впливає на кліматичну систему. Часова мінливість — одна з головних характеристик клімату. Планета переживала льодовикові періоди (усі вчили це в школі), а ще були часи, коли алігатори мешкали в районі Шпіцбергена. Клімат завжди формувався завдяки взаємодії таких компонентів кліматичної системи, як атмосфера, гідросфера, біосфера, кріосфера та літосфера, які знаходяться під впливом зовнішніх факторів. Зовнішні фактори можуть діяти на кліматичну систему, але самі від неї не залежать [3]. Зокрема йдеться про астрономічні чинники:

  • світність Сонця;
  • положення орбіти Землі, її нахил та характеристики обертання,

та геофізичні:

  • розміри та маса планети;
  • швидкість обертання планети навколо своєї осі;
  • вулканізм та геотермічні джерела;
  • властивості геомагнітного та гравітаційного полів.

До геофізичних також відносяться внутрішні фактори, що характеризують взаємозв’язки та функції окремих компонентів кліматичної системи:

  • фізико-хімічний склад атмосфери та океану;
  • особливості розподілу суші та океану;
  • рельєф поверхні суші;
  • біогеохімічні процеси.

Кількісну характеристику, що визначає вплив усіх цих факторів, називають радіаційним форсингом. Це різниця між кількістю енергії на рівні тропопаузи (близько 11 км від земної поверхні), що надходить від Сонця, та тепловою енергією, що планета випромінює назад у космос.

Вплив форсингів має різну значущість у залежності від часового масштабу. Якщо розглядати періодичні зледеніння Землі, то, за теорією сербського геофізика та астронома Мілутіна Міланковича, вони мають приблизну циклічність у 100 000 років та спричинені змінами надходження сонячної радіації на поверхню планети. Це відбувається через коливання форми орбіти, нахилу осі обертання та прецесії — повільної зміни “виляння” осі Землі то туди, то сюди [4].

Зміни температури на станції “Восток”, Антарктида. Міжльодовикові періоди відзначені зеленим. Джерело: Climate and atmospheric history of the past 420,000 years from the Vostok ice core, Antarctica J. R. Petit.

Подібні температурні метаморфози тривали тисячоліттями. А що може у короткий проміжок часу вплинути на температуру і концентрацію парникових газів, таких як водяна пара, вуглекислий газ, метан чи закис азоту?

Потужний вулканічний вибух може спричинити короткострокову зміну клімату у певному районі. Здебільшого через велику кількість викинутих в атмосферу аерозолів, маленьких твердих часточок, таке явище призведе до похолодання. Чули про вулканічні зими?

А от викиди CO2 від вулканічної діяльності не йдуть у жодне порівняння з емісіями від спалювання викопного палива, яких щороку утворюється аж у 100 разів більше [5]. Тож вулкани зовсім не винні в тому, що збільшується кількість посух, планета переживає Шосте масове вимирання видів, а льодові шапки планети тануть.

Візуалізація різниці між вулканічними та антропогенними викидами CO2.
Джерело: skepticalscience.com.

Як Земля відповідає на збільшення CO2?

Сучасне різке підвищення глобальної температури визначила чутливість клімату. Вище ми згадували, що клімат формується завдяки багатьом чинникам і їх взаємозв’язкам, тобто зміна одного фактора викликає зміну іншого. Найвиразніше чутливість кліматичної системи можна побачити на прикладі водяної пари. Вона поглинає та затримує більше всього тепла в атмосфері, яке Земля випромінює у космос. Зі зростанням температури через збільшення концентрації інших парникових газів зростає і кількість водяної пари в атмосфері. Це викликає ще більше потепління, що веде за собою подальше зростання кількості водяної пари в атмосфері. Декілька незалежних досліджень показали, що подвоєння концентрації CO2 в атмосфері спричинить підвищення глобальної температури приблизно на 3°С [6].

Дослідження доводять, що збільшення концентрації парникових газів від людської діяльності викликає накопичення тепла, що також підтверджують супутникові дані.

Сині суцільна і з крапками лінії відтворюють усереднену у всьому світі реакцію температури навколишнього повітря на накопичені викиди CO2 та інші чинники [7].

То що, невже всьому живому на Землі гаплик, і час готуватись до постапокаліпсису у стилі “Шаленого Максу”?


Підвищення рівня Світового океану, почастішання небезпечних погодних явищ, деградація ґрунтів та зміління річок дійсно жахають. Водночас все ще є шанс на зменшення шкоди, якої завдасть зміна клімату усьому живому на планеті. Для цього людству необхідно змінити своє ставлення до ресурсів Землі: ніби найкраще в ній те, що можна наробити дірок і з них потече нафта. Коли ми нарешті почнемо думати та турбуватися про наступні покоління як велика глобальна сім’я, наша спільнота зможе нормалізувати умови життя на планеті та адаптуватися до змін клімату.

Література:

1. The Scientific Consensus on Climate Change, Naomi Oreskes

2. Consensus on consensus: a synthesis of consensus estimates on human-caused global warming. To cite this article: John Cook et al 2016 Environ. Res. Lett. 11 048002

3. С. Степаненко “Динаміка та моделювання клімату”, https://cutt.ly/efZ1D2N

4. Миланкович М. Математическая климатология и астрономическая теория колебаний климата. – М.-Л.:ГОНТИ, 1939.

5. Comment: Volcanic versus anthropogenic carbon dioxide: The missing science, Terry Gerlach.

6. Changes in Atmospheric Constituents and in Radiative Forcing, Piers Forster (UK), Venkatachalam Ramaswamy (USA), et al.

7. Спеціальна доповідь Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату “Global Warming of 1,5°С”, https://www.ipcc.ch/sr15/

8. “Ой, лишенько! Хроніка українських негод, спричинених зміною клімату”, https://ecoaction.org.ua/khronika-ukrainskykh-nehod.html

9. NASA: “Climate Change: How Do We Know?”, https://climate.nasa.gov/evidence/


Цю статтю опубліковано в рамках проєкту “Щеплення правдою”, покликаного просувати цінності критичного мислення та навчати українців відрізняти фейки від надійної інформації в пов’язаних з наукою галузях. Проєкт виконує команда “Моя наука” разом з громадською організацією Unia Scientifica за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.

Формування нервової трубки

Обговорення

Дуже переконливо. Візуалізація мене просто шокувала. Аплодую стилю статті: образно і дотепно, цю публікацію треба було б донести до кожного, принаймні я зміню свої побутові звички, будемо по краплині змінювати ситуацію на краще.
Дякую, Anna Bohushenko, переправила вашу статтю знайомим, тому що завдяки вдалій подачі матеріалу її зміст мотивує прислухатись до застережень кліматологів.

Дякую за теплий відгук, Олено. Сподіваюся, що ваші знайомі стануть більш екосвідомі та будуть поширювати свої кліматичні знання серед інших 🙂

Я впевнена в цьому, ми не маємо альтернативи – і це вам дуже переконливо вдалося показати в публікації, ще раз дякую і бажаю успіхів)))

Напишіть відгук

Залишити відповідь до Olena G. Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *