Про Вікіпедію, білки та марафон


Наприкінці січня розділ Вікіпедії українською мовою відзначає день свого народження. 30 січня 2019 року йому виповниться вже 15 років. Починаючи з далекого 2004-го та першої статті “Атом“, Вікіпедія українською досягла вже майже 900 тисяч статей. Це найбільша енциклопедія в історії, що написана українською мовою. Всі ці статті створені волонтерами, які не отримують фінансів за свою працю. У Вікіпедії нема редакції, тому довіряти в ній можна тільки тій інформації, яка взята з надійних джерел, бажано наукових, без викривлень змісту.

Вікіпедія існує не одна, навколо неї створено чимало допоміжних проектів. Вільні для використання зображення зараз здебільшого зберігаються на окремому сайті Вікісховище, а цитати відомих людей – на проекті Вікіцитати. Є й Вікіджерела з повнотекстовими копіями творів, на які вже закінчилося авторське право, Віківиди з інформацією про  безліч видів живих організмів та іншші таксономічні одиниці, є вільний путівник Вікімандри. Всі мовні розділи тепер поєднані через загальну базу даних, яка називається Вікідані.

Якщо багато статей Вікіпедії створюються людьми вручну, то зараз для багатьох важливих, але нецікавих вікіпедистам тем, як-то сільські населені пункти, астероїди чи види рослин використовуються спеціальні боти – програми, які в напівавтоматичному режимі створюють статті, компілюючи інформацію з відкритих баз даних. За допомогою таких ботів розділ Вікіпедії маловідомою європейцям себуанською мовою став другим за кількістю статей серед усіх 300 мовних версій. Ясно, що ці статті короткі, дуже схематичні та не приваблюють читачів. Після ботів обов’язково мають прийти люди, щоб додати важливу та цікаву інформацію. У 2017 році група ентузіастів з числа біологів та програмістів вирішила створити в Українській Вікіпедії всі статті про гени людини, що кодують інформацію про білки. Як це було зроблено?

Спочатку хтось дуже добрий, але не пов’язаний з українськомовною спілньнотою пройшовся по базі даних Націоонального центру біотехнологічної інформації США (NCBI) і перекачав на Вікідані всі відомі гени людини. Тоді група волонтерів українського розділу Вікіпедії переклала з англійської ключові слова, що характеризують білки й гени. І нарешті була запущена програма-бот, яка створила в пілотному режимі тисячу статей про найбільш популярні білки (так, у світі молекулярної біології теж є мода: одні білків вивчаються в сотнях лабораторій, скажімо, p53 чи HERG, інші досі майже неописані), а потім і залишок з майже 19 тисяч статей. Більшість статей і досі являють собою заготовки (на вікіпедійному жаргоні “стаби”), кілька десятків статей доповнені додатковою інформацією. Але навіть стаби містять посилання на основні біологічні бази даних, на найважливіші наукові статті по темі, функцію та локалізацію білка, номер хромосоми, де розташований ген, список альтернативних назв, за яким він відомий у науковій літературі. Все це дозволяє спеціалісту чи студенту швидко знайти потрібну інформацію, а волонтеру – доповнити статтю.

Звісно, це тільки початок роботи, тепер іде фаза опрацювання. Щоб тисячі статей не були сиротами (тобто не лежали окремо від мережі Вікіпедії), потрібно знайти (чи додати до) у наявних статтях згадки про певні білки та перетворити їх на вікіпосилання. Таким чином, кожен, хто бачить у Вікіпедії незрозумілу абревіатуру CACNA1G, зможе дізнатися, що мова йде про йонний канал, що пропускає іони кальцію крізь клітинну мембрану та кодується геном, що знаходиться на 17-й хромосомі людини. Паралельно зі створенням мережі статті мають доповнюватися науковою інформацією і доступному вигляді. Тут уже невелика спільнота Вікіпедії не впорається, потрібне залучення науковців, студентів-біологів, медиків, любителів науки тощо. Треба волонтери, що можуть вичитати створені статті на помилки, зробити стиль викладу легким для читання. Адже Вікіпедія – це ресурс для всіх прошарків населення.

Взагалі, активних авторів у Вікіпедії значно менше, ніж читачів. Кожного місяця хоча б одне редагування робить близько 3 тисяч зареєстрованих учасників та ще якась кількість анонімних дописувачів, про яких відома лише IP-адреса. Тому вікіпедисти завжди намагаються залучити нових авторів, бажано спеціалістів. До дня народження Вікіпедії 2019 року вже вшосте проводиться так званий “Вікімарафон”, коли вікіпедисти запрошують всіх охочих писати нові статті. Для цього організуються спеціальні тренінги, під час яких людям розповідають про Вікіпедію, вчать вікі-розмітці, дарують сувеніри. “Моя наука” здавна підтримує ці заходи – один з них відбудеться ввечері 30 січня за нашої участі. Приходьте, будь ласка, на подію, що пройде в Інституті фізіології НАН, або пишіть онлайн.

А про що писати, якщо всі гени людини вже описані? А дуже не вистачає статей про родини чи групи генів. Скажімо, про алкогольдегідрогенази чи каспази. Та й не тільки ж молекулярні біологи нас читають. Все-таки, це гарна справа: зробити кращою Вікіпедію, яку попри всі недоліки все ж користують майже всі.

 

Заголовне зображення – Автор: CEllen – Власна робота, CC BY-SA 4.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=75961522

Обговорення

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.