“Нові обрії” близьких зір


Паралакс — явище, коли ближчі об’єкти більше змінюють своє видиме розташування при зміні вашої точки спостереження, ніж більш віддалені.

Схематичне зображення ефекту паралаксу. Зоря що знаходиться ближче (червона) змінює своє видиме положення на фоні більш далеких зір, коли Земля (блакитна) займає протилежні точки своєї орбіти навколо Сонця. [Зображення: Kes47, WikiStefan на CC BY ліцензії]
Спостерігається, починаючи від закриття лівого та правого ока — ваш піднятий до обличчя палець буде здаватися сильно зміщеним відносно тих речей, які розташовані далі, наприклад, стіни чи монітора, коли ви по черзі закриєте ліве та праве око. Паралакс також легко помітний під час подорожі транспортом: виглядає, ніби ближче дерево рухається швидше, ніж ландшафт, що розміщений далі. Також паралакс спостерігається й у космічних масштабах.

До речі, це спосіб дізнатися, як далеко розташовані певні космічні об’єкти — подивитися, як сильно вони змінюють своє розташування відносно інших, більш далеких зір. Порівнюють спостереження, зроблені в двох найбільш віддалених з доступних для людства точках — протилежних точках земної орбіти навколо Сонця. Такі дві точки, як діаметр, дають відстань у два радіуси Земля-Сонце (тут треба зазначити, що орбіта Землі навколо Сонця є не ідеальним колом, а трохи еліптична, тому кажуть про середню відстань між Землею та Сонцем, приблизно 150 млн кілометрів). Зазвичай паралакс при таких спостереженнях дуже незначний, бо зорі знаходяться від нас дуже і дуже далеко. І навіть такі велетенські за нашою міркою зміни між двома точками спостереження, коли Земля розташовується в протилежному положенні своєї орбіти навколо Сонця, скажімо під час осіннього та весняного рівнодення, все одно дають невеликий паралакс, який можна побачити у тривалих астрономічних спостереженнях, але “на око” його не видно.

Проксима Центаври

А на зображеннях дві інші точки спостережень. З Землі. Та з Нових Обріїв. Нагадаємо, “Нові обрії” або “New Horizons” — зонд, що зараз знаходиться у віддалених областях Сонячної системи в районі Пояса Койпера. Пролетів Плутон у 2015 році (звідти в нас такі гарні фото Плутона, з його “серцем”). Зараз знаходиться на 46 відстанях між Землею та Сонцем

Маємо два зображення, сфокусовані на дві зорі.

Перша — найближча до нас зоря, Проксима Центавра (Кентавр — це істота з давньогрецької міфології, але назва сузір’я чомусь історично запозичена з латини) і її вигляд з Землі та від Нових Обріїв. До неї 4,24 світлових роки.

Для порівняння, середня відстань від Землі до Сонця — так звана астрономічна одиниця, — 8,3 світлових хвилин, тобто за 8,3 хвилин світло долітає від Сонця до Землі. В одному світловому році — відстані яку пролітає світло за рік — трохи більше 63,2 тисячі астрономічних одиниць. Тобто за рік гіпотетичний промінь світла, якщо буде відбиватися від поверхні Землі та Сонця, проробить відстань Земля-Сонце 63,2 тисячі разів. Порівняйте з відстанню у 4,24 світлових роки — до Проксима Центаври, це близько 268 тисяч астрономічних одиниць, тобто ≈268000 відстаней між Землею та Сонцем! А згадані “Нові обрії” знаходяться на 46 астрономічних одиницях від нас.

Двокадрова анімація. Вольф 359 блимає вперед-назад між зображеннями з Нових Обріїв та з Землі, чітко ілюструючи різні точки спостережень.

Повертаючись до зображень.

Друге — Вольф 359, також одна з найближчих до нас зір, до якої 7,8 світлових років.

Чому так добре видно різницю в положенні цих зір? Ми повертаємося до паралаксу. Ці дві зорі достатньо близько до нас. І різниці між двома точками спостереження: Земля та “Нові обрії” (46 а.о.), достатня для такого видимого змінення положення Проксими Центавра та Вольф 359 на тлі набагато дальших зір.

Це неймовірно!

Джерела

  • Castelvecchi, Davide (2020-06-11). Pluto probe offers eye-popping view of neighbouring star Proxima Centauri. Nature. doi:10.1038/d41586-020-01699-6
  • Talbert, Tricia (2020-06-10). New Horizons Conducts the First Interstellar Parallax Experiment. NASA.
  • Зображення: NASA/Johns Hopkins Applied Physics Laboratory/Southwest Research Institute.

Обговорення

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *