Медичні міфи у фільмах


Чи часто ви бачили у голлівудських фільмах як шприц з адреналіном колять прямісенько у серце? А скільки чудових бойовиків, де у героїв потрапляють кулі але їх бронежилети все витримують, а герої далі б’ються зі злом… Хоча, міфи є не тільки у фільмах, згадайте про алкоголь на морозі щоб зігрітись, а може хтось хоче зайнятись урінотерапією, бо хто не знав, це ж ліки від усього!

Деякі міфи звісно досить невинні, але є і досить небезпечні. І що ж, почнемо з самого романтичного — з серця.

Міф про серцевий напад: драматичні сцени з фільмів

Пам’ятаєте як епічно й театрально люди падають від серцевого нападу, але невже це так насправді? Хм.. а що ж таке взагалі цей серцевий напад?

Фрагмент із серіалу “How I met your mother” ілюструє типовий серцевий напад в фільмах.

Серцевий напад (він же гострий коронарний синдром, куди відносять інфаркт міокарду та напад нестабільної стенокардії) — це стан, під час якого через абсолютну чи відносну нестачу кровотоку відбувається ішемічний некроз міокарду, що веде до аритмії і зупинки серця та вираженого больвого синдрому.

Але не усілякий біль є серцевим нападом. Чи багато з вас має дідусів та бабусь, гадаю не мало, більшість з них може хворіти на стенокардію чи інші види ішемічної хвороби серця. Це між іншим хвороба, яка характеризується зменшенням просвіту судин серця, і при якій інколи виникають напади, що спричиняють біль стискаючого або давлячого характеру, з печією та іррадіацією, тобто розповсюдженням, у ліву руку або щелепу (мал. 1).

Головне в цьому стані те, що допомагає звичайний нітрогліцерин, який розширює судини і знімає біль. Ви спитаєте, а що ж по серцевому нападу і як його відрізнити від стенокардії? При серцевому нападі, крім болю, скоріш за все, з’являється холодний піт та страх смерті, і до того ж нітрогліцерин вже не допоможе. Також може з’явитися задишка та кашель, хоча варто зауважити, що може проявлятися лише загальною слабкістю або ж болем у руці. Як ви можете зрозуміти, театральних сцен не буде, людина або просто сяде/ляже, або ж у важкому стані втратить одразу свідомість. А можливо, ви і знати не будете, що в людини інфаркт (наприклад у людей з діабетом, інколи бувають безболісні інфаркти). 

Мал. 1. Ілюстрація болю червоним кольором, а іррадіації рожевим. Фото з Вікіпедії.

Для тих, хто хоче дізнатись більше про такий стан і як все проходить, можна почитати гайдлайн Європейської асоціації кардіологів по гострому коронарному синдрому.

 

Міф про дефібриляцію: чому серце не можна запустити, якщо воно зупинилось

І що ж робити? Можна дати аспірин та викликати швидку, це все що ми можемо, однак людина втратила свідомість, то може треба використати дефібрилятор? Знову ж таки, фільми привчають до того, що в будь якій незрозумілій ситуації треба зробити дефібриляцію. 

Фрагмент із мультсеріалу “Сімпсони”.

Зараз модно ставити у громадських місцях дефібрілятори, і це правильно. Але є одне але. Секрет дефібриляції ховається у її назві — деФібріляція, тобто треба її робити тільки при фібриляції. Фібриляція це стан порушення збудливості серця, коли кожне м’язове волокно стискається окремо одне від одного і, як наслідок, кров не прокачується. Такий стан може виникнути і при серцевому нападі, а використання дефібрилятора дійсно може врятувати життя. 

Сучасні дефібрілятори повідомлять вам, чи можна його використовувати, коли ви накладатимете електроди згідно інструкції. А знаєте як виглядає фібриляція шлуночків серця? Перша картинка — це нормальна ЕКГ, потім якраз та сама фібриляція шлуночків (її ще називають пилою смерті), а третя — це те, що частіше всього показують у фільмах перед тим, як застосовують дефібрілятор — ізолінія, тобто повна зупинка серця, при якій не роблять дефібриляцію (Мал. 2)!

Мал. 2. Зверху вниз: нормальна ЕКГ, фібриляція шлуночків та повна зупинка серця.

Слід ще сказати, що людина при використанні дефібрилятора не згинатиметься, а хіба що кричатиме від болю, якщо взагалі не втратить свідомість. А ось при зупинці серця (коли ЕКГ показує ізолінію) дефібрилятор ніяк, на жаль, не допоможе. До речі тертя електродів між собою у фільмах це також міф, такі дії лише можуть пошкодити поверхню, хоча виглядає ефектно!

 

Міф про укол адреналіну в серце: а може не треба?

Ви запитаєте, а що ж робити, якщо сталася зупинка серця? Можливо, треба вколоти адреналін в серце? Як у Тарантіно… Відповідь: НІ, не треба. 

Фрагмент з фільму “Кримінальне чтиво”, який у свій час породив багато фейків.

Адреналін насправді використовується при зупинках серця (і навіть колись вводивсяя у серце, років 40 тому), зараз частіше всього адреналін вводять внутрішньовенно, або внутрішньом’язово (другий варіант скоріше підходить для анафілактичних реакцій та набряку Квінке). Такі ін’єкції скоріш є додатковим фактором пошкодження, як самого міокарду, так можливо якихось збудливих центрів серця. До того ж, використання епінефрину (інша назва адреналіну) при зупинках серця може викликати серйозні ураження головного мозку, згідно рандомізованному дослідженню.

У випадку героїні фільму “Кримінальне чтиво” при передозуванні опіатами використовують антагоністи опіоїдних рецепторів, такі як налоксон. У будь якому разі, залиште використання медикаментів — медикам.

 

Міф про серцево-легеневу реанімацію: виживуть усі

Адреналін у серце не вколоти, дефібрилятором не вдарити, може хоча б непрямий масаж серця зробити? ТАК! 

Серцево-легенева реанімація є головною методикою підтримання життя при смертельному ризику, якщо вірити сучасним даним, то загалом використання СЛР до приїзду медиків підвищує вірогідність вижити на 20%, однак не варто очікувати занадто багато, варто зауважити, що патології бувають різні, їх етіології і загальний стан людини теж відрізняються. 

На жаль, при вищезгаданих серцевих нападах, виживання в умовах лікарні сягає десь 15%, тому, якщо людина як у фільмах прийде до тями і тим паче буде здатна розмовляти та ходити, не варто опускати руки. Згідно рекомендацій, СЛР можуть проводити до 40-60 хвилин. Варто знати 3 ключових моменти: перевірити відсутність свідомості, перевірити дихання, перевірити пульс. 

Фрагмент непрямого масажу серця. Взято з банку гіфок giphy.

Якщо немає пульсу — виконати потрійний прийом Сафара: запрокинути голову, відкрити та висунути нижню щелепу, дихання рот в рот (або у ніс) можна не робити. Потім виконувати компресію грудної клітини, руки у замку на межі середньої та нижньої третини грудини, з темпом 100-120 натискань, грудина повинна прогинатись на 5-6 см. Руки під прямим кутом, надавлювати усім корпусом. 

 

Міф про епілепсію: ложка в зуби це погана ідея

А які ще є медичні міфи з фільмів? А як щодо епілепсії, коли починаються судоми, більшість фільмів вчить нас запхати щось до рота та тримати людину. Чи треба це робити? 

Авжеж ні, під час судом зуби сильно стискаються, і до речі, при таких станах не так часто людина може собі прикусити язик, а пхаючи щось до рота, людина з судомами або прокусить цю річ, або зламає собі зуби. 

Єдине що треба підтримувати — це голову, щоб людина не травмувалась. А після закінчення судом всього лише треба покласти людину у стабільне бокове положення, на цьому вся допомога.

До речі і про саму допомогу і про інші міфи пов’язані з епілепсією можна почитати на сайті МОЗу

 

Міф про автомобільні аварії: витягувати або не витягувати, ось в чому питання?

Давайте поговоримо трохи про ДТП, всі ж бачили як у фільмах, навіть в новинах можуть показати як когось витягують з автомобіля. Насправді, не варто так робити, адже в людей часто бувають внаслідок ДТП травми хребта, особливо шийного відділу, тому такі дії несуть пряму загрозу життю постраждалого. 

Єдине що можна робити: вимкнути двигун, зупинити кровотечу, та викликати швидку, звісно намагатися гасити займання. АЛЕ, якщо вогонь не вдається загасити, або велике задимлення салону автомобіля, можливо витягнути постраждалого, не забуваючи при цьому і про свою безпеку.

 

Міф про емболію: чи справді можна вбити бульбашкою повітря у вену?

До речі, раніше ми говорили про уколи. Під час звичайної внутрішньовенної ін’єкції, медпрацівники або медпрацівниці, випускають трохи рідини зі шприцу, а також, ви скоріш за все бачили пухирець повітря. Так от, звісно повітряна емболія може спричинити велику шкоду для людини, але панікувати та відмовлятись від ін’єкцій не варто. 

По-перше для емболії необхідно досить багато повітря, приблизно 3-5 мл на кг маси тіла, та ще й з високою швидкістю треба вводити. По-друге, при ін’єкції часто не доводять поршень шприца до кінця, і наприкінці залишається цей міхурець, це обумовлено тим, що повітря легше. Це звісно стосується звичайних уколів, бо є й інші маніпуляції. І навіть зважаючи на відносну безпеку, не варто експериментувати.

 

Міф про вихід з коми: як прокинутися і піти до магазину?

Напевно варто згадати про коми, в фільмах люди не те що легко розмовляють одразу після того як прокинулися, а прям можуть бігати, на превеликий жаль, це не так.

Варто сказати, що коми бувають різного генезу, до того ж вони можуть бути не тільки патологічні, а й медикаментозні, які використовують лікарі. 

Фрагмент з фільму “Вбити Білла”, героїня прокидається з коми. Зображення взято з безкоштовного банку imgur.

Загалом, прогноз щодо відновлення після коми залежить від тяжкості коми по шкалі Глазго (англ. Glasgow Coma Scale), звісно, причини, від якої вона виникла, а ще тривалості. Шкала коми характеризується за трьома показниками:

  • Відкриванням очей (Eye response)
  • Мовною реакцією (Verbal response)
  • Руховою реакцією (Motor response)

Звісно чим тяжче стан, тим довше будуть відновлюватися функції мозку. Довготривала кома = довготривала відновлюваність функцій ще й опорно-рухового апарату через атрофію м’язів. Тому за найкращих обставин щонайменше декілька днів знадобиться, щоб людина принаймні розуміла що відбувається навколо.

 

Міф про амнезію: згадати всe

При черепно-мозкових травмах (хоча якщо говорити про фільми, ще дуже полюбляють усілякі чудодійні препарати), може бути не тільки струс чи навіть кома, а й амнезія. Більшість фільмів показують нам, як людина в одну мить забуває про все, а потім під дією тригера так само несподівано все згадує. Чи так воно? 

Спочатку треба зрозуміти, що таке амнезія і якою вона буває. Загалом амнезії можна охарактеризувати як втрату пам’яті, серед яких основні: ретроградна (людина не пам’ятає подій до травми) та антероградна амнезії (людина втрачає можливість запам’ятовувати нову інформацію). Також виділяють поєднання цих типів.

Дорі з мультфільму “В пошуках Немо” страждає від антероградної амнезії.

Найчастіше у фільмах показують як після травми людина втрачає пам’ять про себе та своє минуле (як в фільмі “Між небом і землею” з Різ Візерспун в головній ролі), а потім водночас все згадує, але при цьому персонаж відчуває себе умовно добре та живе так би мовити повноцінним життям. 

Насправді ж відновлення пам’яті довгий і кропіткий процес, при якому не тільки пам’ять відновлюється з часом, а й загалом когнітивні можливості людини. Тому навряд вдасться згадати все, як у фільмах, принаймні так швидко

 

Міф про струси: як все насправді у боксерів?

До речі, кажучи раніше про травми та струси мозку, варто згадати про боксерів, а саме бійки, які показують у кіно. У фільмах ми бачимо епічні сутички, під час яких люди отримують удари по голові і все одно продовжують битись. 

Та й наприклад в тому ж боксі є аж цілих 12 раундів де люди б’ють один одного, і досить часто (звісно не тільки в боксі) виникають “нокаути”. Такі нокаути з точки зору медицини фактично є струсами мозку, саме тому у спорті такий стан автоматично рахується поразкою, на відміну від багатьох фільмів. 

Фрагмент з “Chappelle’s Show”. Зображення взято з giphy.

Струс мозку доволі небезпечний стан, звісно бувають легкі форми, які проявляються лише запамороченням та нудотою, а може бути все набагато гірше — втрата свідомості та амнезії. Як ви напевно розумієте, навряд після струсу можна буде активно діяти, особливо через короткий проміжок часу. Варто також додати, що кінцевий діагноз можливо поставити тільки після обстеження, бо при будь якій черепно-мозковій травмі можливий не тільки струс, а, наприклад, забій мозку, який має такі самі початкові симптоми, але при цьому це вже насправді може загрожувати життю. 

Та не варто забувати про компресію мозку та гематоми, адже одразу після травми, ці стани все ще будуть схожі на струс мозку. Загалом можна сказати, що для відновлення треба не менше тижня, а для більшості повне відновлення займає приблизно 3 місяці.

 

Міф про ноотропи: у головних ролях Бредлі Купер

А як пришвидшити одужання, можливо дати ноотропи, які зазвичай приписують лікарі? Та й взагалі, що воно таке та чому їх так люблять студенти?

Загалом, якщо сказати коротко ноотропи — це препарати які покращують когнітивні здібності . Насправді про ноотропи можна розповідати і розповідати, а скільки вже дослідів було, важко уявити. До ноотропів частіше всього відносять такі “ліки” як пірацетам або церебролізин, а інколи й звичайні харчові добавки по типу омега-3 або екстракт гінкго білоби. Ефективність таких “ноотропів” частіше всього не доведена, а ще є наприклад варіант з гліцином, але, на жаль, вживати гліцин у вигляді пігулок немає ніякого сенсу через його низьке проходження через гематоенцефалічний бар’єр. 

Є ще кофеїн, який теж має деякі властивості, але, на превеликий жаль, він має побічні ефекти. Тому тим, хто любить каву, треба бути обережним і вживання кави обмежують не просто так при великій кількості патологій. Хто ж не хотів би такі самі круті пігулки як у Бредлі Купера? Є деякі сумніви про ефект стимулюючих препаратів.

Уривок з фільму “Області темряви” з Бредлі Купером в головних ролях.

Ось наприклад метааналіз церебролізину, в якому не знайшли переконливої дії цього препарату. А ось тут, наприклад, про сумнівну дію пірацетаму.

 

Міф про постріли в бронежилет: бойовики трішки брешуть?

До речі, в усіляких бойовиках часто стріляють, а чудодійний бронежилет рятує героя, але чи справді вони такі ефективні? 

Загалом бронежилет це індивідуальний захист людини від кульових та осколкових уражень, першими так би мовити прототипами захисту були латні обладунки та кіраси, сучасні ж бронежилети роблять зі спеціальної тканини (наприклад, кевлару), та захисних пластин з металу або з керамічних композиційних елементів з додаванням полеуретану. 

Сучасна класифікація бронежилетів дуже різноманітна, але загалом це не має особливого значення. Так, бронежилет може зупинити кулю, але енергія, з якою несеться ця куля повинна кудись переходити, тому вона або деформує, або руйнує захисний елемент, зупиняючись надалі буквально о тіло людини. 

Це може призвести до пошкоджень тканин: перелому кісток (наприклад, зламані ребра це типове ураження при пострілах у бронежилет) так і забиття внутрішніх органів (мал. 3). Тому, навряд чи людина зможе ефективно вести якісь дії (варто сказати, що вражаючий елемент може пробити бронежилет наскрізь). 

мал. 3. Фото ушкоджень внаслідок пострілів в бронежилет. Взято з відкритих джерел.

 

Міф про обмороження та ампутацію пальців: лід та тканини напряму несумісні

Кажучи про серйозні ураження, можна згадати втрату кінцівок, або хоча б пальців.

У фільмах їх часто кладуть у лід. Чи допоможе лід зберегти тканини? У прохолоді органічні речовини можуть дійсно зберігатись довше, через те, що низькі температури інгібують хімічні реакції, тому це підходить не тільки для їжі, але й для кінцівок 🙂 

М’які тканини під дією льоду будуть тільки пошкоджуватися через властивість води кристалізуватися. Насамперед такі дії загрожують холодовою травмою та обмороженням тканин, а отже, вірогідність на те, що лікарі зможуть пришити кінцівку і вона приживеться — зменшується.

Якщо ж використовуєте лід, то між ним і кінцівкою повинен бути бар’єр, такий як рушник. Більше про ампутації

 

Міф про апельсиновий сік на сніданок: не всім підходить!

Ви полюбляєте сік? Можливо ви дотримуєтесь здорового способу життя?

Буквально в кожному фільмі можна побачити, як герої п’ють кожен день сік зранку, але чи дійсно варто так робити? Якщо ви абсолютно здорові, то так. Все досить просто, соки можуть подразнювати слизову шлунку та викликати підвищену секрецію шлункового соку, а отже це підвищить вірогідність появлення гастриту чи/та бульбіту.

Відеозображення з відкритих джерел.

 

Міф про трахеотомію: розрізати зможе кожний?

Ще трошки про першу допомогу. Часто можна побачити (особливо в медичних серіалах), як людині яка вдавилася роблять трахеостомію. Варто трохи сказати про терміни. Трахеотомія це хірургічна операція, під час якої виконується розсічення передньої стінки трахеї, а трахеостомія — утворення стоми між трахеєю та навколишнім середовищем (мал. 4).

Є ще один варіант, коли виконують не трахеостомію, а конікотомію — різниця в тому, що сполучення відбувається не між трахеєю і навколишнім середовищем, а між гортанню і навколишнім середовищем. 

Мал. 4. Трахеостомія.

Насправді таку маніпуляцію не так просто зробити, вона має велику кількість ускладнень, наприклад, можна пошкодити магістральну судину або є ризик виникнення емболії. До того ж в кіно часто люблять використовувати звичайну ручку, на жаль вона не підійде — занадто малий діаметр. В будь якому разі, краще чекати професіоналів та не намагатись робити те, що може тільки погіршити ситуацію. 

 

Міф про медузу та сечу: спасайся хто може

Зараз поговоримо трохи про зовнішнє використання сечі, найчастіше, що можна почути це “рекомендації” використання сечі при переломі та при ураженні медузою, але чи варто використовувати сечу — однозначно, НІ.

Уривок з серіалу “Друзі”, s04e01 “The One With the Jellyfish”. Моніку вжалила медуза. Взято з сайту giphy.

Загалом, що таке сеча? Сеча — це розчин різних сполук, який утворюється в результаті фільтрації крові нирками, основні продукти метаболізму як креатинін, сечова кислота та сечовина, крім них ще виводяться солі, мікроелементи та різні сполуки.

Зараз вже відомо, що сеча не стерильна речовина, а отже при потраплянні до рани бактерії можуть викликати додаткове запалення, тому навряд це гарна ідея використовувати сечу для такого (загалом для будь чого). Звісно, сеча — це гіпертонічний розчин, і такі розчини використовують в медицині, але при цьому вони повинні бути стерильні та без додаткових домішків.

Краще за все працює морська вода.

 

Міф про лоботомію: небезпечно та неактуально

Закінчимо нашу розповідь про міфи лоботомією, хоч вона і заборонена в більшості країн світу, багато фільмів (особливо фільми жахів чи трилери) полюбляють показувати її. До речі, ви знали, що за лоботомію у 1949 році дали Нобелівську премію з фізіології та медицини?

Лоботомія — це нейрохірургічна операція, під час якої висікається та порушується зв’язок різних частин мозку (мал. 5). Використовували її в основному в психіатрії для лікування різноманітних захворювань, від шизофренії до порушення самоідентифікації та епілепсії. 

Мал. 5. Локалізація лоботомії. Взято зображення з сайту lithub.com.

Але, як показала практика, побічних дій така процедура викликає дуже багато, частіше всього виникає абулія, тобто втрата волі, окрім цього може виникати епілепсія, порушення координації, параліч. Саме через такі загрозливі побічні дії та сумнівну користь лоботомію почали заборонювати ще 70 років тому, хоча лоботомія до сьогодні не усюди заборонена, але тим не менш, навіть в дозволених місцях її не проводять.  

Висновок

Отже в заключені можна сказати, що фільми створюють багато міфів, а деякі з них навіть колись були реальністю. Проте не варто довіряти всьому що бачите на екрані або від когось чуєте, краще завжди звертатись до спеціалістів, та не забудьте пройти курси першої допомоги, адже це може врятувати життя.


Цю статтю опубліковано в рамках проєкту “Щеплення правдою”, покликаного просувати цінності критичного мислення та навчати українців відрізняти фейки від надійної інформації в пов’язаних з наукою галузях. Проєкт виконує команда “Моя наука” разом з громадською організацією Unia Scientifica за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.

Обговорення

Дуже цікава і корисна стаття, дякую. І все ж таки добре, що сценарісти не читають авторів “Моєї науки”, бо всі круті бойовики і легендарні герої втратили б половину своєї привабливості 🙂

Дякуємо 🙂
Ми все таки сподіваємося на режисерів майбутнього. Хай вони піднімають свій рівень до правильного відображення у сценаріях медичних процедур, наукових подій та багато іншого!

Згодна)

Напишіть відгук

Залишити відповідь до Olena G. Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *