Громадський бюджет: кияни допомагають науці

Мешканці багатьох міст України вже звикли до науково-популярних заходів та слабко пам’ятають ті далекі часи (ага, десь до 2011-2012 років), коли нічого подібного не існувало. Проте ні для кого в сфері популяризації науки не секрет, що більшість проєктів в Україні в цій галузі є волонтерськими та неприбутковими. Органи державної влади підтримують популяризацію науки та підвищення її престижу лише на словах. Бізнес не розуміє теми взагалі та, як і значна частина суспільства, не бачить у науці своїх довгострокових інтересів, тому й меценатів у нас практично нема. Різноманітні фонди та міжнародні донори цікавляться хіба що дитячою інженерною освітою та медіаграмотністю. Нещодавно декілька науково-популярних проєктів вперше отримали мінігранти від Міжнародного фонду “Відродження”, втім не на науку як таку, а на розвиток критичного мислення – що саме по собі дуже важливо. Серед них і “Моя наука”, що здійснює проєкт “Щеплення правдою“, то чекайте восени на нові цікаві статті.

Загалом виходить, що для науковців, викладачів, медиків, які переймаються проблемою непрестижності науки в Україні та створюють проєкти популяризації науки, виходів небагато. По суті це або вкладання власних коштів, або краудфандінг. Чимало популяризаторів науки мають рахунки на Патреоні чи інших платформах, де збирають невеликі гроші, які підтримують їхню діяльність. В інших країнах, де популяризацію науки розглядають як стратегічний інтерес держави, бізнесу й громадянського суспільства, дивуються, як за мізерні кошти в Україні існують десятки науково-популярних проєктів.

Утім в останні роки з’явився ще один засіб, за допомогою якого можна переконати суспільство та місцеву владу підтримати принаймні деякі види популяризації науки. Громадський бюджет – це спосіб громади повідомити місцеву владу про важливі проєкти, які потрібно профінансувати та про які чиновники навряд чи здогадаються самі. З 2018 року “Дні науки” та “Наукові пікніки” брали участь у голосуванні Громадського бюджету Києва та тричі перемагали й отримували фінансування з міського бюджету.

Ксенія Семенова, викладачка, співорганізаторка проєкту “Наукові пікніки в Україні”:

Громадський бюджет — це можливість киян змінити на краще своє місто. Люди змушені об’єднуватися і брати на себе відповідальність щоб реалізувати свою ідею. І найцікавіше — їм це подобається. Проекти, за які голосує найбільше киян потім реалізує місцева влада. І це ще один плюс — автори проектів розуміють, як працює адміністрування міста, його бюджету.

Як це відбувається?

Як це відбувається? На що йдуть кошти? Чому це важливо для громади й науки? Якщо ви знаєте відповіді на ці запитання, то можете далі не читати. Якщо ви при цьому з Києва, то, будь ласка, підтримайте якнайскоріш проєкти 1455 “Наукові пікніки, Медичні пікніки та Дні науки”) і 1456 “Науковий сквер”. І ще обов’язково проєкт 863 “Дійсна наука для Києва” – так треба, нема часу пояснювати.

Проєкти “Дні науки” та “Наукові пікніки” організовуються волонтерами, а також волонтерами є більшість їх учасників. Але гроші все ж потрібні. Масштаби цих заходів настільки великі, що гостям потрібні друковані анонси, схеми, програми, карти розташування окремих активностей. Локації мають бути помічені великими друкованими позначками, щоб люди не загубилися. На перших етапах ми робили це фломастерами та на домашньому принтері – за 5-6 років це вже неможливо. Весь цей друк вимагає коштів.

Також потрібні розпізнавальні знаки для волонтерів акції: футболки, кепки, значки – і це для десятків людей, які допомагають лекторам, демонстраторам експериментів, гостям у різних ситуаціях. Волонтера допоміжного загону має бути видно. Крім того, заходи тривають багато годин, волонтерів потрібно підгодовувати. Це також суттєві фінансові витрати.

Анастасія Бикова-Шелевицька, лікарка, співорганізаторка “Медичних пікніків”:

Завдяки Громадському бюджету ми маємо можливість проводити наші заходи і проводити їх якісно. Ми хочемо, щоб відвідування Наукових пікніків було і надалі безкоштовним і відкритим для всіх. Витрати на організацію дуже значні, а громадський бюджет дозволяє нам покрити їх значну частину.

Попри те, що демонстратори експериментів роблять усе безкоштовно, часто їм потрібні розходні матеріали від паперу й маркерів до складних хімічних реагентів. За компенсацією таких витрат науковці часто звертаються до організаторів.

“Наукові пікніки” проводяться під відкритим небом, тому для них потрібні оренда сцени, проєкторів, звукової апаратури, генераторів електрики тощо. “Дні науки” мають багато локацій у Києві, тому останні роки організатори орендують мікроавтобуси, які допомагають насамперед батькам з дітьми зручно дістатися з одного наукового інституту до іншого.

Крім того, наші прихильники сподіваються на фотографії з заходів, якісні відеозаписи лекцій, на які не змогли потрапити, широку рекламу в соцмережах, щоб не проґавити цікавого. Зі зростанням масштабів подій усе це має ставати все більшим і якіснішим. Бюджет кожного з заходів уже перевищує 100 тисяч гривень і все зростає з розширенням потреб та і підвищенням цін.

Катерина Терлецька, вчена в галузі математики, спіорганізаторка лекторію “Дійсна наука“:

Голосуючи за наш проєкт Ви отримаєте можливість обирати актуальні теми та запрошувати українських науковців із цікавими лекціями до школи де навчаються ваші діти, дивитися та слухати записи відео-лекцій з науковцями або завітати до нас у Будинок вчених та послухати цікаві розповіді про здобутки української та світової науки.

“Дні науки”, “Наукові пікніки”, “Медичні пікніки” попри це все вже впродовж 7 років лишаються безкоштовними. Вони не завели постійних спонсорів чи “політичного даху”, кожного разу доводиться шукати гроші наново. Можна було б запустити кампанію спільнокошту, але це теж потребує додаткових ресурсів. Ніхто з організаторів за цей час не отримав ані зарплати, ані гонорарів, ані іншої винагороди, окрім грамот чи позитивних емоцій. Усі мають основну роботу як науковці, лікарі, викладачі, інші професіонали. Також кожен чи кожна як активні громадяни беруть участь у інших організаціях та заходах. Величезна кількість відвідувачів на науково-популярних подіях свідчить, що мешканцям міста вони потрібні. Тепер залишилося про це повідомити лише міську владу.

Громадський бюджет і є таким засобом. Вам не треба нічого платити. Тільки проголосувати до 15 вересня 2020 року за важливі для вас науково-популярні проєкти. 3 з 5 наявних у кожного голосів за науку в Києві.

Сергій Гончаров, науковець-патофізіолог, співорганізатор акції “Дні науки”:

Підтримувати “Дні науки” та “Медичні пікніки” на ГБ Київ потрібно хоча би для того, щоб збільшити кількість критичного мислення й адекватності на схилах Дніпра.

Де голосувати? Тут до 15 вересня 2020 року включно:

• 1455 “Наукові пікніки, Медичні пікніки та Дні науки”:

4 заходи в 2021 році. Лекції, наочні й інтерактивні експерименти, екскурсії до наукових музеїв, все цікаве для дітей і дорослих. Якщо ви не були ще, потрібно відвідати.

• 1456 “Науковий сквер”

вчетверте подаємо проєкт створення місця в Києві, де кожна дитина полюбить науку. Цього разу має спрацювати, вам воно точно потрібне. Варто тільки почати, побудувати перший Науковий сквер – й таких місць стане багато.

• 863 “Дійсна наука для Києва”:

дебютант Громадського бюджету, але вже відомий киянам лекторій. Науковці відвоювали Будинок вчених для справжньої, дійсної науки. Регулярний майданчик, який дозволяє киянам, спраглим до популярної науки, вижити в проміжках між “Науковими пікніками” й “Днями науки”.

Є питання?

Питайте тут унизу чи скористуйтеся нашою формою зворотнього зв’язку, чи шукайте нас у соцмережах:

• Facebook
• Twitter
• Telegram

А поки — бігом голосувати! “Моя наука” не розмовлятиме з тими киянами, хто не проголосує.