Фрукти проти овочів: огляд та конкурс

Фрукти vs овочі: ботанічно про їжу

Про ботаніку можна писати з безлічі різних сторін — це й класифікація (які є види, родини тощо в рослин), чи біорізноманіття та які рослини в яких країнах трапляються, можна податися в різноманіття будови їхніх квіток, пам’ятаючи звісно, що є й не квіткові рослини. А можна підійти до питання дуже людиноцентрично — через їжу: які з рослин ми переважно вживаємо, і як до них підійти ботанічно.

Мушу одразу зробити ремарку, чи як пишуть в англ. просторі, disclaimer, — я сама маю біологічну освіту і працюю в біологічній сфері. Звідси всілякі ботанічні дивацтва, як те, що картопля чи помідор, чи то “традиційний український овоч” гарбуз насправді приїхали до нас з Америки вже після Колумба — цим усім мене не здивувати. Біологи часто з цими фактами знайомляться дуже рано в свої шкільні чи студентські роки й полюбляють приголомшувати ними Нормальних Людей™ (не біологів) на вечірках чи в гостях за столом.

Але є цілих два “але”.

Перше: не всі люди — біологи, і через різноманіття освіти у не-біологів була своя не-біологічна шалена молодість та цікаві факти зі своїх фахів. І вони пропустили цю оказію здивувати родичів під час святкового столу якоюсь в’їдливою ботанічною цікавинкою. Тому ця книга буде дуже корисною, як джерело інформації про країни походження популярних господарських рослин чи інші приголомшливі ботанічні факти.

Друге “але” — в книзі навіть для мене-біологині знайшлося досить багато цікавої інформації. Адже в мене спеціалізація більш вузька в генетиці, а не в ботаніці. І тому купа цікавинок і мені відкрилися з прочитанням “Фруктів проти Овочів”. Наприклад, про ту ж картоплю — скільки її видів взагалі є, чи яка їх плоїдність: кількість наборів хромосом. Так тварини зазвичай диплоїдні, тобто мають подвійний набір хромосом (людина в нормі має 46, або двічі по 23), а гамети (статеві клітини) — гаплоїдні, тобто мають одинарний набір хромосом (гамети людини — яйцеклітина і сперматозоїд, в нормі мають по 23 хромосоми кожна), і саме такий одинарний набір в гаметах дозволяє, коли дві гамети з’єднуються, формуючи новий організм-зародок, відновити нормальний подвійний набір хромосом у зародка. Але ми відволіклися, повернемося до рослин. У рослин часто бувають дуже цікаві штуки з наборами хромосом — їх стає четверо чи навіть більше! Це один з методів селекції — схрещувати види, в яких не знайшлося пари б для кожної хромосом від кожного виду (бо вони різні і треба знайти гомологічну, схожу за послідовністю) в одинарному наборі — так є лише одна 1-ша хромосома одного виду і їй не буде парою 1-ша хромосома іншого виду. Але якщо схрещувати не гаплоїдний набір, а диплоїдний, то тут уже хромосомам знайдеться пара для кожної. Знову відволіклися — ну, я попереджала, що мій фах генетика 🙂 У цій книзі цікаві історії плоїдності різних видів, знову ж таки тої самої картоплі, та причини, чому важко зробити нові сорти картоплі.

Мені ніколи не було зрозумілим це протистояння фруктів проти овочів, чому комусь це розділення може припікати. Але, виявляється, воно має довгу історію. Так у 1893 році в судовому процесі Nix v. Hedden в рішенні суду було проголошено, що помідор — не фрукт, а овоч. Але там все було зав’язано на гроші та економічну вигідність, адже на ввезення овочів було встановлено мито, а фрукти не оподатковувалися. Дізналася я про це, до речі, не з цієї книги, хоча там ця історія також згадана, а з лексикографічного ракурсу. Бо в ході цієї справи в суді зачитували зі словників визначення слів “фрукт”, “овоч” тощо. Як не дивно, словники не так вже й часто з’являються в судових справах. Про це згадує один з моїх улюблених лінгвістичних подкастів “Lexicon Valley”, епізод 37: Legislating Language (до речі, отут підбірка вже україномовних наукпоп подкастів )

Повернімося до книги. Її ще можна описати фразою “секс, наркотики і рок-н-ролл ГМО”

— про статеве розмноження рослин: чому деяким рослинам не вдається створити гібрид з іншим видом. Бо запилення, виявляється, блокується певним білком, який є ще й РНК-азою (тобто руйнує РНК — молекули, які зчитуються з ДНК).

— наркотичний елемент, насправді псевдо-наркотичний, бо представлений дуже веселою історією як певні хіпі не дуже розбиралися в хімії, і вважали що один з популярних овочів (який? — без спойлерів, читайте книгу) містить наркотичну речовину лактукарій, але насправді ніякої наркотичної дії він не має, а його знеболююча дія медично сумнівна і малодоведена. Тут, як і в плацебо, головне вірити.

— А якщо ви ще сумніваєтеся в важливості ГМО — читайте книгу, там про це є.

Також серед плюсів можна зазначити дуже легкий стиль автора: книга не читається, а ллється. А з науково-популяризаторської сторони є дуже й дуже гарний елемент — цікаві твердження підкріплені посиланнями на джерела. Бімба. Також є спростовування популярних міфів про рослини — прямо Щеплення Правдою (наприклад, історія про моркву, II світову війну та зір). З естетичної сторони дуже сподобалася закладочка, яку треба відрізати від обкладинки (чи відірвати по спеціальних дірочках, але я таке завжди боюся робити і відрізаю)

Щоб цей огляд не перетворився на суцільний текст-вихваляння, додам, що мені не дуже сподобалося. Мені не вистачало класифікації рослин, про які йшла мова — в книзі наведені види та роди, але вони всі плавають, наче окремі шматочки в супі, і не розуміло наскільки вони далеко один від одного в межах інших вищих таксонів. Тут треба додати, що це може бути не так цікаво не-біологам. Також мені не вистачало хімічних формул, що мабуть зробило б книгу не настільки легко написаною. Але що маєш, от такі мої враження.

Загалом я радісно дам почитати “Фрукти проти овочів” моїм батькам. Бо хоч було це й доволі давно, але я все ще добре пам’ятаю знущання наді мною в дитинстві “корисними” рослинними продуктами, які були не такі вже й корисні й, тим більше, не смачні.

І на останок. Книга переповнена жартами і мемами. Комусь це подоається, комусь навпаки. Вам вирішувати, чи підходить вам такий Marvel-стиль викладення матеріалу. Хоча тому, хто знає “Довколаботаніку” це не йде як сюрприз.

Ксенія Гулак
редакторка на “Моя наука”

Офіційно про книгу

“Фрукти проти овочів” вийшла восени 2020. Автор: “ботанік у кедах” та засновник “Довколаботаніки” Олексій Коваленко. Видавництво — Віхола. Посилання на книгу в Goodreads.

Увага! Конкурс

А ми, тобто редакція “Моєї науки” робимо конкурс. Ми розігруємо одну книгу “Фрукти проти овочів”, яку відправимо вам Новою Поштою абсолютно безкоштовно.

Умови конкурсу:

• треба поділитися цим дописом у мережі Facebook чи Twitter, і теґнути “Моя наука” в коментарях, щоби ми знали, що ви це зробили (чи ретвітнути ці твіти, або поділитися цим Facebook дописом)
• підписатися на нас в Facebook чи у Twitter
• останній день конкурсу: 28 березня включно

29 березня за допомогою славнозвісного random.org ми оберемо переможницю чи переможця з тих хто виконали обидва завдання, і сконтактуємо з цією людиною для уточнення адреси для відправки посилки.¹

Якщо у вас виникли додаткові питання, задавайте їх в коментарях. Також ви можете зв’язатися з редакцією

1. Умови конфіденційності: ми ці дані не передаємо жодній третій стороні, збираємо виключно для доставки книги “Новою Поштою”. Докладніше