16 українських науковиць загинули у російсько-українській війні

Щонайменше шістнадцять українських науковиць і викладачок загинули через війну. У цій публікації коротко розповідаю про науковий шлях загиблих: талановитих аспіранток і знаних докторок наук, військових і цивільних, які мали здобутки в різних галузях науки і ще багато б зробили, якби не Росія. Більше про них говоритимемо в репортажах і подкастах проєкту про українських вчених на війні. Нагадаю також, що на порталі ми оновлюємо повний список загиблих вчених.

Науковиці, які захищали Україну на фронті

Військова Владислава Черних була аспіранткою Національного фармацевтичного університету, який закінчила із відзнакою у 2017-му році. Досліджувала основи фармацевтичної терапії вірусних інфекцій, хвороб сечостатевої системи, запалення. Після повномасштабного вторгнення Росії доєдналася до добровольчого підрозділу «Хартія» як бойова медикиня. Пізніше «Аїда» – таким був її позивний – стала операторкою БПЛА і пілотувала дрони різного призначення. Загинула на бойовому завданні під Бахмутом в останні дні 2022-го. Їй було 28 років. Владислава Черних посмертно нагороджена орденом «За мужність» третього ступеня. На вшанування її пам’яті назвали сквер на вулиці Конторській у Харкові.

31-го липня 2023-го на фронті загинула лейтенантка Юлія Шевченко, аспірантка кафедри кримінального права в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. 24-річна військова служила заступницею командира з морально-психологічного забезпечення 47-ї об’єднаної механізованої бригади. До повномасштабної війни Юлія працювала в Національному агентстві з протидії корупції, була громадською активісткою, писала вірші. Багато публікувалася як дослідниця, почавши на першому курсі з доповіді «Роль Міжнародної студентської асамблеї у підписанні декларації про відкриття другого фронту». На п’ятому курсі перемогла в проєкті «Антикорупційний десант» і доєдналася до антикорупційної роботи. У публікаціях аналізувала законодавче врегулювання організації жіночої праці, кваліфікацію провокації підкупу у роботі правоохоронних органів, кримінальні злочини засуджених у місцях позбавлення волі. Юлія Шевченко загинула в Оріхові Запорізької області. Героїню посмертно нагороджено орденом Богдана Хмельницького третього ступеня.

Науковиці, які загинули в перші місяці повномасштабного вторгнення

8-го березня 2022-го року загинула кандидатка технічних наук Юлія Ващенко. Росіяни розстріляли її з чоловіком в автомобілі у Броварському районі. Без мами і тата залишилося двоє маленьких синів. Юлія Ващенко завідувала кафедрою технологій фешн-бізнесу і викладала в Київському фаховому коледжі прикладних наук. У 2015-му році захистила дисертацію «Удосконалення методів дослідження властивостей та вибору матеріалів для швейних виробів для дітей, хворих на дитячий церебральний параліч». Юлія Ващенко авторка патентів на швейні вироби для дітей із церебральним паралічем. Колеги згадують її як талановиту фахівчиню і добру людину. Їй було 37 років.

12-го березня 2022-го року загинула кандидатка економічних наук Валентина Концева. Вона була професоркою кафедри фінансів, обліку і аудиту Національного транспортного університету, де викладала дисципліни «Бухгалтерський облік» і «Фінансовий облік». Працювала провідною науковою співробітницею відділу науково-організаційної роботи, комунікацій та внутрішнього контролю держпідприємства «ДерждорНДІ». Це головна науково-дослідна установа в дорожній галузі України. Валентина Концева – авторка і співавторка численних публікацій про облік і документування фінансових активів, логістику, фінансування дорожньої галузі, державно-приватне партнерство, основи фінансово-кредитних відносин в умовах ринку, економіку підприємств тощо. Підготувала багатьох кандидатів і кандидаток економічних наук, входила в спеціалізовану вчену раду з захисту дисертацій із економіки, мала галузеві відзнаки. Колеги і випускники відгукуються про неї як життєрадісну, енергійну й чуйну людину.

Докторка юридичних наук Ілона Куровська загинула на Київщині 24-го березня 2022-го року від наслідків мінної травми. Під час російської окупації вона організувала в селі свого дитинства Клавдієво-Тарасове територіальну оборону зі штабом на власній кухні. Як волонтерка виїздила автівкою на допомогу в села Немішаєвської громади. З останньої поїздки 21-го березня 2022-го везла супутниковий зв’язок із дроном для військових, їжу й медичну допомогу для громади. На польовій дорозі між тоді окупованими селищами Озерщина та Андріївка біля Бучі її автомобіль наїхав на російську протитанкову міну. Тіла Ілони і двох чоловіків-волонтерів, які були з нею, знайшли після звільнення й розмінування Київщини.

Свого часу Ілона Куровська була заступницею голови Бориспільської районної державної адміністрації (РДА), в.о. голови і заступницею голови Переяслав-Хмельницької РДА. В Інституті законодавства Верховної ради України захистила кандидатську дисертацію з міжнародного права «Розв`язання  проблем  гармонізації  законодавства України із законодавством  Європейського  Союзу  як передумова  інтеграції  України  до  європейських співтовариств». Працювала старшою науковою співробітницею і директоркою Інституту законодавства. Брала участь у дослідницьких конференціях, законотворчих практикумах, досліджувала європейське законодавство, гармонізацію українського законодавства з законодавством ЄС, розвиток циркулярної економіки, питання вищої освіти. Захистивши дисертацію в Національній академії СБУ, 1-го лютого 2022-го одержала диплом докторки наук. Загинула в 47 років. Близькі згадують Ілону Куровську як патріотичну, принципову і діяльнісну людину.

Страшні, мало задокументовані втрати маємо в окупованому Маріуполі. Відомо про трьох загиблих жінок-науковиць. 20-го березня 2022-го вдома під час російського обстрілу загинула Галина Євдокімова, завідувачка лабораторії кафедри туризму у Приазовському державному технічному університеті. Під час обстрілу в її багатоповерхівці обвалилася плита. 18-річний син загиблої був поруч і дивом уцілів. Галина мала 43 роки.

У черзі до єдиного відчиненого супермаркету від осколків загинула Олена Лисецька, асистентка кафедри фізичного виховання, спорту та здоров’я людини в Маріупольському державному університеті. Разом із нею загинув її батько. Викладачка багато публікувалася: у її доробку праці з онтокінезіології – науки про рух, про заохочення молоді до занять спортом, творчий підхід у заняттях із фізкультури і професійний розвиток фахівців, реабілітаційний масаж, фізіотерапію студентських стресів. За спогадами близьких Олена опікувалася безпритульними тваринами. Загинула в 57 років.

У схожих обставинах – в черзі під час обстрілу загинула викладачка Наталія Лоскутова, доцентка кафедри німецької та французької філології в Маріупольському державному університеті. Вона була кандидаткою філологічних наук і досліджувала українську і французьку термінологію. У 2016-му році захистила дисертацію «Кінематографічна термінологія: структура та семантика (на матеріалі французької та української мов)». Опікувалася університетськими конференціями і фаховим виданням «Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія». Досконало знаючи французьку мову, Наталія Лоскутова перекладала для іноземних делегацій: наприклад, супроводжувала радника французького президента Емануеля Макрона під час візиту в Широкіне.

Росія продовжує вбивати українських учених

У ніч на 2-го січня 2024-го року росіяни запустили на Київ майже сотню ракет. Під час атаки загинула знана гідробіологиня Людмила Шевцова. Вона була докторкою біологічних наук, професоркою кафедри екології в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», гаранткою магістерської програми «Екологія та охорона навколишнього середовища». Багато років пропрацювала в Інституті гідробіології НАН України, де захистила кандидатську дисертацію «Накопичення і міграція стійких токсикантів у трофічних ланцюгах екосистеми Дніпровсько-Бузького лиману» і докторську «Безхребетні бентосу та обростань каналів різних природних зон». У радянський час працювала на водних об’єктах за кордоном, мала наукові нагороди.

Після відновлення незалежності керувала відділами екології басейну Дністра (з 1992-го) і екології річкових систем (з 1996-го). З 1999-го до 2005-го була провідною науковою співробітницею Інституту гідробіології. Завідувала кафедрою екології, природокористування та моніторингу довкілля в Інституті екології міста. Брала участь у розробці екологічних політик України. Людмила Шевцова – авторка численних публікацій із проблем екології, гідробіології, різноманіття, екологічної політики, силабусів, методичних рекомендацій для викладання екології, керівниця багатьох науково-дослідних проєктів і шести захищених кандидатських дисертацій із біологічних наук (гідробіології). Досліджувала річки Дністер, Десну, Либідь, озера українського Полісся, Дніпровсько-Бузький лиман, водні рослини і тварин, якість води, гідроекологічні проблеми, радіаційне забруднення й екологічно-санітарний стан річок, водойм, природоохоронних зон. Професорка загинула за місяць до 85-го дня народження.

Під час російської атаки на центр Чернігова 19-го серпня 2023-го року загинула Світлана Кормільцина, старша викладачка кафедри іноземних мов професійного спрямування Національного університету «Чернігівська політехніка». Вона вигулювала в парку собаку, коли прилетіла російська балістична ракета. Теми досліджень Світлани Кормільциної пов’язують англійську мову і сучасні інформаційні технології. Вона аналізувала абревіатури та акроніми у сфері ІТ, сленг в онлайн-спілкуванні, онлайн-сервіси редагування англомовних текстів, переклад комп’ютерної термінології з англійської на українську мову. Крім того, розробила численні методичні вказівки щодо викладання англійської мови в університеті для різних фахів. Світлані Кормільциній було 48 років.

Від ракетного удару по Запоріжжі 6-го жовтня 2022-го року загинула молода імунологиня Ксенія Іванова, аспірантка Запорізького національного університету. Росіяни вбили її разом із сім’єю: мамою, батьком і 12-річним братом, які спали вдома під час нічної атаки. Студенткою Ксенія долучалася до імунологічних практикумів і міжнародних конференцій із біології, представляла університет на національному етапі Всеукраїнської студентської конференції з екології для нефахових спеціальностей. Разом із Олександрою Бекасовою виборола третє місце на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт. У дослідженні Ксенії й Олександри йшлося про синдром гіперстимуляції яєчників у жінок з допомогою додаткових репродуктивних технологій. У 2018-му році Ксенія з відзнакою закінчила магістратуру ЗНУ за фахом «Біохімія та імунологія». В аспірантурі готувала до захисту дисертацію «Імунні механізми під час загрози невиношування вагітності». Опублікувала 16 тез наукових доповідей, з яких сім міжнародних публікацій. В університеті зазначають, що науковиця добре знала англійську мову і перекладала на конференціях виступи іноземців. Паралельно вона працювала у клініко-діагностичній лабораторії «Діасервіс» у Запоріжжі. Ксенії Івановій було 26 років.

Докторка філософії, музикантка Галина Олексів загинула під час російського ракетного удару по Вінниці 14-го липня 2022-го року. Її семирічний син уцілів і проходить складну реабілітацію. Галина Олексів була старшою викладачкою кафедри народних інструментів Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка. У 2021-му році захистила дисертацію PhD з музичного мистецтва «Жанр перекладення  в сучасному баянному мистецтві: історичний та аналітичний аспекти». Вона співредакторка і співупорядниця нотних видань із перекладами музичних творів «Вічний рух» Паганіні, «Концерт d-moll BWV 974» Баха, «Banjo and Fiddle» Вільяма Кролля, «Stabat Mater» Еммануеля д’Асторга, анонімної польської «Symphonia de Nativiate», багатьох творів композитора Ярослава Олексіва. Загиблій було 29 років. 

27-го червня 2022-го року росіяни вдарили ракетами по Кременчуку. В обстрілі загинула Лілія Нікіфорова, яка саме провідувала в госпіталі чоловіка-військового. Вона завідувала лабораторією кафедри хімії в Національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка, а пізніше працювала в Полтавському краєзнавчому музеї. Мала 53 роки. Про життя Лілії Нікіфорової можна прочитати більше в дописі науковця Антона Сененка.

9-го травня 2022-го року загинула Ганна Старостенко, професорка кафедри економічної теорії Університету Державної фіскальної служби України (Ірпінь). Вона докторка економічних наук, демографка, економістка, заслужена діячка науки й техніки, радниця податкової служби першого рангу, членка-кореспондентка Інженерної академії України. У 1983–1997 роках працювала в Інституті географії АН УРСР, де захистила кандидатську дисертацію «Соціальна сутність міграційних процесів у розвинутому соціалістичному суспільстві» (1985; переклад із російської). У 1999-му році захистила докторську дисертацію «Методологія й практика досліджень відтворення населення України (регіональний аспект)». Входила до Вченої ради Національного університету державної податкової служби України і спеціалізованої вченої ради з захисту докторських дисертацій Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, в редакційні колегії багатьох наукових видань.

Ганна Старостенко – авторка праць із демографії та економіки: монографії «Методологія і практика досліджень відтворення населення України (регіональний аспект)» (1997), посібників «Мікроекономіка», «Політична економія», «Бюджетна система», «Фінансовий аналіз» (2006), «Політекономія» (2015), співавторка посібника «Національна економіка» (2011) і багатьох інших. Досліджувала ринок праці й зайнятість населення в Україні, демографічні тенденції, геодемографічну політику, міграцію, вплив на населення Чорнобильської катастрофи й радіаційного забруднення. Взяла участь у 105 наукових конференціях і публікувалася в Чехії, Польщі, Німеччині, Південній Кореї. Науковиці було 73 роки.

Про деяких колег поки що бракує інформації. Відомо, що через війну загинула імунологиня Ольга Мінухіна. Вона працювала молодшою науковою співробітницею лабораторії клінічної імунології та алергології в Інституті мікробіології та імунології імені Іллі Мечникова Національної академії медичних наук України. Згідно з відкритими даними, Ольга Мінухіна – співавторка тез наукових доповідей «Мікробіологічні дослідження розробки складу супозиторіїв на основі олії кмину чорного» (2021) «Патогенетичні особливості перебігу нейродерміту та їхнє застосування у дифдіагностиці acne vulgaris» (2020), «Балантидіоз. Особливості патанатомічної діагностики» (2020), «Контагіозний молюск у диференційній діагностиці акне» (2020) та інших.

Під час артилерійського обстрілу університету загинула Ганна Фурсова, докторка сільськогосподарських наук, професорка Харківського національного аграрного університету. У 2017-му році їй присвоїли звання почесної професорки. Ганна Фурсова захистила докторську дисертацію «Біологія сім’яутворення та формування урожаю соняшнику» (1994). Вона авторка багатьох публікацій із проблем рослинництва, врожайності зернових і олійних культур, посібника «Соняшник: систематика, морфологія, біологія» (1997); співавторка і співредакторка затребуваного посібника з агрономії «Рослинництво. Лабораторно-практичні заняття» (2004, 2006), збірників «Селекція і насінництво: міжвідомч. тем. наук. зб.» (2010), «Збiрник наукових праць: рослинництво, селекцiя i насiнництво, овочiвництво» (1998) та інших. Була нагороджена почесними грамотами Міністерства агропромислового комплексу України (1997) і Головного управління сільського господарства Харківської області. Підготувала кількох кандидатів сільськогосподарських наук.

***
Шістнадцять українських науковиць, чиї життя забрала Росія. Шістнадцять імен, за якими людські всесвіти, повні мрій і хвилювань, незагойний біль у душах їхніх близьких, непоправні втрати для української і світової науки. Ці жінки мали бути голосами України у фармацевтиці й імунології, філології й юриспруденції, економіці, гідробіології й сільськогосподарських науках, мали видавати книги, патентувати винаходи і створювати ліки. Натомість їхні імена тепер у назвах скверів і на пам’ятних дошках. Війна триває, Росія продовжує вбивати все живе в Україні. Наше завдання сьогодні – берегти пам’ять про загиблих і фіксувати кожен російських злочин. А ще безупинно закликáти світ дати Україні літаки та зброю для відсічі на полі бою й жорстко покарати країну-терористку – наскільки жорсткою може бути відповідь на цю жахливу війну. 

Ілюстрація: Христина Семерин. У колажі використано фото з сайтів Київського фахового коледжу прикладних наук і Національного університету «Києво-Могилянська академія», сайтів ЗМІ «Вільне радіо» та «Інтернет-видання “Полтавщина”», Вікіпедії, сторінок у Facebook: Ілони Куровської, Наталії Лоскутової, Олени Лисецької, Галини Євдокімової, Artem Bezuglyi, Ярослава Олексіва, Національного університету «Чернігівська політехніка».