Відбитки мокрих пальців

Ода цікавості або і таке буває

Як часто кожен з нас замислюється і задає питання: а чому, власне, щось відбувається? Стосовно звичайних, повсякденних і звичних явищ? Таких явищ, які настільки буденні, що причини їх вже не запитуються після дитинства, коли допитливість ще бурлить всередині? Як часто ми, наприклад, дивилися – іноді з обуренням – як пальці кривляться і скуйовджуються після купання або миття посуду? А як часто ми запитували себе “А чому, цікаво, шкіра зморщилася?” чи “а цікаво, в собак таке теж відбувається?”..

Ну от, а групка живих істот, яких в новинах неминуче називають дивним і загадковим поняттям “вчені”, але які, візьму на себе сміливість запевнити, належать до таких же дихаючих людей, як і ви — так от, ця групка вчених раптом задумалася над вищезазначеним питанням.

Напівінтуїтивно, напівздогадуючись, людина звичайна думає: “Ну, напевно-таки, зморщуються пальці від самої води, як аркуш паперу … там осмос всілякий”. Виявляється, не все так просто. Давно відомий факт (можливо, в дуже вузьких колах), що при пошкодженні нервових волокон, що йдуть до пальців, така реакція на воду припиняється. І, більш того, викликане водою зморщення пальців є стандартним тестом на цілісність симпатичної нервової системи у коматозних пацієнтів. Вітаю, ми маємо справу з рефлексом! Та ще і яким дивним — зморшки від води на кінчиках пальців рук (та ніг). А тут ще й нам заявляють, що в кузенів наших приматів (наприклад, макак) таке теж спостерігається. Дивина та й годі.

Отже, вчені з США цікавляться цим питанням — чи не є зморщування саме по собі адаптацією до мокрих умов навколишнього середовища? Вони (вчені) знаючи, що зморщування супроводжується звуженням кровоносних судин (вазоконстрикцією), проводять серію тестів, набравши побільше добровольців, і встановлюють, що візерунки та топології такого зморщування однакові у всіх піддослідних.

Далі висувається цікава гіпотеза “дощового стоку” — мокрі від води пальчики допомагали приматам (і людям в тому числі) міцніше тримати предмети в умовах вологи, наприклад, дощу, і уникати ковзання.

Вони порівнюють поверхню пальців з поверхнею шин авто/байків — у сухих умовах рівна поверхня забезпечує максимальне тертя, але у вологих умовах ребристість призводить до того, що вода може, як по каналах дренажної системи, витікати і не робити стик поверхонь слизьким.

Гіпотетично, час встановлення такої реакції, близько 5 хвилин, є досить значним, аби уникати постійних та непотрібних зморшок від нетривалих контактів з вологою (наприклад, при поїданні фруктів), але в той же час реакція досить швидка, щоб мавпочкам під час дощу не було слизько триматися за гілки.
Зморшки, викликані вологою, можуть істотно перевершувати “дощові стоки” на шинах автівок, які зберігають канальці навіть при стисненні, знижуючи, таким чином, площу поверхні контакту. А пальчикові зморшки є гнучкими, і при натисканні кінчиком пальця на вологу поверхню, рідина вичавлюється з-під пальця по каналах, і тоді вже вся шкіра пальця контактує з поверхнею. Voilà, маємо кльову хватку. І що найцікавіше, є вона і на пальцях ніг.

Все, дякую всім за увагу. Тут голос із залу каже, “Задавайте питання, будь ласка”. І цікавтеся, цікавтеся, всякими, навіть звичними речами! Бо ця ілюзія відома й дуже поширена — ми так часто впевнені, що ми точно знаємо і розуміємо те, що відбувається навколо постійно, день у день, що навіть не помічаємо нестачі наших знань. Так що наостанок я вас запитаю, чому небо блакитне вдень, і майже чорне вночі? 😉

• Changizi, Mark; Weber, Romann; Kotecha, Ritesh; Palazzo, Joseph (2011). “Are Wet-Induced Wrinkled Fingers Primate Rain Treads?”. Brain, Behavior and Evolution. S. Karger {AG. 77 (4): 286–290. doi: 10.1159/000328223.