Сповідь самиці чорної вдови


Уявіть дивну ситуацію: вам вдалося взяти довгоочікуване інтерв’ю у самиці чорної вдови, більш того, її мова зрозуміла і проста. Здається, у Latrodectus mactans гарне почуття гумору. Що з цього вийшло, читайте нижче.

Всім привіт! Нещодавно з’їла свого нареченого. Причому, під час постільної сцени. Так-так, чорна вдова (Latrodectus mactans) з отруйним вогником – це я. І я розповім вам про все, що ви хотіли знати про чорних вдів, але соромились спитати.

Не пам’ятаю, чому так вийшло (не голодна ж була), але мимоволі хотілося кинути йому: прибери від мене свої мокрі педипальпи. Ніт, мені він був навіть чомусь симпатичним, але, здається, все ж таки не дуже обережний. З ним було нудно, та й зростом не вийшов. Підсумок: я його кусь. Зате сама по собі я прикольна, хоч і вдова. Якщо що, ставлюся до свого тіла дбайливо. Хочу на днях зробити собі пірсинг (в місцях поруч з павутинними бородавками). До речі, у мене є навіть кльове татуювання на інтимному нижньому боці черевця: образ пісочного годинника (означає – на все свій час). Самців це тааак збуджує! Я – взагалі естетикиня і витончена натура. Мені здається, не дуже справедливо називати нас самцефагами (хоча відосиків на ютубі, в яких леді закушує своїм коханим, чимало). Поясню, чому. Якщо самець переконливо спокушає даму, то ласкаво просимо до наших балдахінів.

Якщо на побачення приповзає непідготовлений Ромео, то може втратити не тільки життя, але і передсмертну еротику. У кращому випадку щасливчик отримає все! Жінкам небагато і треба: трохи любові, турботи і уваги. Розумієте розклад? Подивіться на самців павуків-скакунів (з компанії аранеоморфних), вони старанно танцюють перед своїми леді, так, що їх магії позаздрить сам Гудіні. Бач, як рухаються, майже гіпноз (адже від цього залежить їхнє життя). Правда, ці мерзотники танцюють перед кожною зустрічною спідницею, і не дуже розбірливі в стосунках (а жіноче серце таке крихке, таке ніжне: коротше, художницю може образити кожен, «якщо доживе»).

Тому для мене любов – це, перш за все, мистецтво якісної спокуси. Якщо заслужив, буде тобі і шлюбна ніч, і медовий місяць, і живий Pornhub. Але, як я вже сказала, на нас – порядних дам часто напирають, мовляв, «йди в фітнес-клуб йогою займайся», «звідки стільки зайвого в черевці?» «знову коханця затоптала?» і тощо. Ну, скільки можна! Ми нечасто вдаємося до подібної процедури: харчова добавка з «чоловіка» – тільки для блага майбутнього потомства. Зрештою, самці ж теж їдять самок, хоча про це фільми не знімають і інтерв’ю у них не беруть. Ті ж самі скакуни виду Evarcha culicivora роблять це регулярно, а павуки виду Latrodectus hasselti запідозрені в закусці своїми братами і сестрами. Уявляєте, дівулі? Після таких оглядів я довго не могла заснути: кошмари снилися. Ні, чоловіків іноді боюся, хоча я набагато більше кожного з них, але часом в природі зустрічаються не менш великі самці, і ось вони поводяться агресивно (навіть кидаються на самок з метою зробити їм кусь-кусь. На щастя, це не про наш вид).

Про жертовну поведінку самців теж чула, але це, здається, байки старих пікаперів: нібито знають, що загинуть і свідомо йдуть на копуляцію. Щось чергу до себе не бачу. Байкери! І ще хочу згадати самців виду Latrodectus geometricus, які взагалі щодо занадто юних дівчат використовують нахабну корупційну схему. Тільки уявіть, ці хтиві пси любові роблять свою мокру справу саме тоді, коли статева система юних німф тільки доходить до кондиції, тобто за пару днів до фінальної линьки. І не просто входять, а в районі жіночих геніталій роздерибанюють кутикулу жадібними хеліцерами, а потім наповнюють сперматеки своїми «досягненнями». Вони знають, мерзотники, що до моменту повного дозрівання дама вже буде нести всередині насіння підприємливого самця, і знають, що їм за це нічого не буде, тому що молоді кокетки, як правило, не чинять опір зрілим залицяльникам. Тобто така схема дає їм 100% результат виживання, передачі генів, а головне – «піти в туман» і не платити аліменти.

Чоловікам довіряти не можна: вони постійно плетуть то ахінею, то павутину проблем, то чергову схему по нагріванню своїх Джульєтт. Я завжди думаю тільки про одне: їм потрібно тільки одне. Тому краще залишатися в жалобі чорною вдовою: і на душі спокійно, і улюблений завжди поруч (он, хлюпочуться його лапки в шлунку).

Заголовне зображення: Автор: Chuck Evans (mcevan); джерело: commons.wikimedia.org; ліцензія: CC BY 2.5

Обговорення

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.