Маніфест руху науковців та освітян за наведення ладу у науково-освітньому просторі

Цей текст був створений науковцями й освітянами, що дискутували на сторінках Фейсбуку з приводу майбутнього України. Неважко помітити, що в основних констатаціях і оцінках наші колеги близькі до Маніфесту «Моя наука». Але якщо наша команда шукає шляхи показати краще в українській науці, то автори цього тексту ставлять за мету позбутися негативу всередині наукової спільноти та в її взаємодії із суспільством. Наші цілі дуже близькі, тому ми підтримуємо колег, приєднуємося в цілому і публікуємо їх Маніфест. Закликаємо всіх бажаючих долучитися до обговорення.

Ми, українські освітяни та науковці, маючи відповідальність перед українським суспільством за розробку стратегії його розвитку та передбачення існуючих ризиків, звертаємось до громадськості із Маніфестом.

За останнє п’ятиріччя у світі прискорюються зміни у соціальному та економічному житті. Він перебуває на порозі структурних зрушень, що характеризуються експоненційним зростанням кількості даних. Країна, що зможе краще обробляти інформацію буде мати переваги в інноваційному розвитку. Подальший ефективний розвиток інформаційних технологій вимагає більшої відкритості, інтенсивних комунікацій, створення великих колаборацій вчених, освітян та промисловців для вирішення проблем людства та розробки нових технологій, що змінюють світ.

За п’ять років Україна може опинитися на останньому місці за показником конкурентноспроможності внаслідок не лише високого рівня корупції, відсутності прав власності, найгіршої судової системи, монополізації економіки, але й за рівнем якості освіти та практичною відсутністю наукових та інженерних кадрів.

Враховуючи загальносвітові тренди розвитку, ми вважаємо за необхідне констатувати існуючи проблеми та розпочати діалог щодо визначення напрямів їх подолання.

Основною проблемою української держави та суспільства є децивілізація.

У сфері освіти та науки децивілізація набуває таких ознак:

1. симуляція освітньої та наукової активності;
2. відсутність затребуваності суспільством та державою освіти та науки;
3. недофінансування діяльності освітніх та наукових установ;
4. систематичні проблеми в управлінні наукою та освітою;
5. незадовільний стан соціального капіталу;
6. невідтворюваність національного наукового потенціалу.

Проголошуючи курс на модернізацію суспільства та держави на засадах впровадження інноваційно-інвестиційної моделі розбудови суспільства знань та інтеграції до складу ЄС, пропонуємо для вирішення зазначених проблем наступний план дій:

1. Відновити довіру суспільства до науки та освіти, шляхом:
   1. Створити ефективне експертне середовище, що базується на застосуванні «Етичного кодексу ученого України», затвердженого зборами НАН України 15 квітня 2009 року, суспільних вимог до експертних рад та прозорих процедур його формування.
   2. Утворити Національне агентство з наукової етики — наглядовий та виконавчий громадський орган освітян та вчених, призначений для забезпечення дотримання професійної етики та моніторингу/контролю кваліфікаційних робіт щодо виявлення плагіату та гарантування високої якості отриманих результатів.
   3. Утворити Національним агентством наукової етики спільно з НАНУ, галузевих академій наук та МОН платформи, щоб «за наявності неспростовних доказів неетичних чи непрофесійних дій ученого, наукове співтовариство» мало змогу «у відкритій неупередженій дискусії дати їм відповідну оцінку». (Цитата з «Етичного кодексу ученого України»)
   4. Забезпечити, з метою реалізації громадського контролю, вільний доступ до електронних версій кваліфікаційних робіт, які не мають спеціальних грифів на обмеження доступу.
   5. Розробити та впровадити ефективну процедуру позбавлення наукових ступенів та вчених звань, отриманих злочинним шляхом.
   6. Запровадити обов’язкові вимоги щодо входження українських наукових журналів до світових наукометричних баз даних протягом двох років.
2. Створити засади трансформації науки та освіти у експортно-орієнтовану галузь, для чого:
   1. Створити єдиний національний науково-освітній простір через імплементування форми Європейських дослідницьких інфраструктур.
      Прийняти закон про функціонування в Україні Європейських дослідницьких інфраструктур ERIC (European Research Infrastructure Consortium) та процедур створення і управління на національному рівні.
   2. Розробити дорожню карту EUROPEAN UNION-UKRAINE COOPERATION IN SCIENCE, TECHNOLOGY AND INNOVATION ROAD MAP OF COOPERATION на 2014-2016 роки. Створити науково-технічну раду при підкомітеті, що відповідає за наукове-технічне співробітництво, існуючої Угоди про співробітництво з ЄС.
   3. Забезпечити взаємодію дослідницьких інфраструктур, вчених, освітян між собою та з суспільством через використання цифрової інфраструктури. Розробити дорожню карту розвитку цифрової науки в Україні, заснованої на:
      • інтенсифікації обробки даних, комунікацій та міждисциплінарних досліджень;
      • відкритості досліджень, що забезпечує надійність, прозорість і відтворюваність результатів, що зменшують можливість їх дублювання;
      • віддаленому співробітництві вчених, організацій, як основи для проведення міждисциплінарних досліджень та створення колаборацій, а також взаємодії з суспільством.
   4. Прийняти новий Закон України про Вищу освіту на основі проекту «групи Згуровського» 1187-2, у якому:
      • Доповнити розділом про створення Університету НАНУ;
      • Визначити, незалежні від органів управління, процедури відбору та ротації членів атестаційного агентства, підвищити квоту представників НАНУ до 50 відсотків, розробити процедури взаємодії з органами управління освітою;
      • Створити експертну раду з розробки вимог до підготовки кадрів, зокрема у розрізі напрямів підготовки;
      • Змінити терміни отримання базової вищої освіти: «бакалавр» — три роки, «магістр» — два роки, позицію «спеціаліст» — виключити;
      • Проводити формування національних освітніх програм за напрямками тільки на рівні бакалаврату;
      • Установити основним рівнем наукової підготовки ступень «доктор філософії»/«кандидат наук», присудження наукового ступеня «доктор наук» здійснювати виключно за результатами наукової діяльності, без написання кваліфікаційної роботи;
      • Усунути паспорти спеціальностей як обмежуючий чинник розвитку міждисциплінарних досліджень та прирощення знання.
   5. Внести зміни у Закони про науково-технічну діяльність та стратегію розвитку інформаційного суспільства:
      1. Надати існуючий науково-технічній Раді при Держінформнауки з питань інформатизації право брати участь у розробці рішень Держінформнауки за «процедурою управління».
      2. Розробити порядок прозорого вибору та ротації до складу Ради при Держінформнауці авторитетних фахівців, які мають широке бачення проблем розвитку цифрової науки та ідей щодо того, як наздогнати передові країни Європи та світу, а також мають передові знання із їх застосування.
      3. Розробити державну науково-технічну програму з розвитку цифрової науки для фундаментальної науки, розподіленої інноваційної інфраструктури із віддаленим доступом та використанням в найбільш чутливих для спільноти прикладних сферах: медицині, екології та прийнятті рішень органами управління.
      4. Ввести у програми підготовки фахівців, починаючи зі школи, дисципліну «Обробка великих даних (Big data)». Внести цю дисципліну до переліку спеціальностей.
      5. Розробити механізм державно-приватного партнерства завдяки використанню хмарних технологій.
      6. Ініціювати створення державної обчислювальної хмари для наукових досліджень та освіти.
      7. Розробити механізм функціонування та управління національними дослідницькими інфраструктурами як самостійних, так і інтегрованих до складу ERIC.
      8. Закріпити на законодавчому рівні виключно горизонтальну систему координації складових дослідницької інфраструктури, унеможливити іерархічну її підпорядкованість.
3. Докорінно переглянути засади фінансування освіти та науки, зокрема
   • Забезпечити прозорість процедур виділення/використання коштів на освіту та науку на конкурсних засадах;
   • Утворити незалежний від існуючих органів управління фонд фундаментальних досліджень;
   • Забезпечити фінансування внесків національних дослідницьких інфраструктур до ERIC та їх розвитку;
   • Відмінити доплати за науковий ступінь та вчене знання як спосіб отримання ренти упродовж життя при одночасному підвищенні рівня оплати праці науковця/освітянина відповідно до результату (рівня досягнення цілей);
   • Знизити обсяг навчального/аудиторного навантаження на працівника вищої школи роботу (до 300-500 годин на рік) і збільшення часу на проедення наукових досліджень, при одночасному зростанні кількості викладацьких ставок для залучення вчених з наукових установ;
   • Відмінити дію регулятивних норм відношення кількості студентів на одну ставку;
   • Звільнити від обмежень оплату праці вчених за виконання науково-технічних робіт незалежно від їх кількості та джерел фінансування – включити до переліку робіт, що не є сумісництвом науково-технічну роботу, що виконуються інженерними та науковими працівниками державних закладів;
   • Забезпечити максимальні капіталовкладення в оновлення матеріально-технічної бази з наданням приоритету молодим науковим школам.
4. Розпочати реформування органів управління наукою та освітою на основі впровадження європейських стандартів та практик у відповідності до нової парадигми: наука та освіта – експортно-орієнтована галузь (експорт наукових та освітніх послуг):
   • забезпечення рівного гарантованого доступу до якісних наукових та освітніх послуг всіх верств населення, незалежно від місця їхнього проживання;
   • підвищити рівень взаємодії науково-технічних рад з органами влади від «процедури консультування» до «процедури управління» при вирішенні стратеігії розвитку науки, проведення конкурсів та використання бюджету;
   • запровадити створення науково-технічних рад при комітетах та підкомітетах з виконання міжнародних угод.
5. Розробити програму формування соціального капіталу у сфері науки та освіти:
   • Зняти законодавчі перепони та розробити мотиваційні програми для роботи міжорганізаційних та міждисциплінарних колаборацій;
   • Запровадити до програм підготовки фахівців з різних дисциплін спеціальний курс із стандартів сервісно-орієнтованих ІТ інфраструктур — ITIL v.3 та COBIT;
   • До умов надання грантів включити надання невиняткової, безоплатної ліцензії на використання результатів досліджень, що одержані або використовуються у рамках колаборації всім її членам з додержанням прав інтелектуальної власності;
   • Запровадити відкриття планів та результатів досліджень, що виконуються за рахунок державних грантів, шляхом обов’язкової публікації на сайтах науково-технічних програм українською та англійською мовами;
   • Запровадити на законодавчому рівні використання частини коштів державних науково-технічних програм на координацію проектів програми з метою підвищення їх ефективності задля досягнення цілей розвитку;
   • Створити постійно-діючу міжвідомчу Раду з представників МОН, Держінформнауки, НАН України та галузевих Академій наук для організації об’єднаної платформи з обговорення суттєвих проблем міжвідомчих колаборацій, в яких на регулярній основі беруть участь керівники відомств, їх колегій з науково-технічних рад та громадських рад, що вивчають і формулюють пропозиції вчених та освітян для прийняття відповідних рішень.
6. Забезпечити розширене відтворення науково-освітнього потенціалу. Розробити програми відбору, підтримки та супроводження талановитої молоді через науково-освітні центри, як локалізовані, так і розподілені, що використовують ІТ технології. Усунути дискримінацію за віком, статтю, національністю та іншими ознаками – запровадження державного та громадського контролю щодо забезпечення дотримання принципів рівності в освітній та науковій діяльності на основі розробки та використання системи прозорих та зрозумілих критеріїв їх оцінки.

Запропоновані пункти мають на меті розробити практичний дії, що дозволять розпочати зміни в організації науки вже зараз, завдяки самоорганізації наукового і освітянського середовища.

Ми звертаємося до всіх науковців та освітян, що розуміють свою моральну відповідальність за розвиток науки та освіти в країні, підтримують ідею, що саме науковці і освітяни є головною рушійною силою модернізації країни та підвищення її конкурентоспроможності через інноваційний розвиток, мають розуміння необхідності невідкладних поступових практичних змін в організації науки та освіти, вірять у власні сили і силу самоорганізації, та запрошуємо приєднатись до створення єдиного руху науковців та освітян за наведення ладу в науково-освітньому національному просторі.

Ініціативна група Ukrainian Scientists Worldwide у ФБ

Повна версія Маніфесту

Підписи на підтримку додаємо тут