English Scientific Writing, частина 1: складнощі перекладу

Бути науковцем — все одно, що бути універсальним солдатом: ти маєш не лише розумітись на темі свого дослідження і володіти відповідними методами, а ще й паралельно бути трохи інженером, трохи хакером і трохи письменником. Вигідні навички і не знудишся, погодьтесь!

Враховуючи те, що з досвідом і стажем писанини в житті  вчених стає більше, а її вагомість росте експоненційно (бо від якісно оформленої проектної заявки чи статті, опублікованої десь в Nature, залежить доля цілих підрозділів), качати письменницькі м’язи потрібно зрання.

Не пощастило українцям із тим, що універсальною мовою науки є англійська. І тут вже доводиться виходити з ситуації, коли дисертації та звіти пишуться українською, а результати досліджень хочеться публікувати в реферованих міжнародних виданнях. Тому часто нам доводиться перекладати власні тексти. Спробуємо розібратись, як допомогти собі в такій ситуації.

Переклад — дуже непросте завдання. Тут ми маємо справу з двома проблемами: контекстом, який в наукових текстах має бути переданий дуже чітко і 100% відповідати значенню оригіналу, і з банальною орфографією — всі ці наукові думки мають бути грамотно оформлені. Очевидно, що словесні конструкції, які використовуються в нашій мові, часто є «непєрєводімой ігрой слов» для англомовної публіки.

То як прокачати ці навички, отримати досвід і полегшити собі життя, а за одно і позбутись негативних відгуків рецензентів?

Tip #1: Словники

Навіть носії мови користуються словниками. Нам можуть знадобитись тлумачні, двомовні та спеціалізовані.

Якісних тлумачних словників нині достатньо онлайн. Наприклад: Oxford dictionary, Merriam-Webster Online Dictionary. Окрім різних варіантів значень слів, тут наводяться приклади їх застосування в певному контексті.

Двомовних словників також вистачає, та у мене є свої фаворити:

ABBYY Lingvo, окрім онлайн-варіанту, має чудову офлайнову версію українсько-російсько-англійського словника (не безкоштовну, на жаль, але успішно хакнуту). Плюс цього словника — він дає варіанти перекладу за сферою застосування і наука виділена в окремий підрозділ!

PROMT також має наукову тематику перекладу, але працює з російською мовою. Те саме стосується і MULTITRAN.

Щодо спеціалізованих словників, то тут, звичайно, все залежить від сфери діяльності й тематики. Імовірно, кожен фахівець знайомий з відповідними довідниковими матеріалами, але по факту українсько-англійських наукових словників вкрай мало. Над цим варто задуматись, якщо вже ми прагнемо розвивати повноцінну українську наукову мову.

Tip #2: Переклад в контексті

Окрім словників можна користуватись сайтами, які наводять переклад слова чи фрази в певному контексті (наприклад, www.linguee.com та context.reverso.net). Це допомагає знайти правильний відповідник слова із кількох варіантів синонімів. На жаль, обидві ці програми працюють тільки з російською мовою:

Тобто, ви отримуєте не лише варіанти перекладу фрази, але і приклади застосування в текстах різної тематики.

Tip #3: CAT — програми

До кого ми звертаємось, коли не знаємо переклад слова чи фрази? Звичайно, до магії Google translate! Google, звичайно, розумний сервіс, але, насправді, не панацея. Тому для перекладачів створили професійні CAT програми (Computer-Aided Translation), які допомагають справлятись з великими та складними текстами.

Більшість таких програм платні, але є і безкоштовні хмарні CAT-сервіси, такі як SmartCAT від Lingvo. Його переваги:

• Працює з українською мовою
• Дає кілька варіантів машинного перекладу речення (Microsoft, Google translate, etc.)
• Вбудований словник, тобто будь-яке слово можна одразу перевірити, не виходячи з програми
• Вбудований коректор — вказує на орфографічні та пунктуаційні помилки
• Пам’ять перекладу — працюючи з певною тематикою ви створюєте унікальну для неї пам’ять перекладу. Використані раніше фрази зберігаються і застосовуються програмою при повторній зустрічі певної комбінації слів. Це дуже економить час і дозволяє уніфікувати термінологію у великому тексті.
• Повністю зберігає вихідне форматування — всі лапки, виділення курсивом, жирним шрифтом, активні гіперпосилання. — Miracle для оформлених наукових статей!
• Хмарний сервер — опрацювали частину тексту вдома — продовжили на роботі
• Можливість кільком людям працювати над одним текстом одночасно: і перекладати, і редагувати (зручно, якщо над статтею працюють одразу кілька авторів)
• Простий інтерфейс, все інтуїтивно сприймається, є інструкції і працююча техпідтримка

Tip #4: Програми для редагування текстів

Кілька слів про інструменти для редагування. На щастя, вони існують для роботи як з англомовними текстами, так і українськими!

LanguageTool перевіряє дотримання орфографічних, граматичних та стилістичних норм. Працює як онлайн, так і в якості додатка до Microsoft Word.

OnlineCorrector — це додаток від Google Docs, яке автоматично шукає і виправляє помилки в текстах українською мовою.

GRAMMARLY дуже зручний редактор англомовних текстів! Перевіряє граматику, орфографію, пунктуацію. Працює як плагін в браузері і в Microsoft Word.

Tip #5: Транслітерація

І маленький бонус: якщо ви не знаєте як правильно транслітерувати прізвища своїх співавторів, ось зручний ресурс: http://www.slovnyk.ua/services/translit.php

Отже, нестачі в інструментах для перекладу немає, потрібні лише знання англійської мови (в ідеалі — на рівні Upper Intermediate й вище), розуміння граматики і особливостей наукового стилю письма. Саме про цей стиль читайте в другій частині нашого матеріалу.