BAW2020. Паразити мозку: нефантастичні історії

Тиждень мозку 2020 пройшов у незвичному для організаторів онлайн-форматі через обмеження публічних заходів внаслідок коронавірусної хвороби 2019. Утім це дає змогу всім охочим передивитися записані лекції в будь-який зручний час. “Моя наука” публікуватиме записи лекцій і дискусій потроху, а всі вони невдовзі будуть доступні на нашому Youtube-каналі.

Першою ми публікуємо лекцію нашого автора Олексія Болдирєва, яка присвячена так званим “паразитам мозку”. Мова йде про гельмінта, личинка якого змінює поведінку мурашок, а також про одноклітинного протиста, що порушує функції нервової системи ссавців, зокрема й людини.

Ланцетоподібний сисун має пройти кілька стадій розвитку, щоб завершити свій життєвий цикл і розмножитися. Яйця гельмінта потрапляють до равлика, де виводяться та розмножуються перші личинки. Надалі вони виходять з молюска й потрапляють до мурашки. У мурашці одна з личинок прикріплюється до підглоткового ганглію, а інші інцистуються в м’язах та внутрішніх органах. Невідомим способом личинка у голові примушує мурашку* вночі лізти на травинку, збільшуючи ймовірність її випадкового з’їдання травоїдними ссавцями — своїми кінцевими хазяями.

Токсоплазма — це одноклітинний організм-паразит. Проміжними хазяями токсоплазми є травоїдні ссавці (зокрема й сумчасті) і птахи, а кінцевими — хижі звірі, зокрема котові. Людина також є проміжним, чи тупиковим хазяїном, оскільки людину ніхто не їсть нині в природі. Токсоплазма викликає небезпечне захворювання токсоплазмоз. Загальна дія токсоплазми пригнічує нормальну роботу нервової системи через зараження нейронів, а також підтримання хронічного запалення в організмі.

Лектор також розвіює популярний міф, що одноклітинний організм украй високоспецифічно контролює поведінку своїх проміжних хазяїв, про так званий “фатальний потяг” жертви до хижака. Найновіші наукові дані свідчать про різноманітний неспецифічний вплив паразита на різні ланки імунної, гуморальної та нервової системи, який виражається також і в зниженні активності й обережності ссавців-жертв.

А наші статті, що допомагають відрізняти міфи від надійної інформації в пов’язаних з наукою галузях, ви можете прочитати на сторінках проєкту “Щеплення правдою”, який “Моя наука” виконує разом з громадською організацією Unia Scientifica за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.

* “мурашка” — правильна зоологічна назва родини комах, а не зменшувальна форма від “мурахи”