Вакцини від COVID-19 — де ми напередодні 2021-го?

28 Грудня 2020 | Марія Оводюк

Категорії: Медицина, Наші проєкти, Щеплення правдою

Теги: COVID-19, SARS-CoV-2, вірус, вірусологія, вакцина, вакцинація, ДНК, доказова медицина, доклінічні дослідження, епідеміологія, клінічні дослідження, коронавірус, молекулярна біологія, РНК, Щеплення правдою

От і добігає кінця 2020-й. Цього коронавірусного року ми надивились багато чого — весь світ закрили на карантин, США припинило фінансування ВООЗ, Данія вбила 17 мільйонів норок з мутантним штамом і закопала їх, але потім вирішила знов відкопати, Росія всіх шокувала реєстрацією вакцини в серпні, Велику Британію закривають на карантин всередині карантину, бо там з’явився штам COVID-19, який розповсюджується ще швидше… Вишенька на цьому торті абсурду — американець, що зібрав 3,9 мільйонів доларів на боротьбу з COVID-19 і купив собі Lamborghini — напевно, щоб їздити дорогами, побудованими на гроші з ковідних фондів.

Покласти край цьому коронавірусному божевіллю має профілактика — і в ній щеплення проти COVID-19 видається найбільш вигідним рішенням. Питання, коли воно буде застосоване, мабуть, постало відразу після виявлення вірусу SARS-CoV-2, і воно залишається актуальним і досі. Перед вами — друга частина матеріалу на порталі “Моя наука” про вакцини — тепер уже повноцінно про вакцини від COVID-19. Ми намагались відповісти на найбільш гострі й незрозумілі питання з точки зору науки та доказової медицини. Обидві статті можуть не дати усіх відповідей, тому щоб відшукати їх, запрошуємо скористатися джерелами, наданими в кінці статей або у вигляді посилань в тексті.

(Для повноти сприйняття першу частину читайте тут.)

Чому вакцина проти COVID-19 може бути готова настільки раніше?

Отже, ми вже знаємо, як робляться вакцини. Це складний, коштовний, трудомісткий процес, який займає роки. Тому коли на початку епідемії вчені почали оголошувати терміни, в які будуть готові вакцини проти COVID-19, багато людей напружились. Проти 10-15 років, за які виготовляються вакцини в звичайному режимі, оголошені терміни у один-півтора роки здаються дуже короткими і навіть підозрілими. Якщо на забезпечення всіх належних етапів створення вакцини виділяється ціла декада, як ми можемо бути певними, що нашвидкоруч зроблені вакцини від COVID-19 — високої якості?

Коли стало відомо, що атипова пневмонія з міста Ухань є новим небезпечним інфекційним захворюванням, вчені відразу почали досліджувати збудника, який її викликає. Вже у січні 2020 року геном SARS-CoV-2 було розшифровано та опубліковано у відкритому доступі — і з цього моменту вчені всього світу мали можливість почати розробку вакцини. Перші клінічні(!) випробування вакцин проти COVID-19 стартували уже в березні 2020-го. До речі, наукові публікації про COVID-19 у більшості провідних видань з самого початку теж були у відкритому доступі безкоштовно, що також могло пришвидшити роботу над дослідженнями.

Ще одна вагома причина скорочення термінів — етапи винайдення та в деяких випадках доклінічних випробувань частково були вже пройдені. Справа в тому, що під час минулих епідемій коронавірусів SARS-CoV та MERS-CoV почалися розробки вакцин проти даних збудників. Проте у зв’язку зі згасанням вищеназваних епідемій розробка вакцин проти них була визнана неактуальною та призупинена (все ж, це великі гроші). Оскільки згадані віруси та SARS-CoV-2 дуже подібні, під час пандемії COVID-19 вчені використали попередні дані для розробки нових вакцин.

Взагалі вчені — це розумні люди. Їм стало розуму сісти, подумати і вивести наступне твердження — якщо серед людей здавна виникали і в сучасний період продовжують виникати епідемії інфекційних хвороб, то вони виникатимуть і в майбутньому. Особливо прискіпливі з них зрозуміли — певні епідемії будуть сильнішими за інші, і до них треба підготуватися. Аналізуючи минулі спалахи, вчені дійшли висновку, що нові збудники, які спричинять масові епідемії або пандемію, матимуть спільні риси. У 2018-му ВООЗ опублікувала “Щорічний огляд хвороб, пріоритетних згідно з Планом досліджень та розробок — 2018 р.“, де ввела концепцію так званої хвороби Х (ікс) — інфекційного захворювання людини, спричиненого невідомим до цього патогеном, яке може з’явитись в майбутньому і спричинити серйозні ризики для громадського здоров’я. Більше того, “високопатогенні коронавірусні хвороби, не рахуючи SARS та MERS” уже були включені до потенційних хвороб X (2018 рік!). У планах ВООЗ зазначалося, що велика увага має бути надана корекції наявних ліків та вакцин — щоб у майбутньому швидше подолати такі захворювання.
І це сталося. Інститут Дженера Оксфордського університету працював над проблемою хвороби X і створив основу для виготовлення нових вакцин — вектор з аденовірусу шимпанзе, позбавлений здатності до розмноження. Ідея дослідників полягала у тому, що вектор буде основою вакцини, яку можна змінювати відповідно до певної хвороби і отримувати готову вакцину. На основі цього вектору в минулому було швидко розроблено вакцини проти малярії, грипу та коронавірусу MERS. Успіх попередніх вакцин та наявність основи для їх створення дозволили створити вакцину від COVID-19 у рекордно короткі терміни. У квітні почалась фаза I/II, а станом на грудень 2020 року Oxford/AstraZeneca вже опублікували результати III фази клінічних випробувань щодо вакцини проти SARS-CoV-2.

Етапи створення вакцини, під час яких перевіряється безпечність та ефективність — тобто, клінічні випробування — були переглянуті та сплановані таким чином, щоб не втратити достовірність отриманих даних та отримати надійні свідчення про належну якість вакцини. Скоротити їх вдалося насамперед через те, що знехтували фінансовими ризиками — втрати фармацевтичних компаній у контексті пандемії COVID-19 не є обмежуючим фактором. Саме тому всі дослідження проводяться зі збереженням медичних умов, але не економічних. Вчені мають змогу сконцентруватися на суті проблеми і не думати над фінансовою вартістю кожного рішення.

Крім того, деякі компанії почали виробництво вакцин до їх ліцензування та навіть завершення фази III клінічних досліджень — на свій ризик. Тому коли певна вакцина пройде фазу III і отримає ліцензію на використання, її можна буде застосовувати відразу, а не чекати, поки випустять достатню кількість доз. Це дуже важливо у контексті пандемії, коли необхідно вакцинувати всіх і одразу, а не якісь окремі групи населення (наприклад, дітей певного віку).

Ще один фактор, який впливає на тривалість виготовлення вакцини в звичайному режимі — пошук фінансування. Якщо певна фармацевтична компанія не замовляє розробку вакцини, вченим потрібно шукати гроші самостійно. Вони можуть отримати їх у формі гранту, на конкурентній основі. Для цього потрібно подати план свого дослідження і чекати на рішення комісії. У випадку відмови комісії потрібно буде шукати інший грант. Зрозуміло, що ці процеси займають певний час, який у підсумку додає місяців або років до загального терміну розробки вакцини. У контексті COVID-19 все сталося навпаки — оскільки в завершенні пандемії зацікавлені буквально всі, фінансуванням вчені були забезпечені.

Інші, насамперед бюрократичні аспекти було погоджено здійснити в максимально стислі терміни — процедури щодо даного виду вакцин оголошено пріоритетними, тому офіційні ліцензування та затвердження займають набагато менше часу.

Де ми зараз

Для зручності відстежування прогресу з розробок вакцин проти COVID-19 надаємо ресурс Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я, на якому можна побачити актуальні дані про всі зареєстровані вакцини від COVID-19 та стадії їх розробки. На момент написання цієї статті в останній половині грудня зареєстровано 233 вакцини, з них 172 — на доклінічних і 61 — на клінічних випробуваннях. Також у відповідь на виклики пандемії ВООЗ та інші організації створили ініціативу COVAX, мета якої — забезпечити своєчасний доступ до вакцин для всіх країн, незалежно від рівнів фінансових можливостей. Україна є одним з членів цієї ініціативи.

III фаза клінічних випробувань та затвердження

Дві вакцини наразі завершили фазу III клінічних випробувань — це вакцини компаній Pfizer/BioNTech (ефективність 95%), Moderna (ефективність 94,5%). Вакцина Oxford/AstraZeneca (ефективність 62,1% та 90,0% в залежності від режиму дозування) опублікувала проміжні результати фази III; ще 11 — увійшли у дану фазу. 5 вакцин знаходяться у комбінованій фазі II/III.

Країна (-ни) походження вакцини	Кількість вакцин у фазі ІІ/ІІІ або ІІІ
Китай	5
США	3
США – Німеччина	2
США – Бельгія	1
Велика Британія – Швеція	1
Росія	1
Індія	1
Канада	1
Південна Корея	1
Всього	16

Вакцину Pfizer/BioNTech першим затвердило Управління по контролю лікарських засобів та виробів медичного призначення Великої Британії. Таким чином, Велика Британія вже розпочала кампанію з вакцинації, міністр охорони здоров’я повідомив, що пріоритет буде надаватися людям похилого віку, їх доглядальникам та працівникам сфери охорони здоров’я.

На початку грудня 2020-го американська організація FDA (англ. Food and Drug Administration) затвердила Авторизацію для Екстреного Використання для вакцини компанії Pfizer/BioNTech, а через декілька тижнів, 18 грудня — і вакцину компанії Moderna.

В загальному, вакцина компаній Pfizer/BioNTech (торгова назва Comirnaty) наразі є лідером серед вакцин від COVID-19 — авторизацію для екстреного використання також надали Чилі, Коста-Рика, Еквадор, Кувейт, Мексика, Панама та Сінгапур. Бахрейн, Канада, Саудівська Аравія та Швейцарія повністю затвердили дану вакцину. (Канада остаточно затвердила також і вакцину компанії Moderna.) Європейська Комісія авторизувала Comirnaty для використання в країнах ЄС.

Китайська вакцина компанії “CanSino Biologics“ у червні 2020 року була погоджена для використання серед військових, хоча клінічні дослідження були далекі від завершення. Наразі “CanSino Biologics” проводять III фазу у Аргентині, Чилі, Мексиці, Росії та Пакистані. Чотири інші китайські вакцини також увійшли у III фазу клінічних досліджень.

Російські вакцини

Російська вакцина “Спутник V“ була зареєстрована Міністерством охорони здоров’я Росії в серпні 2020 року. Головна і найважливіша причина занепокоєння світової спільноти — ця вакцина зареєстрована до проходження III фази клінічних випробувань. Тобто, фаза, яка імітує введення вакцини у популяції та оцінку безпеки такої інтервенції, просто не була проведена, та тим паче — оцінена. Крім того, фаза II клінічних досліджень була здійснена на достатньо невеликій вибірці — менш ніж 100 людей, що також підсилює сумніви науковців щодо даної вакцини. Третя фаза клінічних досліджень російської вакцини все ж почалася, з широким залученням працівників сфери охорони здоров’я. 14 грудня на сайті російського Національного дослідного центру епідеміології та мікробіології ім. М.Ф. Гамалеї, присвяченому вакцині “Спутник V“, було опубліковано, що ефективність даної вакцини становить 91,4%.

На початку листопада російські ЗМІ повідомили про випадки COVID-19 серед вакцинованих медичних працівників, проте об’єктивно оцінити подібні новини важко, оскільки невідомі важливі медичні подробиці даних випадків (кількість введених доз, коли була введена вакцина, чи був оцінений поствакцинальний імунітет та ін.).

Також у середині жовтня 2020 року в Росії було зареєстровано другу вакцину від COVID-19 “ЭпиВакКорона“, III фаза клінічних досліджень якої запланована розпочатись у листопаді-грудні 2020 року. Згідно даних ВООЗ станом на 17 грудня, ця вакцина проходить фазу I/II клінічних досліджень.

2 грудня 2020 року президент Росії повідомив про початок масштабної вакцинації російських громадян, насамперед лікарів та вчителів.

Вакцина Оксфордського університету

Цікава ситуація сталася з вакциною Оксфордського університету та компанії AstraZeneca — попередні результати досліджень показали ефективність у 62% та 90%. Ця вакцина вводиться у дві дози, одна через деякий час після іншої. При детальному розгляді причин отриманих результатів виявилось, що групі, яка продемонструвала 90% ефективність, помилково ввели половину першої дози замість цілої дози. Таким чином, менша кількість введеної вакцини продемонструвала вищу ефективність. Помилка в дозуванні ніяк не вплинула на безпечність вакцинації; результати досліджень вже опубліковані. Вакцина університету Оксфорд/AstraZeneca є одним з багатообіцяючих кандидатів, тому що не потребує таких суворих умов транспортування, як мРНК вакцини Pfizer/BioNTech та Moderna.

Вакцини Pfizer/BioNTech та Moderna є мРНК вакцинами. Молекули РНК легко руйнуються за високих температур, тому потребують транспортування при -70С.

Та на плутанині з дозуваннями Оксфорд і AstraZeneca не зупинились. На початку грудня 2020 року представники компанії AstraZeneca оголосили, що проведуть дослідження введення власної вакцини сумісно з російською вакциною “Спутник V“. Ідея дослідників полягає у тому, що обидві вакцини використовують аденовірусний вектор, а отже, можуть бути скомбіновані. Припускається, що така комбінація буде більш ефективною, ніж кожна вакцина окремо, оскільки імунітет людини може виробляти захист до самого вірусу-вектора і знижувати ефективність вакцини. Також вчені сподіваються, що така комбінація викличе більш стійкий поствакцинальний імунітет та створить більш гнучкі умови для масового щеплення.

Вакцина від жовтої лихоманки

Дуже цікавим кандидатом є RegaVax, яка розробляється інститутом Rega Institute університету KU Leuven (Бельгія). Вона створена на основі вакцини проти жовтої лихоманки. Ця вакцина по відношенню до COVID-19 є векторною та здатною до розмноження, а по відношенню до жовтої лихоманки — живою інактивованою. Вчені вбудували частинку генетичної послідовності, яка кодує ділянку білка шипа вірусу SARS-CoV-2, до ослабленого вірусу жовтої лихоманки. Таким чином, ослаблений вірус жовтої лихоманки є вектором. Він розмножується в організмі людини, гени структур SARS-CoV-2 зчитуються і організм виробляє захист як від вірусу жовтої лихоманки, так і від COVID-19. Ця вакцина наразі знаходиться на стадії доклінічних досліджень, в яких продемонструвала хорошу ефективність та імуногенність.

Вакцинація від жовтої лихоманки є однією з вакцин, які вводяться при подорожах в країни Африки та Латинської Америки. Для в’їзду в деякі країни вона обов’язкова.

Підводячи підсумки, можна констатувати дуже швидку та консолідовану роботу вчених всього світу. Деякі вакцини вже застосовуються для населення, ще більше — активно і швидко досліджуються. Вакцинація обіцяє стати дуже вагомим кроком у боротьбі з пандемією COVID-19, так само, як і з іншими інфекційними хворобами. А поки вакцини не надійшли у наші амбулаторії, дбаймо про власне здоров’я та попереджаймо COVID-19 вже відомими способами — правильним носінням масок, гігієною рук та дотриманням фізичної, але не емоційної дистанції. Будьте здорові!

Автор статті не має конфлікту інтересів та не представляє жодну з компаній або організацій.

Джерела

Цю статтю опубліковано в рамках проєкту “Щеплення правдою”, покликаного просувати цінності критичного мислення та навчати українців відрізняти фейки від надійної інформації в пов’язаних з наукою галузях. Проєкт виконує команда “Моя наука” разом з громадською організацією Unia Scientifica за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.

Ще почитати:

Корона, деза, меми

Україна — ядерна держава! Про успіхи українських ембріологів у ядерних трансферах

Вакцини від COVID-19 — де ми напередодні 2021-го?