Події останніх трьох тижнів довели, що в нашого ворога немає не лише серця, а й мозку. Розвиваймо нашу перевагу!

🧠 У рамках Brain Awareness Week ми запускаємо Тиждень мозку в Україні — серію науково-популярних лекцій про таємниці роботи мозку людини. Лекції прочитають найкращі науковці України.

🙌 Щодня, з 21.03.22 по 27.03.22, o 19:00 найкрутіші лектори у прямому ефірі розповідатимуть про секрети роботи нашого мозку, як тримати його в тонусі, що допомагає його розвивати, а що руйнує і чому мозок одних людей рятує людство від хвороб та відкриває планети, а інших — тероризує цілі народи й країни.

Все буде Україна, та ще й мозковита і розумна 💛💙
Тримаймося, переможемо!

Програма та відеозаписи

Понеділок, 21.03.2022, 19:00

Мозок: краса та таємниця.

Людство завжди хотіло пізнати, як працює мозок, й професійні дослідження у цій царині проводяться протягом багатьох сторіч. Але, незважаючи на таку пильну увагу і роки досліджень, виникають все нові й нові запитання і нез’ясовані аспекти функціонування мозку. Питання, які будуть обговорюватися під час лекції:

➡ Що сучасна наука знає про мозок?
➡ Наскільки вичерпні ці знання?
➡ Що таке коннектом?
➡ Як зробити мозок прозорим і для чого?
➡ Що таке оптогенетика і чи можливо управляти мозком та поведінкою за допомогою світла?
Ці та багато інших питань обговоримо на нашій перший лекції в рамках Тижня мозку в Україні

Лектор Павло Белан
д.б.н, проф., завідувач відділу молекулярної біофізики Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця, завідувач кафедри біомедицини і нейронаук Київського академічного університету.

Трансляція тут:

Вівторок, 22.03.2022, 19:00

Електроенцефалограма. Народжена між Львовом та Харковом.

Найсильніша електрофізіологічна та нейробіологічна школа XIX століття була створена в Німеччині. Еміль Дюбуа-Реймонд зміг довести електричну природу нервового імпульсу, а його учні наблизилися до до розшифрування сигналів нервової системи. Проте в питанні роботи кори головного мозку успіху досягти не вдавалося. Василь Данилевський у Харкові та Адольф Бек у Львові взялися вирішити цю загадку. А перша ЕЕГ була записана Володимиром Правдичем-Немінським у Київському університеті, відкривши шлях до медичного використання цього методу.

Лектор Олексій Болдирєв
к.б.н., науковий співробітник Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця, доцент кафедри біомедицини і нейронаук Київського академічного університету.

Трансляція тут:

Середа, 23.03.2022, 19:00

Мозок та психічне здоров’я з погляду нейробіології.

У людському мозку багато звивин, вони існують для того, щоб збільшити площу сірої речовини в невеликому об’ємі нашої черепної коробки. Усі люди народжуються з приблизно однаковою кількістю як звивин, так і нейронів. Проте залежать інтелектуальні здібності зовсім не від кількості звивин, а від кількості зв’язків, що утворилися між нейронами — синапсів. Так от: що більше в мозку утворено зв’язків між нейронами, то розумнішою є людина.
➡ Як працює наш мозок і від чого залежить його розвиток, фізичне та психічне здоров’я?
➡ Чи є чарівні методики покращення його роботи?
➡ Чому людина витрачає третину життя на сон і чим небезпечний хронічний стрес. Обговоримо ці питання під час лекції.

Лектор Євгеній Шеремет
к.б.н., науковий співробітник Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця, методист кафедри біомедицини і нейронаук Київського академічного університету.

Трансляція тут:

Четвер, 24.03.2022, 19:00

Генетичне лікування хронічного болю.

Біль — це дуже важлива функція організму, адже саме здатність відчувати біль допомагає людині вижити. Але будь-яка нормальна людина боїться болю. Природу болю складно зрозуміти, а отже, і ефективно лікувати. До того ж існують різні типи болю залежно від його причини і тривалості. На відміну від гострого, хронічний біль може тривати дуже довго. Нерідко причину такого болю дуже важко діагностувати. Молекулярні та клітинні механізми його виникнення досі не з’ясовані. Чимало лабораторій світу намагаються вирішити проблему хронічного болю. Стандартний фармацевтичний підхід поки не має в запасі нічого кращого за опіати, але наука не стоїть на місці. Чи можна якось позбавити людство від цієї напасті? Якій зв’язок між генами та болем? Про це поговоримо на лекції.

Лекторка Нана Войтенко
д.б.н, проф., ректорка ПЗВО “Академія Добробут”, професорка кафедри біомедицини і нейронаук Київського академічного університету.

Трансляція тут:

П’ятниця, 25.03.2022, 19:00

Зброя проти мозку: від ботоксу до новичка.

Нервові клітини передають сигнали між собою за допомогою спеціальних структур — синапсів. Одна клітина виділяє маленькі молекули, нейромедіатри, а інша — зв’язує їх білковими рецепторами. У нашому мозку працюють десятки нейромедіаторів і сотні рецепторів до них. Украй важливим є нейромедіатор ацетилхолін, який передає сигнали як між нейронами, так і від нервів до м’ язів. Унікальний фермент ацетилхолінестераза і кілька білків-холінорецепторів є для нас життєво важливими. Саме тому в різних організмах унаслідок еволюції з’явилися молекули, здатні порушувати ацетилхоліновий синапс. Це токсини мухоморів, тютюну, бактерій-клостридій.
Однак людина буває значно жорстокіша за природний добір, тому впродовж XX століття було створено низку дуже токсичних молекул, що впливають на ацетилхолінестеразу. Хімічна зброя офіційно заборонена, але вже в наш час відбулися атака зарином в Токійському метро та численні випадки використання речовини “новічок” російськими спецслужбами. Повсякденні загрози за тривалий час наносять не меншу шкоду громадському здоров’ю, ніж екстремальні, тому обговоримо захист від обох груп.

Лектор Олексій Болдирєв
к.б.н., науковий співробітник Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця, доцент кафедри біомедицини і нейронаук Київського академічного університету.

Трансляція тут:

Субота, 26.03.2022, 19:00

Мозкова гугологія, або чому мозок поза конкуренцією.

У вас немає, бува, відчуття, що наука уже все з’ясувала, зокрема, стосовно нашого мозку? Якщо є — лектор спробує вас розчарувати, зачаровуючи його, мозку, красою. У цій лекції ви отримаєте, мабуть, найповніший перелік найактуальніших цифр, котрі ілюструють улаштування мозку людини. Ці цифри говоритимуть самі за себе, а лектор лише триматиме біля них мікрофон. У всякому випадку, плануємо залишити байдужою лише техніку: сподіваємося, вона протягом усієї лекції не зомліє і дозволить розповісти матеріал на одному подихові.

Лектор Володимир Медведєв
д.м.н, професор кафедри нейрохірургії НМУ ім. О.О. Богомольця, професор ПЗВО “Академія Добробут”

Трансляція тут:

Неділя, 27.03.2022, 19:00

Совість ≠ свідомість: еволюційні підвалини моралі.

Людям властиво привласнювати собі прекрасні, еволюційно налагоджені патерни поведінки таки як любов, мораль, патріотизм. Укорінена зверхність людей над тваринами проявляється у характеристиках негідних вчинків людей як звірячих, свинських, собачих, щурячих, тощо. А, насправді, вони суто людські, аморальні, нетваринні, нееволюційні. Чому ж моральна інтуїція, совість були підтримані природним добором? В яких відносинах вони знаходяться із свідомістю людини, яку теж намагаються монополізувати представники нашого виду? Саме про це і будемо розмірковувати на лекції.

Лектор Віктор Досенко
д.м.н, проф., завідувач відділу молекулярної та загальної патофізіології Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця, професор кафедри біомедицини і нейронаук Київського академічного університету.

Трансляція тут:

Організатори: Українське товариство нейронаук/Ukrainian Society for Neuroscience, Моя Наука, Дні Науки, проєкт програми Горизонт 2020 “Neurotwin”, ПЗВО “Академія Добробут”, Київський академічний Університет