Довідка про українську економічну науку, написана під впливом вражень від виходу на Майдан Alexey Boldyrev та видатних науковців-громадян

…science – це зовсім не істина в її сяючій оголеності, а тільки літературна традиція, тобто бібліотека висловлювань, сформульованих у форматі «якщо…, то…», а також сукупність індивідів, які володіють мистецтвом конструювання таких висловлювань
Андрій Ігнат’єв

Твердження Ігнат’єва найкраще характеризує суспільний феномен, що має назву «економічна наука». Використання демаркаційного критерію, запропонованого Поппером, за думкою Блауга, дозволяє визначити місце економічної науки десь посередині між наукої і ненаукою, можливо ближче до наукового полюсу. Проте, у західній економічній традиції спостерігаються спроби активного впровадження математичного інструментарію та акцент на проведенні кількісних досліджень, а також інтерес до постановки керованих експериментів. Отже, поступово економічна наука дрейфує у бік «м’яких» наук — біології, геології, космології.

Стан

За даними Державної служби статистики України (2012 рік), серед 103649 вітчизняних власників наукових ступенів число економістів становить 12697 громадян, або 12,25% від загального числа таких, яких визнано науковою спільнотою. При цьому докторів наук серед них – 1513, або 9,7% та кандидатів наук — 11184 громадян (12,7%). Отже, кожний восьмий фахівець з вищою кваліфікацією в Україні працює в межах економічної науки.

Протягом 2013 року загальне число економістів, які захистили кваліфікаційні роботи зросло орієнтовно на понад 1500 осіб внаслідок систематичної роботи спеціалізованих вчених рад. Загальна кількість спеціалізованих вчених рад за даними МОНУ на 15.12 2013 р. становить 952. У них проводяться захисти фахових робіт з 21-ї науки, серед яких атестацію кадрів у сфері економічної науки здійснюють 103 спеціалізовані вчені ради, або 10,82% від загального числа. Захист дисертацій відбувається за 11-тьма спеціальностями. Кожна з них забезпечена розробленим та затвердженим паспортом спеціальності.

Організаційно економічну науку в Україні можна поділити на академічну, відомчу та вишівську.

Найбільш авторитетними академічними установами є ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи, Інститут економіки промисловості. Наприклад, ознайомитися з «Історичною довідною про створення та розвиток ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”» можна у контексті перегляду робіт цікавого та корисного видання – Збірника наукових праць «Історія народного господарства та економічної думки України», архів матеріалів якого викладається у мережу з 2005 року.

Відомча економічна наука розвинена у Національному банку України, Науково-дослідному інституті Міністерства економіки та міжнародної торгівлі.

Традиційно сильними вважаються економічні школи КНЕУ ім. Гетьмана, КНУ ім. Т.Г. Шевченка, ХНУ ім. Каразіна, ЛНУ ім. І. Франка.

Територіально найвищій економічний науковий потенціал зосереджено у Києві, Донецьку, Львові, Харкові, Дніпропетровську, Одесі.

Єдиним закладом, який продукує в Україні сучасну наукову продукцію за західними стандартами є KSE — Kyiv School of Economics. Звичайно, є спроби окремих вітчизняних економістів працювати на рівні світових стандартів, проте вони маловідомі у професійній спільноті, оскільки їхня тематика досліджень, методологія суттєвим чином відрізняється від поширеного канону. Наприклад, варто звернути увагу на роботи української спільноти EERC — Economics Education and Research Consortium. Крім того, про одиночні випадки успіху наших науковців йде мова в окремому матеріалі «Як українські економісти отримують роботу у кращих університетах світу».

Основні результати

Одним з досягнень вітчизняної економічної науки є «…підсумкове синтетичне видання «Економічна історія України» у 2-х томах (1-й том та 2-й том), яке охоплює всі історичні періоди – прадавню і давню історію, середньовічну добу, ранній новий час, модерну добу, новітню епоху. В ній простежуються соціально-економічні процеси на всій території розселення українців, у тому числі на українських землях з особливою долею. В полі зору дослідників перебуває також більшість тих протодержавних і державних утворень, які виникли на сучасній території України».

Щороку провідні наукові заклади викладають переліки публікацій, з яких заслуговують на увагу громадськості наступні:

• БІБЛІОГРАФІЯ ОСНОВНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ (1998–2011 рр.) ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»;
• Праці Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи Національної академії наук України;
• Публікації Інституту економіки промисловості Національної академії наук України.

Загалом, за даними АНАЛІТИЧНОЇ ДОВІДКИ «Стан розвитку науки і техніки, результати наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності, трансферу технологій за 2012 рік» було видано 374897 публікацій, серед яких внесок суспільствознавців становить 56229 праць, або 15%. Серед останніх тільки 2287 статті (4% від публікацій з соціальних наук) та 38 монографій були видані за кордоном (і, певне, більшість у близькому зарубіжжі). На жаль, інформація щодо кількості наукових робіт, які генеруються вітчизняними економістами поки що не представлена у контексті статистики науки.

Проблеми

1. Низький рівень інтегрованості у світовий науково-освітній простір.
2. Зарегулюваність та жорсткість умов діяльності відповідно до заданих нормативних обмежень, зокрема щодо дотримання паспортів спеціальностей, яке унеможливлює проведення міждисциплінарних досліджень, якісно прирощувати нове знання.
3. Клановість та ієрархічна підпорядкованість адміністраторам, які на власний розсуд вирішують долі людей.
4. Розквіт плагіату та продукування наукових робіт низької якості.
5. Корумпованість та обслуговування інтересів платоспроможних представників бізнесу та влади, зокрема щодо отримання наукових ступенів та вчених звань.

Траєкторія розвитку

За умови інтеграції української економічної науки у світовий науковий простір та безперервної еволюції можна прогнозувати, що за два покоління Україна буде мати власного лауреата Нобелівської премії з економіки, а точніше — премії Шведського центрального банку з економічних наук.