Наталія Штефан

Дякую!

Нейрони самотніми наврядчи бувають. Тут швидше йдеться про можливість цих нейронів утворювати нові зв’язки з іншими нейронами (що є важливою складовою пам’яті та навчальних процесів у мозку).

А чому їсти шоколад – не хімічна методика?) Щоб ми не робили все одно це рано чи пізно перетворюється на хімію мозку.
До речі, шоколад нічим за своєю дією не відрізняється від звичайної їжі. Цукор стимулює центри задоволення у нашому мозку і саме тому ми відчуваємо піднесення, коли з’їмо шоколад, або іншу їжу. Та на саму депресію це не вплине. Моноаміни так само будуть вироблятись у малій кількості, якщо причина в них, або фактору росту нейронів все одно буде недостатньо, якщо причина в ньому. Отже, депресію шоколад не лікуватиме, лише на деякий час полегшить стан. Краще шукати щось постійніше ніж шоколад 😉 Наприклад, спілкування з позитивними людьми, читання цікавих книжок, ну або ж йти до лікаря, якщо навіть ці способи не допомагають.
А стрибки з парашуту – непогана ідея! Кличте мене з собою 😉
І забудьте про гіляки)

Підтримую! 🙂