Дні науки 2018 Київ

10 листопадасубота, 11:0011 листопада 2018неділя, 21:00

Місто: Київ

Теги: дні науки, Київ


Дні науки” — науково-популярна акція, що проводиться в наукових закладах України з 2013 року.

Програма
Дні науки 2018. Київ

10 листопада (субота)

Інститут молекулярної біології і генетики НАН України

(вул. Академіка Заболотного, 150)

За участі установ НАН України: Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця, Інституту ядерних досліджень.

Лекції:
11:00 Надія Малишок «Генна інженерія загалом та в деталях»

12:00 Володимир Улещенко «Магічні» дивні частинки каони»

Каони (або К-мезони) — елементарні частинки, які при їх відкритті проявили незнані на той час властивості, а тому були віднесені до класу «дивних». Для таких частинок навіть довелось запровадити нову характеристику ‘дивність’, зі своїми правилами врахування цієї характеристики в реакціях.

Нейтральні каони (або К0-мезони) дають можливість спостерігати ще один, абсолютно фантастичний на перший погляд, ефект — перетворення елементарної частинки на свою античастинку. Такі перетворення є прекрасною ілюстрацією «магічної» квантової природи мікросвіту.

13:00 Марія Рибак «Коротка історія ферментів: від «Нобеля» до «Нобеля»

Коротка історія про довгу еру досліджень одних із найважливіших молекул біологічного світу Ви дізнаєтесь про те, коли і як відкрили перші ферменти, як знання про хлорофіл і гемоглобін спонукало до вивчення механізмів каталізу та яким чином розклад їжі в нашому організмі та винайдення нового біопалива пов’язані з темою лекції.

14:00 Віктор Досенко «Монологи мікробіому вагіни»

Мікробіом вагіни Homo sapiens неймовірно цікавий і неповторний! Саме він захищає жінку від багатьох інфекції, а також формує мікробіом дитини під час пологів. На лекції можна буде дізнатися, як створити оптимальні умови для “правильних” мікробів у піхві та не знищити їх випадково.

15:00 Ольга Чапля «Яблучко від яблуні: цікавинки репродуктивної генетики»

Спадковість часто визначає ключові елементи нашого здоров’я, в тому числі — і нашу здатність до розмноження. Генетичні аномалії можуть призводити до фізіологічного безпліддя, ставати причиною бездітного життя пар, які бояться передати свої хвороби майбутнім діткам. Сучасна репродуктивна медицина знайшла шлях подолання дамоклова меча генетики! Новітні методики дозволяють тестувати та навіть лікувати манюні ембріони, що, можливо, в майбутньому допоможе зробити все людство здоровішим.

Демонстрації (13:00-15:00)

«Мікросвіт»

Мікроорганізми поряд з нами, куди б ми не пішли: вони живуть всередині і на поверхні нашого організму, перебувають на предметах, які ми щодня використовуємо, у всіх природніх біотопах — водоймах, ґрунтах, навіть у повітрі. І хоч ми їх не бачимо — вони повноправні наші співмешканці на Земній кулі, деякі нам “друзі”, а деякі — “вороги”. Ми привідкриємо завісу у дивовижний «Мікросвіт», покажемо, як виглядають мікроорганізми і розкажемо про них багато цікавого.

«Робот»

Він їздить, долаючи перешкоди, має камеру, на якій все можна спостерігати від першої особи (як в комп’ютерних іграх). Цей робот в подальшому має слугувати для тестування штучного інтелекту.

«Фарбування за Грамом»

Світ бактерій невидимий нашому зору. І для того, щоб роздивитися його під мікроскопом, знадобиться барвник. Мікробіологи придумали багато методів фарбування бактерій, кожен з яких має певну мету. Метод фарбування за Грамом дозволяє не тільки добре роздивитись мікроорганізми, але й дізнатись про деякі їхні властивості, що є важливими, зокрема, для лікування різних хвороб. Ми покажемо, як це працює, а також розкажемо багато цікавого про різні бактерії.

ГМО: «Він живий і світиться!»

(GFP-мишки, рослини, бактерії). Науковці вміють вставляти ген білка, який світиться, у тваринок, рослини та навіть у бактерії! На перший погляд, це звичайні організми, але під впливом певного спектру світла вони красиво світяться, у чому можна буде переконатись на власні очі.

«Паперова хроматографія: гра у схованки»

Розділення пігментів рослин. Ми звикли, що листя має зелений колір, адже основний пігмент фотосинтезу — зелений. Але чи знаєте Ви, що в листі заховано й інші барви? Ми їх не бачимо в молодих листочках, але з часом вони стають помітними, створюючи навколо яскраві картинки “золотої” осені. Для того, щоб знайти їх у зеленому листі, ми застосуємо метод паперової хроматографії.

Майстер-клас «Виділення ДНК»

Для того, щоб проводити генетичні дослідження, в першу чергу, треба виділити молекулу, що зберігає спадкову інформацію — ДНК. Науковці використовують для цього спеціальні реагенти, але на нашому майстеркласі Ви дізнаєтесь, що це можна зробити, застосовуючи дуже прості та звичні для всіх нас речовини, навчитесь це робити і навіть зможете повторити у себе вдома.


Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків

(вул. Терещенківська, 15)
Екскурсія 13:00

Катерина Гоцало «Мистецтво, наука, музей»

Твори мистецтва приховують багато цікавого: вони розповідають про епохи, в які були створені. Придивившись уважніше можна осягнути, як нерозривно все пов’язано в нашому житті. Як оптичні винаходи застосовувалися в мистецтві? А як гравюра пов’язана з хімічними експериментами? Яким чином історичні події впливали на творчість митців? Поговоримо про зв’язок мистецтва з наукою, історією, світоглядом різних часів.

До участі у екскурсії запрошуємо всіх бажаючих віком від 14 років.
Експозиція “Європейська колекція” Участь безкоштовна, за попереднім записом за телефоном 235 32 90


Національний університет біоресурсів і природокористування України. Факультет Ветеринарної медицини

(вул. Полковника Потєхіна, 16, ветеринарний корпус)

Лекції:

12:00 Ольга Маслова «Бioлогiчнi ритми та сучасний свiт»

13:00 Ігор Гудков «Міфи та правда про радіацію»

Екскурсії (11:00–15:00):

У музей кафедри анатомії, клінічний центр “Ветмедсервіс”, експозиція препаратів кафедри паразитології та тропічної ветеринарії, лабораторія загальних технологій харчових виробництв.

Демонстрації:

Дозиметрія

Ви навчитеся користуватися дозиметрами, зможете виміряти радіаційний фон навколишнього середовища, а також зразків з Чорнобиля та Фукусіми. Всі зразки безпечні для відвідувачів.

Життя під мікроскопом

Ви зможете розглянути під мікроскопом різноманітні фіксовані препарати.

Рослини in vitro

Хімічні досліди

Експозиція колекції комах від кафедри ентомології


Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного

(вул. Терещінківська 2)
Демонстрації (11:00-15:00):

«Дивовижний світ грибів»

Гриби — одні з найбільш дивовижних та загадкових істот на планеті. Вони можуть мати велетенські плодові тіла, інших можна роздивитися лише під мікроскопом, де відкривається неймовірний світ спор: кулястих, з шипами, перетинками, забарвлених у безліч кольорів. На нашій презентації Ви побачите гриби-корали, гриби-блюдця, грибикопита. Дізнаєтеся, як культивувати гриби у пробірках та колбах, на соломі та деревинні.

«Евглена під мікроскопом»

Евглена зелена — дивовижна мікроскопічна істота що має “очі” та джгутик, за допомогою якого вона активна рухається у пошуках світла та їжі. Відвідувачі зможуть побачити під мікроскопом активні рухи евглени у реальному часі та дізнатися, чому цей мікроорганізм довгий час викликав суперечки між зоологами та ботаніками.

«Водорості»

На демонстрації будуть показані гербарні збори макрофітних водоростей Чорного моря та інших куточків світу. Відвідувачі спробують власноруч створити свій перший гербарій. Крім того, матимуть змогу ознайомитись з мікроскопічними діатомовими водоростями, що “живуть у скляних будиночках”, подивитись з ними постійні препарати під світловим мікроскопом та отримати на згадку наклейки.


Астрономічна Обсерваторія та Астрономічний музей КНУ ім. Тараса Шевченка

(вул. Обсерваторна, 3)

Лекції за участі установ НАН України: Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена, Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного, Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця та КНУ ім. Тараса Шевченка.

Лекції:

17:00 Павло Мазур «Чи здатний чоловік народити дитину… Від жінки?»

Поговоримо про “штучні” гамети (або псевдогамети) і трішечки про світле майбутнє нашого виду. Упродовж доповіді лектор спробує відповісти на наступні питання:

  • що таке псевдогамети і чому це так важливо?
  • чому з псевдогамет народжуються мишенята, а людина ще ненародилась?
  • коли настане “гендерний комунізм”?
  • чи насправді чоловік може народити від жінки?

17:45 Галеб Аль-Маалі «Сир, вино, гриби»

На лекції слухачі дізнаються про величезну роль грибів у виробництві таких звичних для нашого столу продуктів як сир, вино, хліб, пиво та квас. Проте процеси, які стоять за їхнім виробництвом, мають цікаву (майже детективну) історію та безліч загадок, про які розповість лектор. Крім того, слухачі дізнаються з лекції і про інші, менш відомі на теренах України продукти, що походять з різних куточків Землі та виробляються за допомогою унікальних грибних технологій.

18:30 Ксенія Михайлюк «Онкоскринінг: гра на випередження»

Що таке онкоскринінг та рання діагностика, чому важливо виявити рак на початкових стадіях, покрокова інструкція обстеження, як не боятись і залишатись здоровим.

19:00 Ксенія Гулак «Оогенез, ендометрій, менструація: пояснення складних слів із щоденного життя жінки»

Жінка часто запитує: “Чому я маю це терпіти?”. Менструація сильно ускладнює життя. Ми спробуємо відповісти на це питання з точки зору генетики та молекулярної біології.

Оглядова екскурсія найстарішою обсерваторією Києва. 18:30; 19:45


11 листопада (неділя)

Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України

(вул. Богомольця, 4)

За участі установ НАН України: Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка, Інституту фізики та кафедри біотехнології Національного авіаційного університет, Українсько-американського університету «Конкордія».

Лекції:

11:00 Василь Нагибін «Імунітет та пухлини: хто сміється останнім»

Більшість людей вважає, що імунна система — це перш за все сукупність клітин, які вбивають все чужорідне в організмі, але досконалою цю систему роблять гальмівні клітини. Порушення їх роботи — важливий фактор схильності до автоімунних захворювань, але за цим пригніченям може сховатись і пухлина.

12:00 Наталя Штефан «Музика і мозок»

Жменька цікавих фактів про мозок та його діяльність стосовно музики. Про взаємозв’язок між одним та іншим. Не приходьте, буде нецікаво.

13:00 Нана Войтенко «Сигнали твого мозку, або про що говорять нейрони»

Людський мозок — найскладніша система у Всесвіті, він складається приблизно із 100 мільярдів нейронів, взаємодія яких відбувається за допомогою трильйонів зв’язків. Ця складна система уможливлює сприйняття навколишнього світу, формує настрій та емоції, здійснює процеси мислення і запам’ятовування, а також відповідає за свідомість.

  • Як функціонує мозок?
  • Що таке нейрони та як вони взаємодіють між собою?
  • Яким чином їхня діяльність створює складний світ суб’єктивних відчуттів та переживань?

14:00 Оксана Савенко «Чи впливають зміни клімату на антарктичних китів?»

Мабуть, вже всі чули, як стрімко змінюється клімат на полюсах нашої планети. Про те, яким чином впливає потепління на життя китів та інших морських ссавців, що мешкають біля узбережжя Антарктиди, розповість морський біолог та учасниця сезонного загону 23-ї української антарктичної експедиції.

15:00 Любов Жарова «Економічне підґрунтя політичних обіцянок»

Коли ми обговорюємо родинний бюджет, то нам більш-менш зрозуміло, скільки і на що ми можемо витратити, звідки взяти гроші та хто несе відповідальність. Коли ж на нас обрушується шквал обіцянок, як саме буде покращено життя, то теж варто зрозуміти, звідти ці ресурси взяти, хто буде відповідальним і розпорядником, і на що їх можна витратити. Чи можливо одночасно збільшувати пенсійні виплати і забезпечувати реінвестування на рівні Індії чи Китаю? Хто і за що відповідає і до кого можна звернутися за інформацією про виконання чи невиконання. Цих та інших питань ми спробуємо торкнутися під час нашої лекції.

16:00 Олександр Марченко «Що можна бачити в масштабі однієї мільйонної товщини леза бритви»

Лекція присвячена найсучаснішим методам мікроскопії, які дозволяють спостерігати структуру поверхонь з молекулярним та інтрамолекулярним розділенням. Ви дізнаєтеся приклади маніпуляції окремими молекулами й атомами. Матеріал лекції базується на результатах, отриманих у відділі фізичної електроніки Інституту фізики НАН України.

Демонстрації (12:00–16:00)

«Культура рослин in vitro»

Побачити живі рослини у пробірках. Дізнатися про сучасні біотехнології рослин. Навіщо дослідники вирощують рослини у стерильних умовах? Яке вони мають значення у фундаментальних дослідженнях та у промисловості?

«Мікросвіт кисломолочних продуктів»

Як виглядають бактерії з йогурту під мікроскопом? Як біотехнологи культивують корисні бактерії у лабораторії? У чому відмінність між стрептококами, лактобактеріями та біфідобактеріями? Яка різниця між пробіотиками та пребіотиками? Чи впливають антибіотики на корисні бактерії?

«Мікроорганізми та антибіотики»

Як вчені отримують антибіотики за допомогою мікроскопічних грибів? Які механізми дії антибіотиків на бактерії? Чому бактерії стають стійкими до антибіотиків та як цьому запобігти? Які є інші ефективні антимікробні засоби? Чому срібло та сльози пригнічують ріст бактерій?

«Цікава еволюція рослин»

Чому деякі органели рослин схожі на ціанобактерії? Як вони виглядають під мікроскопом? Чому вакуоль займає 90 % об’єму рослинної клітини? Що таке “плазмоліз”? Навіщо рослини накопичують кристали оксалату кальцію? Чому 90 % наземних рослин створюють симбіотичні зв’язки з грибами? Усі охочі зможуть побачити під мікроскопом різноманітні препарати рослин.

«Клітини крові під мікроскопом»

Кров — одна з найцікавіших речовин людського організму. Навіщо брати кров у людей? З чого складається кров? Про все це ви зможете почути від молодої команди біотехнологів, а також побачити за допомогою мікроскопа деякі клітини крові.

Майстер-класи, ігри, вікторини:

«Скрипторій»

На майстер-класі Ви дізнаєтесь про історію виникнення абетки; про типи давнього письма — устав, півустав, скоропис; про матеріали, з яких створювали рукописні книги; за допомогою пера та туші зможете написати власний текст. Галина Карпінчук

«Літературна пригода»

Пропонуємо школярам та їхнім батькам взяти участь у літературній грі «Літ Кіт». Під час проходження нашої спеціальної мапи ви зможете перевірити свої знання з української літератури, виконати низку завдань та навіть поставити неформатні запитання про літературу майстрам гри. Кожна команда отримає цікаву фішку для проходження карти та необмежені можливості використання ігрового кубика. Катерина Годік та Ірина Скакун

«Мій перший детектив»

Захоплюєтеся детективною літературою, але ніколи не пробували писати її самі? Маєте ідеї, як створити новий тренд, але не знаєте, як до цього взятися? Приходьте і вигадайте свою першу детективну історію. У програмі практикуму: трохи історії, головні вимоги жанру, творення харизматичного героя та найпростішої детективної фабули і, звісно, багато таємниць, які потребують розгадки! Сніжана Жигун (Практикум для дітей шкільного віку)

Лекція-кінопоказ:

17:15 Ліза Забенько «Твій мозок у кінотеатрі»

Лекція із переглядом і обговоренням фільму “Вічне сяйво чистого розуму”. Кіно — це магія перетворення шаленої кількості кадрів на чарівне сновидіння. Чекайте, — це не кіно, це наш мозок! Подробиці — на лекціїкінопоказі.


Археологічний музей і кафедра археології та музеєзнавства Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

(вул. Б. Хмельницького 15)

За участі Інституту археології НАН України.

Демонстрації:

11:00 Керамічні пазли.

11:30 Воркшоп з виготовлення крем’яних знарядь кам’яної доби.

Лекції:

12:30 Іван Зоценко «Балтський середньовічний могильник на річці Рось»

Восени 2017 року в Рокитнянському районі Київської області на правому березі річки Рось був виявлений й частково досліджений середньовічний могильник ХІ—ХІІ ст. Знайдені матеріалі є унікальними для України, помітно відрізняються від синхронних старожитностей Київської Русі та пов’язані із балтськими племенами південно-східного узбережжя балтійського моря. Вони можуть свідчити про переселення такої компактної групи балтського населення до Поросся у ХІ ст. З історичної точки зору, археологічні знахідки добре ілюструють (і підтверджують) літописні повідомлення про державну діяльність Ярослава Мудрого, спрямовану на зміцнення південних рубежів Київської Русі.

13:00 Наталя Хамайко «Настільні ігри Давньої Русі»

Археологія відповідає не лише на питання про господарство і спосіб життя давньої людини, але й відкриває завісу над особливостями світогляду особистості, складовою частиною якого є ігри. На основі археологічних знахідок пам’яток давньоруської доби вдалося з’ясувати особливості настільних ігор населення того часу та вектори їхньої появи на території Середнього Подніпров’я.

14:00 Анатолій Кушнір «Ландшафти предків»

Палеоґрунтознавство вивчає викопні, поховані та сучасні ґрунти, а також леси. Використання комплексу палеогеографічних методів дозволяє виявити природні впливи на розселення людини в різні історичні етапи на основі досліджень датованих археологічних об’єктів. Інтеграція археологічних та палеоґрунтознавчих досліджень є трендом розвитку науки. Результати такого синтезу дозволяють вирішувати питання пов’язані з історією людського суспільства та його взаємовідносин з природою.


Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена

(вул. Б. Хмельницького 15)

За участі установ НАН України: Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка, Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця.

Лекції:

11:00 Євгенія Яніш «Монголія очима орнітолога»

Цього року співробітниця Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України Євгенія Яніш з донькою взяла участь у міжнародній орнітологічній експедиції Монголією. Під час експедиції дослідники проїхали більше 2 000 км по центральній та південній Монголії, через пустелю Гобі та “Долину динозаврів”. Орнітологічні та етнографічні “замальовки”, фото та особисті враження — в нашій лекції.

11:45 Олексій Болдирєв «Генетична терапія вже в аптеці»

В серпні цього року в США був допущений до клінічного використання «Патісіран» — перший препарат, який перериває синтез конкретного білка, втручаючись у найпотаємніші механізми генетичного апарату клітини. Що таке РНК-інтерференція, за принципом якої працюють нові ліки? Чи можуть такі препарати розробляти в Україні? Про це поговоримо на лекції.

12:30 Тетяна Михайлова «Відомий і невідомий Василь Стус: 6 несподіваних фактів про поета»

Лекція присвячена висвітленню маловідомих фактів про Василя Стуса, а також розвінчуванню поширених міфів про нього. Буде цікавою для всіх, хто прагне подивитися на поета з нового ракурсу.

13:15 Марина Хмара «Міста майбутнього: чи зможе мрія вирішити проблеми людства?»

  • що являє собою розумне місто або район;
  • застосування передових технологій (аквапоніка, Інтернет речей, блокчейн і т.д.) в інфраструктурі;
  • особливості впровадження інноваційного транспорту (наприклад, Hyperloop);
  • енергоефективність розумних міст;
  • портрет реального мешканця смарт-міста;
  • хто фінансуватиме таку інфраструктуру та керуватиме нею.

14:00 Тетяна Рязанцева «Наука і студентське життя у західноєвропейській літературі ХІІ—XVII ст.»XVII ст.»

Що таке “Gaudeamus igitur” і “Carmina burana”? Хто такі ваганти? Чи можливі приватні уроки магії? Як навчання призводить до кохання? Спогади про студентське і викладацьке життя європейських університетів та про ставлення до навчання на сторінках поезії і прози Середньовіччя, Відродження, Бароко.

15:00 Олексій Василюк «Повернення рідкісних видань про природу Києва. 100 років потому»

Презентація трьох унікальних репринтних видань початку 20 століття, автором яких є видатний біолог, краєзнавець і історик М.В. Шарлемань. Зокрема йдеться про два маловідомі путівники по Києву (1914 та 1928 років) а також про книжку 1918 року “Охороняйте рідну природу”, що є першим українським виданням про охорону природи. Саме вона стала для автора причиною репресій. Всі оригінали видань є бібліографічними рідкостями.


Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків

(вул. Терещенківська, 15)

Екскурсія 16:00

Олена Живкова «Забути не можна повернути: де ставити крапку?»

Колекція європейського живопису: дослідження історії колекції. Втрати і знахідки ХХ століття.

Вхід вільний
Необхідно зробити попередній запис телефоном 235 32 90


Астрономічна Обсерваторія та Астрономічний музей КНУ ім. Тараса Шевченка

(вул. Обсерваторна, 3)

За участі установ НАН України: Інституту молекулярної біології і генетики,
Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена та клініки «IVMED», Кафедри археології», Кафедри археології та музеєзнавства КНУ ім. Тараса Шевченка

Лекції:

16:15 Анатолій Тугай «Чорні діри та гравітаційні хвилі»

Мова піде про властивості чорних дір різних типів, можливості їх спостережень. Поговоримо про передбачення і відкриття гравітаційних хвиль. Гравітаційні хвилі — нове вікно в астрономії.

17:00 Євген Синиця «Гени, речі, слова: що головне?»

Чимало наукових проблем нині вирішується шляхом міждисциплінарних досліджень. Однак перш, ніж переступити межу між дослідними полями суміжних галузей, не зайвим є ознайомитися з бодай базовими методичними настановами “суміжників”. Які химери породжує нехтування “абеткою науки”, особливо у випадках, коли науковців беруться переповідати медіа, спробуємо розібратися на прикладі “історичної генетики”.

17:45 Ольга Малюта «Ембріон на операційному столику. Місія здійсненна»

Ембріони, отримані після in vitro запліднення, розвиваються і ростуть в умовах лабораторії протягом 5 днів. За цей час, з однієї клітини — зиготи, розвивається багатоклітинний ембріон, що на 5 день стає бластоцистою, та має в своєму складі уже 100-120 клітин. Які мікро операції можна провести для таких малесеньких майбутніх людей? Навіщо у ембріона можуть забрати 1 або і 5-7 клітин? Які хірургічні інструменти для цього використовують? Якщо Ви хочете дізнатись як здійснюється процедура штучного запліднення або Вас цікавить як Ви виглядали в перші дні свого існування, якщо хочете дізнатись які неймовірні подвиги Ви здійснили ще до свого народження, то ця лекція точно для вас!

18:30 Олександр Скороход «Гени і спорт: наскільки генетика впливає на кількість олімпійських медалей»

Вже досить давно відомо, що гени великою мірою схильні впливати на спортивні досягнення людини. Але чи дійсно роль генів така суттєва? Наскільки правильно побудовані тренування можуть цю роль нівелювати? Чи можлива поява “генетичного допінгу” найближчим часом?

19:15 Павло Гольдін «Чому людям подобаються котики. І дельфіни.»

Чому людям подобаються ті чи інші тварини — свійські або дикі? Чому Міккі-Мауса з задоволенням дивляться, а справжні дикі сірі пацюки викликають змішані почуття? Чому найпопулярніші тварини на фотографіях в інтернеті — котики? Якості, за якими люди оцінюють інших незнайомих тварин — це антропоморфізм та педоморфоз. Останній теж є антропоморфною рисою, що, як вважається, була важливим фактором в еволюції людини та одомашнюванні свійських тварин. Еволюцію людини шляхом педоморфозу можна визначити як самодоместикацію. Чи є якісь аналоги цього процесу в диких тварин? Та до чого тут дельфіни? Цьому буде присвячена лекція з еволюційної зоології.

Оглядова екскурсія найстарішою обсерваторією Києва. 18:30; 19:45


Слідкуйте за програмою заходів Дні науки 2018 та дізнайтеся про програми в інших містах

Обговорення

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *