Проекції зміни глобального та регіонального клімату в ХХІ сторіччі за даними чисельних моделей

Проекції зміни глобального та регіонального клімату в ХХІ сторіччі за даними чисельних моделей

доповідач: к. ф.-м. н., Українського гідрометеорологічного інституту Svitlana Krakovska на семінарі Науковий семінар: Інформаційне суспільство: досягнення та виклики 1 лютого о 18.30 в Київському будинку вчених.

Сьогодні факт зміни глобального клімату практично не викликає сумнівів і вважається експериментально доведеним: ріст глобальної температури повітря та океанів, зменшення площі морського льоду та підвищення рівня Світового океану, зростання кількості екстремальних та небезпечних явищ погоди підтверджено довготривалими інструментальними вимірами.

У дослідженнях сучасного клімату та його змін у майбутньому математичне моделювання залишається одним з найефективніших методів, а чисельні моделі прогнозу кліматичних змін є основним джерелом інформації про те, якими будуть кліматичні умови у світі та в Україні зокрема. Проте, навіть у науковому співтоваристві серед користувачів чисельних моделей є декілька категорій: одні схильні їх ідеалізувати і сприймати результати розрахунків так само, як і дані моделей прогнозу погоди. Інші – «скептики», кажуть, що «як можна довіряти розрахункам клімату на десятки та сотні років, якщо прогнози на найближчі тижні і місяці не справджуються»? Чому такі різні думки і як треба використовувати результати чисельних моделей щодо кліматичних проекцій – це одне з питань, які розглядатимуться на семінарі. Щоб зрозуміти можливості та обмеження в прогнозі кліматичних змін слухачі дізнаються:

• В чому різниця – погода та клімат і, відповідно, моделі прогнозу погоди та прогнозу клімату?
• Що таке «сценарії» та «проекції», і яку інформацію можуть отримати користувачі з цього?
• Що можуть і що не можуть врахувати чисельні моделі в своїх прогнозах?
• Чому прогнози не справджуються?
• Як інтерпретувати та використовувати результати чисельних кліматичних моделей?
• Ну і, звичайно, які кліматичні умови очікуються в Україні до кінця ХХІ ст. за даними ансамблів чисельних моделей.