Що таке наука і навіщо вона потрібна? (2 серія «навіщо?»)


«А чем вы занимаетесь?» — спросил я.
«Как и вся наука, — сказал горбоносый. — Счастьем человеческим»
Аркадий и Борис Стругацкие, «Понедельник начинается в субботу».

Наукові дослідження звикли поділяти на фундаментальні (опис основних законів природи) та прикладні (спрямовані на досягнення конкретних технологічних цілей — практичне застосування). Багато людей вважає, що наука покликана задовольняти потреби людства, тобто постачати нові засоби для покращення життєдіяльності. Але самі науковці вважають, що наука — це перш за все фундаментальні дослідження. А прикладне — це лише похідне від фундаментального, не є основним і не має бути ним. Та й справді, коли, наприклад, Фарадей та Ампер, цікавились явищами електрики, то наврядчи думали про те, що вони мають винайти щось вкрай необхідне людству, щось таке, в чому вони зараз мають потребу. Тепер ми навіть і не уявляємо своє життя без електрики.

Сьогодні може здаватись, що все, що треба вже винайдено, основні закони природи зрозумілі і не має великої потреби в цьому копатися. Але, по-перше, загадки безмежні. Відповіді на питання породжуть тисячі нових питань. По-друге, часові рамки взаємодії досягнень науки із суспільством — десятки, а іноді сотні років. Не одразу зрозуміли цінність робіт Менделя. Ну перебирала собі людина якісь там горошинки. А навіщо? Що це всім дало? А це між іншим заклало основи генетики! Науки, без якої тепер не обійтися ні медицині, ні сучасній біології. І це стало зрозумілим лише на початку наступного століття після його смерті.

Сучасний рівень технологій, що забезпечує побутові потреби, здається чимось само собою зрозумілим і не пов’язаним з діяльністю людей, що виводять сьогодні хитромудрі формули. Хоч відкручуючи кран у ванній ми мали б пам’ятати Ейлера та Бернуллі, що заклали основи гідродинаміки.

Науковці — перш за все люди, які займаються наукою тому, що їм просто цікаво розібратися в питаннях світобудови. Цей інтерес природній і живий, та власне є чи не найбільш вагомішою рушійною силою та енергією, що живить прогрес та людство цілком.

Хочеться додати, що більшість справді цінних відкриттів зроблені в результаті власного ненаситного і сміливого інтересу вченого. Одному лауреату Нобелівської премії по хімії Ріоджі Нойорі з Японії перед вибором напрямку досліджень його науковий керівник казав: «Американська наука пішла далеко вперед, нам її не наздогнати. Європейська наука пішла далеко вперед, нам її теж не наздогнати. Тому, займайся чим хочеш… Чимось таким! А раптом вийде.» І Нобелівський комітет підтвердив — вийшло!

Радість Еврики

А ви самі не помічали, яке задоволення у вас виникає, коли ви щось розумієте? Коли ви в школі змогли самостійно вирішити складну задачу з геометрії? Коли ви прочитали книгу і зрозуміли її суть? Коли у вас з’явилась нова ідея щодо ефективного вирішення чергової задачі на роботі? Коли ви зрозуміли людину, яка півгодини намагалась щось до Вас донести? А нам завжди приємно робити те, що корисно. Ми отримуємо задоволення від прийняття їжі, кохання, фізичних вправ і так далі, бо це для нас важливо. Еволюція підтримала те, що допомагає нам виживати та бути кращими, шляхом нагороди за активні дії через задоволення. Так само і радість нового знання та розуміння закріплено еволюцією в нашому мозку. Доведений факт, що радість пізнання може конкурувати з важкими наркотиками. Люди, що постійно вчаться і дізнаються щось нове, отримують найвищу насолоду! Порівняно з іншими джерелами задоволення, задоволення від пізнання є безмежним і невичерпним.

«Розвиток науки відповідає не тільки насущним, але і духовним потребам людства. Якщо вирішені питання повсякденного існування, постає питання — навіщо ми живемо, звідки з’явились, куди йдемо… Наука послідовно відкриває картину світу все ближче до істинної і зараз на порядку денному стоїть включення в неї людини і людського розуму. Ми — діти нашого власного Всесвіту і наш мисленнєвий апарат та створювані ним поняття адекватні будові нашого світу. Наша місія в світі — його пізнання.
Можливо, що ми навчимося коли-небудь створювати всесвіти, можливо, що творіння та еволюція не виключають одне одного, а Творець — не позаприродний суб’єкт, а продукт та причина природної еволюції. Невже причетність до глибоких проблем людського буття та світобудови не наповнює життя вищим сенсом?» (проф. Ю.Н.Ефремов, Гос. Астрономический институт им. Штенберга, МГУ)

Так навіщо ж воно ще треба? За що ми платимо?

Без сумніву нові знання покращують життя людини у всіх сферах. Це і нові технології, і нові методи лікування — все результат діяльності науки. Але функції науки не обмежуються лише пошуком нових знань. Та не всі проблеми, якими займаються науковці зрозумілі платникам податків. Роберт Вільсон, перший директор Лабораторії Фермі в США, коли його запитали, яке відношення до обороноздатності держави має будований прискорювач, відповів: «Він не має нічого спільного з безпосереднім захистом держави, за виключенням того, щоб зробити державу гідною захисту — розумнішою і кращою». Чим кращий розвиток науки в країні — тим вищий її власний рівень. Чим краще розвинена наука — тим вищий інтелектуальний рівень та освідченість громадян. Саме наука має стояти в основі сфери освіти. Хороших спеціалістів можуть виховати лише хороші спеціалісти, а що виховує їх як не наука, як не необхідність дотримання всіх точностей, достовірностей, контролей та спростовуваностей, конкретних визначень термінів. Лише в науці виховується подібний спосіб мислення. Конкретизуючий та критичний.

Важлива роль науки країни ще в тому, щоб ознайомлювати власне суспільство з досягненнями світової науки. А хто може прочитати, проаналізувати і дати експертну оцінку закордонним новинам як не спеціаліст? Це і є частково місія популяризації науки, як і власне мета нашого порталу, що старанно викладена у Маніфесті «Моя наука».

Важливо зрозуміти, що наука — невід’ємна частина людської діяльності, без якої неможливий прогрес людства в будь-якому напрямку. Ось, наприклад, аргументи проведених Днів науки 8-9 листопада 2014 року:

Ну, а якщо ж цей пост здається вам дитячим та непереконливим, то представляю підбірку глибших думок на цю тему:

  1. «Что такое наука?» Евгений Трунковский, «Наука и жизнь» №10, 2010
  2. «Навіщо суспільству сьогодні потрібна наука?..»
    http://www.day.kiev.ua/uk/article/panorama-dnya/navishcho-suspilstvu-sogodni-potribna-nauka
  3. «Чи потрібна наука українському суспільству» (критичний погляд на стан української науки)
    http://gentoo-sciplus.blogspot.com/2012/12/blog-post_11.html
  4. «Пять причин, зачем нужна фундаментальная наука»
    http://www.mr7.ru/articles/89558/
  5. «Зачем нужна наука в России?», Андрей Летаров, Троицкий вариант Наука №9(103), 2012
    http://trv-science.ru/103N.pdf
  6. «Зачем нам нужна наука» Филипп Хэндлер, «Химия и Жизнь» №8, 1974
    http://vivovoco.astronet.ru/VV/MISC/1/HANDLER.HTM
  7. «Зачем нужна наука?», Александр Азбель, Троицкий вариант №3(22N), 2009
    http://www.courier-edu.ru/cour0903/1700.htm

Передрук статті лише з письмового дозволу автора.

Обговорення

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *