“Дні науки” — науково-популярна акція, що проводиться в наукових закладах України з 2013 року.

Програма
Дні науки 2017. Київ

11 листопада (субота)

Інститут молекулярної біології і генетики НАН України

(вул. Заболотного, 150)

За участі установ НАН України: Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного, Інституту загальної та неорганічної хімії, Інституту програмних систем, Інституту проблем математичних машин та систем, Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору, Інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова та Інституту хімії поверхні ім. О. О. Чуйка

Демонстрації (10:30–13:00 та 14:00–16:00)

“Як робити гіпсові та гіпсополімерні іграшки для своїх дітей”

“Як зробити епоксидні заливки та фігурні вироби”.

Буде показано способи творення полімерних та гіпсополімерних іграшок, виробів, склейок. Проводитимуться відповідні майстер-класи. Виготовлені вироби учасники отримують собі на пам’ять.

“Мікросвіт”

Навколо нас перебувають мільйони мікроскопічних живих організмів. Деякі з них для нас “друзі”, деякі нейтральні, а частина — може викликати серйозні проблеми зі здоров’ям. Чому потрібно мити руки з милом? Хто живе у йогуртах та кефірах, які ми п’ємо? Як виглядає світ бактерій, що живуть у ґрунті, воді, повітрі? Окрім чашок Петрі та пробірок з поживним середовищем, на яких створили свої колонії бактерії, на демонстрації можна буде ознайомитися і з фіксованими препаратами різноманітних бактерій.

“Знайомтеся: ГМО (генетично модифіковані організми)”

Бажаєте побачити справжню мишку, геном якої було змінено? Через те, що мишкам було включено ген зеленої флюоресценції медузи, в синьому та ультрафіолетовому діапазоні випромінювання вони світяться зеленим.

“Дивовижна хімія”

На вас чекають круті наукові досліди: полум’я на руці, вулкан, йодний годинник, коливальні реакції, безбарвні чорнила, різнокольорове полум’я, отримання віскози, полум’я без сірників, зубна паста для слона, джин із пляшки, хімічна веселка та багато-багато іншого.

“Цікаві лабіринти та інші задачі”

Любите лабіринти? Добре орієнтуєтеся в просторі? Тоді вас точно зацікавить можливість створити власний лабіринт за допомогою спеціальної комп’ютерної програми. Окрім того можна буде дізнатися, як лабіринти пов’язані зі штучним інтелектом і сучасними комп’ютерними технологіями.

“Дослiдження природного середовища засобами новітніх iнформацiйних технологiй”

Ви ознайомитесь з інформаційною технологією космічного моніторингу антропогенного забруднення територіальних вод України на Чорному та Азовському морях. Окрім цього буде можливість дізнатися основи програмного забезпечення ArcGIS на карті географічного середовища, на прикладі якого будуть продемонстровані системи введення та обробки географічної інформації, структура управління даними та система аналізу візуалізації. У подальшому отримана інформація може бути використана для географічних досліджень.

“Біосенсорні технології для екологічного моніторингу”

Ви матимете змогу познайомитись з біосенсорами для спостереженням за станом біологічних об’єктів без їхнього пошкодження. Принцип роботи сенсорів базується на методі індукції флуоресценції хлорофілу, що відображає зміни у фотосинтетичному апараті рослин та дозволяє реєструвати вплив зовнішніх факторів на їхній стан. Демонстрація включає роботу з вітчизняними приладами “Флоратест” та діючими зразками безпровідних сенсорів.

Лекції:

11:00 Ігнатенко О. “Лабіринти: алгоритми побудови і виходу”

Лабіринти — це не просто цікаві головоломки. Швидке орієнтування у незнайомому просторі (печерах, лісах, джунглях тощо) було основою виживання та розвитку мозку. Тому не дивно, що штучні лабіринти виникли і супроводжували людську цивілізацію, як мінімум, з часів стародавнього Єгипту. Сьогодні лабіринти слугують базою для тестування і розробки методів штучного інтелекту, використовуючи всю потужність сучасних комп’ютерів.

13:00 Андрій Чуєнко “Засоби захисту дерев’яних будівель від пошкодження цвілевими грибами”

Хто такі недосконалі гриби? Як з ними боротись? Відвідавши лекцію, ви зможете знайти відповіді на ці питання та дізнатись багато чого цікавого.

13:30 Беженар Р. “Радіоактивність в морському середовищі”

З середини минулого століття велика кількість штучних радіонуклідів потрапила в морське середовище. На лекції буде представлена модель переносу радіонуклідів по ланцюжках живлення морських організмів, наведені приклади її застосування до різних частин Світового океану, проведена оцінка доз опромінення людини від споживання морепродуктів в різних країнах у різний час. Простота та універсальність моделі дозволяє використовувати її в системах аварійного реагування на ядерні події.

---

Інституту кібернетики НАН України

(проспект Академіка Глушкова, 40)
Екскурсії (11:00–13:00):

3D-принтер

З початку нового тисячоліття поняття “3D” міцно увійшло в наше повсякденне життя. В першу чергу, ми пов’язуємо його з кіномистецтвом, фотографією або мультиплікацією. Але навряд чи зараз знайдеться людина, яка хоча б раз в житті не чула про таку новинку, як 3D-друк. Сам процес друку — це ряд повторюваних циклів, пов’язаних із створенням тривимірних моделей, нанесенням на робочий стіл (елеватор) принтера шарів витратних матеріалів, переміщенням робочого столу вниз на рівень готового шару та видалення з поверхні столу відходів. Під час екскурсії ви ознайомитесь із моделлю 3D принтеру, розробленою в Інституті кібернетики імені В. М. Глушкова, а також — вживу побачите процес 3D друку.

Екскурсія на СКІТ

Комп’ютерний кластер — це декілька незалежних обчислювальних машин, що використовуються спільно і працюють як одна система для вирішення тих чи інших задач, наприклад, для підвищення продуктивності, забезпечення надійності, спрощення адміністрування тощо. Обчислювальний кластер потрібен для збільшення швидкості обрахунків за допомогою паралельних обчислень. Також він дозволяє зменшити час розрахунків, порівняно з одиночним комп’ютером, розбиваючи завдання на паралельно виконувані гілки, які обмінюються даними через мережу. Одним з останніх здобутків інституту є створення суперкомп’ютерів для інформаційних технологій (СКІТ) — високоефективних обчислювальних кластерних систем СКІТ-1, СКІТ-2, СКІТ-3 та СКІТ-4. Можливість ефективної інтелектуальної обробки великих об’ємів знань і даних забезпечує їм істотні переваги. Суперкомп’ютери СКІТ дають змогу розв’язувати принципово нові задачі трансобчислювальної складності в економіці, екології, сільському господарстві, в космічній галузі тощо. Уже сьогодні на цих кластерних супер-ЕОМ реалізовано низку інформаційних технологій розв’язання важливих класів задач практичного застосування.

---

Археологічний музей і кафедра археології та музеєзнавства Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

(вул. Володимирська, 60)

За участі відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України

Екскурсія (11:00; 13:00; 15:00)

“Коридорами червоного корпусу”

на якій учасники можуть познайомитись з історією створення музею, його експозицією та дізнатись, де студенти-історики здобувають професійні навички і роблять перші кроки у власних наукових дослідженнях. Екскурсії проводить завідуюча Археологічного музею КНУ Любов Самойленко. (Зустріч біля центрального входу червоного корпусу університету).

Одразу після екскурсії — демонстрація і лекція

 “З археологами на розкопі”

Спробуйте себе у ролі дослідника. Під керівництвом досвідчених науковців зробіть свої перші кроки у захопливий світ археології. На вас чекає справжнісінька робота на розкопі, де за допомогою, головного робочого інструменту — лопати, ви дізнаєтесь, де знаходять археологічні артефакти та що відбувається із знахідками після розкопок.

Анна Петраускене “Хто такі археологи і чим вони займаються”

Переважна більшість людей вважає археологію професією для романтиків та шукачів старовини. У представниках професії, археологах, найчастіше бачать, ледь не героїв пригодницького фільму — знавців дивовижних коштовностей та відкривачів нових цивілізацій. Але мало хто знає, що насправді більшість свого часу учений проводить не в експедиції або поході, вивчаючи артефакти чи розгадуючи таємницю цивілізацій, а ділить свій час між роботою в бібліотеці та лабораторії, збираючи інформацію з досліджень попередників та обробляючи матеріали з розкопок. На лекції можна буде дізнатись цікаві факти про видатних дослідників та історію створення Інституту археології, а також чому археологи влаштували розкопки в підвалі власного приміщення.

---

Інститут математики НАН України

(вул. Терещенківська, 3)

за участі Інституту магнетизму НАН, МОН України та творчої лабораторії “5 НАУК”

Демонстрації з 11:00

Головоломки з фізики та математики

На стенді творчої лабораторії “5 НАУК” ви зможете випробувати себе у веселих головоломках, математичних змаганнях та спробувати пояснити парадоксальні результати фізичних експериментів.

Лекції:

11:00 Андрій Пилипенко “Чому альбіносів так багато?”

Під час виступу буде розглянуто деякі моделі популяційної генетики, а також проаналізовано, наскільки швидко змінюються частоти генів, які сприяють виживанню чи, навпаки, вимиранню.

12:40 Сергій Максименко “Про парність і непарність”

В лекції буде розглянуто серію задач, розв’язання яких базується на перевірці парності чи непарності певних чисел та проаналізовано типові міркування, які використовуються для вирішення таких задач.

13:20 Любов Жарова “Свідоме споживання або “ми те, що ми споживаємо”

Попри зміни в політиці, технологіях, економіці та екології основні економічні закони все ще залишаються актуальними і ми зупинимось на одному з них — попит породжує пропозицію. Чому варто і важливо замислюватись над тим, що і для чого ми купуємо. Товари для чоловіків та жінок, екологічні товари та фастфуд, паперове упакування чи поліетилен. Ми приймаємо десятки споживчих рішень щодня, але настав час робити їх свідомо.

14:00 Олександр Рибак “Задача про зачепленість та знайомство з групами гомотопій”

Поняття зачепленості зустрічається в багатьох практичних завданнях. Наприклад, іноді потрібно визначити, чи можна з певної конструкції зняти петлю. Подібні питання виникають при створенні та розборі механізмів, а також в процесі аналізу полімерних сполук.

14:40 Олексій Колежук “(Квантовий) магнетизм і інформаційні технології”

Що таке магнітні матеріали, як вони зараз використовуються для зберігання та обробки інформації і які сучасні розробки будуть застосовані в технологіях майбутнього

---

Національний університет Києво-Могилянська академія. Кафедра фізикоматематичних наук

(вул. Григорія Сковороди 2, корпус 1)

За участі установ НАН України: Інституту ядерних досліджень, Інституту фізики напівпровідників та Інституту фізики.

Лекції:

10:30 Станіслав Репецький “Наукова картина світу?”

Наукові революції у фізиці виникають з поглибленням знання природи і розширенням кола явищ, що описуються наукою. Наукова революція − це зміна парадигми, моделі постановки проблем та їхніх вирішень науковою спільнотою

11:25 Лариса Хоменкова “Сучасна енергетична та кліматична кризи: чи врятують нас альтернативні джерела енергії?”

Споживання людиною електроенергії, газу та нафтопродуктів стало настільки звичним, що, стикаючись з проблемами енергопостачання, ми відчуваємо серйозну незручність. Проте ми продовжуємо активно витрачати вичерпні природні ресурси оскільки їхня вартість є прийнятною для кожного з нас. Сучасна енергетична криза полягає в тому, що бажані потреби в електричній енергії у декілька разів перевищують їхнє виготовлення! Усвідомлення природного багатства планети дуже довго не давало приводу серйозно задуматися про використання альтернативних джерел енергії, але вичерпність природних ресурсів, а також забруднення навколишнього середовища становлять загрозу для існування людства. Що нас очікує у майбутньому? Так спроможні чи ні альтернативні джерела енергії врятувати нас від енергетичної та кліматичної кризи?

12:20 Рада Савкіна “Кавітація — від косметології до нанотехнологій”

Кавітація — унікальне явище, яке поєднує в собі руйнівне та одночасно творче начало, що базуються на ефекті екстремальної локалізації енергії в рідкому середовищі при збільшенні швидкості рідини (гідродинамічна кавітація), або при проходженні акустичної хвилі великої інтенсивності (акустична кавітація). На лекції будуть розглянуті приклади негативного впливу явища, такі як кавітаційне зношування насосів та турбін, кавітаційна ерозія, тощо. Також буде представлено застосування кавітації та супутніх явищ в таких областях як хімічний синтез, напівпровідникова електроніка та нанотехнології, біомедицина та харчова промисловість.

13:00–14:00 перерва

14:00 Юрій Яковенко “Фізики на шляху до термоядерної енергетики”

Термоядерна енергетика обіцяє стати в майбутньому джерелом енергії, яке буде одночасно практично невичерпним та екологічно прийнятним. Коли очікується створення термоядерної електростанції? Які складні й цікаві задачі це поставило перед фізиками?

14:50 Володимир Кузнєцов “Українська наука і європейські цінності”

Як організована українська академічна наука? Чи сприяє вона відродженню українського суспільства? Як співвідноситься зі світовими критеріями? Яке місце віддано європейським цінностям? Вашій увазі пропонується важлива інсайдерська інформація про стан речей, що дасть можливість зробити свої висновки і включитися в обговорення цієї вкрай актуальної теми.

---

Астрономічна Обсерваторія та Астрономічний музей КНУ ім. Тараса Шевченка

(вул. Обсерваторна, 3)

За участі установ НАН України: Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця, Інституту теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова, Інституту геологічних наук, Інституту фізики та Національного технічного університету України “Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського”

Лекції:

16:00 Володимир Єфіменко “Нові перспективи наукових досліджень у зв’язку з відновленням обсерваторії на горі Піп Іван”

Оповита легендами та переказами обсерваторія Білий Слон на горі Піп Іван в Карпатах отримала шанс на відновлення. Які наукові задачі там планують розробляти, як оновляться її будівлі та хто планує брати участь у цих роботах — розповість один з учасників спеціалізованої наради з цих питань.

16:30 Людмила Ковальчук “Криптографія — від грецького: “κρυπτός” — таємний та “γράφω” — пишу”

Навіщо всім людям потрібно вчити математику. Чому критичне мислення та ефективне прийняття рішень неможливі без математики. Що таке математика для життя. У цій лекції ви почуєте про основні методи шифрування інформації з часів Юлія Цезаря до сьогоднішніх днів. Дізнаєтесь, як зашифрувати повідомлення так, щоб його ніхто ніколи не зміг дешифрувати чи як домовитись з друзями про таємний ключ шифрування у ситуації, коли всі ваші листи та розмови перехоплюються та прослуховуються зловмисником.

17:00 Богдан Гнатик “Відкриття гравітаційних хвиль”

Нобелівську премію з фізики цього року присудили дослідникам гравітаційних хвиль. Як довго вони йшли до підтвердження гіпотези, яким чином і якими інструментами було зафіксоване явище, про які таємниці Всесвіту довідалось людство — про все це можна дізнатися з лекції фахівця у даній галузі.

18:15 Володимир Улещенко “Гарячий Всесвіт Гамова”

Всесвіт, в якому ми живемо, утворився в результаті Великого Вибуху, що відбувся приблизно 14 мільярдів років тому. Чому ми зараз так вважаємо? Які факти і які міркування приводять нас до таких висновків? Як ми довідуємося, які були попередні фази еволюції Всесвіту? Теорія первинного нуклеосинтезу, запропонована Джорджем Гамовим та його учнем Ральфом Алфером, якраз є однією з таких “цеглинок” у фундаменті нашого світогляду, яка, спираючись на спостережуваний нині стан речей та відомі закони фізики, дає чітку несуперечливу картину розвитку Всесвіту на певному етапі, і переконує, що нинішній розподіл хімічних елементів виник не випадково.

18:45 Ольга Томченко “Дивовижні космічні знімки водних об’єктів”

Ви дізнаєтесь про геоінформаційні технології та матеріали дистанційного зондування Землі. Про дослідження рослинного світу, водних ресурсів, тощо. За допомогою аналізу космічних знімків можна не лише отримати уявлення про кількісний стан об’єктів навколишнього середовища, а й оцінити їхній екологічний стан, створивши ряд тематичних карт, як сучасних, так і ретроспективних.

18:00; 19:30 Оглядова екскурсія найстарішою обсерваторією Києва.

---

12 листопада (неділя)

Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України

(вул. Богомольця, 4)

За участі установ НАН України: Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного, Інституту математики та Київського академічного університету, Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Клініки репродуктивної медицини “НАДІЯ”, Нацыянальнага цэнтра сучасных мастацтваў Рэспублікі Беларусь.

Демонстрації (12:00–13:00; 16:00–17:30)

“Перевір власну чутливість!”

Дослідження чутливості шкіри до температури та болю. Діана Шевчук

“ГМО (генетично модифіковані організми)”

Знайомство та спілкування з милими мишами із геном зеленого білка. Тарас Верещак

“М’язи під мікроскопом”

Коли йдеться про м’язи, то більшості з нас одразу спадають на думку “перекачані” біцепси і трицепси, але все далеко не так просто! Ви знаєте, що у нашому тілі більше 600 м’язів? Вони роблять все: від перекачування крові по всьому організму до підняття важкого рюкзака. Деякі з них ми можемо контролювати, а інші (наприклад, серце) — роблять свою роботу самі. Дарія Дринь, Марія Мельник та Ліза Забенько

“Літературна пригода”

Настільна гра, в ході якої діти та їхні батьки зможуть виконати веселі завдання, перевірити власні знання в царині літератури та дізнатися багато нового про українських та зарубіжних письменників. Катерина Годік та Ірина Скакун

“Веселі рими”

Ви зможете дізнатись, що таке рими і якими вони бувають, а також навчитись розрізняти типи римування на різноманітних прикладах української та світової поезії. Тетяна Михайлова

“Розгадай код української літератури”

Любите Шерлока Холмса, Еркюля Пуаро чи прокурора Шацького? Українська література має й своїх детективів і слідчих: лікар Піддубний, полковник Дмитро Коваль, лейтенант Арсен Загайгора, капітан Сергій Хаблак. Пропонуємо всім охочим перейняти досвід детектива та розгадати тайнописи підзабутих рядків. Сніжана Жигун

“Письменники, їхні секрети та дивовижні історії”

Ви зможете дізнатися цікаві факти з життя українських письменників, маловідомі подробиці їхніх біографій, контекст, у якому були написані ті чи інші твори. Ольга Блик

“Володимир Винниченко як художник”

Усі охочі зможуть дізнатися про долю малярської спадщини відомого прозаїка, драматурга, філософа, політичного діяча В. Винниченка. Будуть продемонстровані неопубліковані щоденникові записи митця, які репрезентують його погляди на творчість, а також наочні матеріали. Ольга Матвєєва

“Зашифруйся!”

Учасники зможуть навчитися шукати та використовувати додаткові смисли, які мають певні символи, знаки та кольори. На майстер-класі пропонується придумати власну історію, зашифрувавши її у предметах, малюнках або намистинах. Кожен зможе створити власне унікальне ім’я та сувенір на згадку. Яніна Юхимук

“Найменші клітини людського організму”

Під мікроскопом можна буде побачити спермії (вік 14+) Ольга Малюта

Лекції:

11:00 Тетяна Рязанцева “Уславлені і невідомі: Жіночий внесок у західноєвропейську культуру XII–XVII ст.”

Образи прекрасних дам протягом століть надихали митців і поетів. Але чи залишалися жінки Середньовіччя, Відродження і Бароко лише “об’єктом бажання”? Поговоримо про освічених і творчих жінок та їхній внесок у західноєвропейську культуру XII–XVII ст., драматичні життєві історії та цікаві книжки. Жінки-письменниці іспанської Золотої Доби. “Мексиканська Муза” — сестра Хуана Інес де ла Крус (XVII ст.) та багато іншого.

11:40 Олександр Боронь “Шевченківська енциклопедія” — унікальне видання”

Що таке жанр персональної енциклопедії? Навіщо їх взагалі пишуть? Хіба вже не все відомо про Тараса Шевченка? Що цікавого можна дізнатися з цього шеститомника, вага якого становить майже 13 кг? На ці та інші важливі питання відповість один з авторів даної енциклопедії.

13:00 Галеб Аль-маалі “Гриби та рослини — друзі чи вороги?”

В лекції будуть освітленні різні аспекти такого важливого явища, як мікориза — взаємовигідної співпраці між грибами та рослинами. Будуть описані різні типи мікоризи, їхня роль в екосистемах та значення для людини.

13:40 Дзіна Даніловіч “Фотографія: документ чи містифікація?”

Ні експерименти з аналоговою фотографією в ХІХ столітті, ні навіть поява цифрової обробки в ХХ-му не позбавили нас віри в те, що фотографія є правдивим відображенням реальності. Але чи дійсно ми все ще можемо розділяти цю віру? Як змінилося ставлення до “документальності” фотографії в сучасних фотографічних практиках? (лекція російською мовою)

14:20 Нана Войтенко “Емоції і мозок”

Навіщо потрібні емоції? Чому корисно сміятися і шкідливо злитися? Чи можна контролювати емоції? Що таке емоційна пам’ять? На ці питання ви отримаєте відповіді на лекції.

15:00 Ірина Єгорченко “Навіщо потрібні логарифми: математика як основа критичного мислення”

Навіщо всім людям потрібно вчити математику. Чому критичне мислення та ефективне прийняття рішень неможливі без математики. Що таке математика для життя

15:40 Євген Синиця “Ранні слов’яни: конкурентні переваги на тлі доби”

До культури слов’ян часів їхнього історичного дебюту на початку Середньовіччя доволі часто — і небезпідставно — вживають епітет “примітивна”. Дійсно, в багатьох регіонах, опанованих слов’янами протягом Великого розселення V–VІІ ст., їхня культура заступає набагато яскравіші та складніші культури попередньої епохи. Причому слов’янська експансія була буквально блискавичною. Парадокс? Тільки на перший погляд. Насправді за зовнішнім “примітивізмом” була прихована доволі гнучка система адаптації до навколишнього середовища. Про головні адаптивні аспекти “слов’янського способу життя” йтиметься у лекції.

16:30 Павло Мазур “Чоловіча неміць. Про що воліє не знати “сильна“ стать”

Чоловіче непліддя — лихо не менш страшне, ніж непліддя жіноче, проте поки жінки займаються вирішенням проблем із фертильністю, чоловіки пихато мовчать. Хоча до половини випадків безпліддя припадає саме на чоловіків! Такий страшенний удар по самій суті мужності чоловіка потребує адекватної відповіді. Про це та трошки про інше і поговоримо.

---

Київський академічний університет та UNIT.CITY

(вул. Дорогожицька, 1)

За участі установ НАН України: Інституту металофізики ім. Г. В. Курдюмова, Інституту молекулярної біології та генетики, Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця, Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена та кафедри біотехнології Навчально-наукового Інституту екологічної безпеки НАУ, Асоціації студентів-біотехнологів.

Екскурсії (11:00, 14:00, 17:00)

Оглядова екскурсія

подорож по технопарку UNIT.City. Ви маєте можливість побачити життя унікального інноваційного міста і його мешканців зсередини, дізнатись, чим займаються резиденти технопарку і побувати у UNIT Factory — єдиному в Україні навчальному закладі, що працює за стандартами інноваційної французької ІТ-школи Ecole 42 (тривалість 30 хв).

Демонстрації (11:00–14:00, 15:00–16:30)

“Неймовірний електромагнетизм”

Цікаві демонстрації та майстер-класи дадуть змогу відчути квантову фізику своїми руками на дотик. Зокрема дослідити високотемпературну надпровідність у рідкому азоті, спостерігати проникнення магнітного потоку у надпровідники та надпровідну левітацію, а також надпровідні безконтактні підшипники та потяг на магнітній “подушці”; пройти майстер-клас по виготовленню та запуску левітрона; провести інші цікаві досліди з гелієм та рідким азотом, тощо.

“Культура рослин in vitro”

Побачити живі рослини у пробірках. Дізнатися про сучасні біотехнології рослин. Навіщо дослідники вирощують рослини у стерильних умовах? Яке вони мають значення у фундаментальних дослідженнях та у промисловості?

“Цікава фізіологія рослин”

Власноруч провести якісні реакції та виявити різноманітні продукти фотосинтезу рослин. Як рослини перетворюють вуглекислий газ на їжу? У чому різниця між глюкозою, фруктозою та сахарозою? Якщо біохімія — це надто складно, то просто “кольорові” реакції подобаються усім.

“Виділення ДНК з їжі”

Дуже багато людей ніколи не замислюються над тим, що можна виділити власноруч ДНК в себе вдома. Команда АСБ навчить, як це робити та дасть змогу усім охочим виділити ДНК з фруктів.

“Клітини крові під мікроскопом”

Кров — одна з найцікавіших складових людського організму. Навіщо брати кров у людей? З чого складається кров? Про все це ви зможете почути від молодої команди АСБ, а також побачити за допомогою мікроскопа деякі клітини крові.

“Визначення кількості вітаміну С у соках”.

З самого дитинства нас вчать, що для нормального функціонування організму людини необхідно їсти багато фруктів та овочів, які містять у собі велику кількість вітамінів. А чи є вітаміни в сучасних соках? Молоді експериментатори проведуть досліди, що покажуть яка кількість вітаміну C міститься в різних соках, а також розкажуть, що таке “цинга” і чому раніше люди могли померти від цієї хвороби.

“Білки навколо нас“

Що таке “білок”? Які необхідні елементи містяться всередині білку? Усі охочі зможуть самостійно провести дослід з виявлення головного (пептидного) зв’язку в структурі білку.

Лекції:

11:30 В’ячеслав Лізунов “Фізика дифракції та сучасна структурна діагностика”

Явище дифракції було відкрито декілька століть тому назад та добре відоме нам зі шкільного курсу фізики. При цьому, не зважаючи на свій “поважний вік”, дифракційні методи досліджень на сьогодні є базовими для вивчення внутрішньої будови тіл. На лекції ви дізнаєтеся про особливості взаємодії випромінення з речовиною та нещодавно розроблені методи діагностики, які використовують дифракцію випромінення.

12:20 Григорій Петюх “ГМО: страхи і ризики”

Коротка науково-популярна інформація про ГМО. Погляди на те, чи потрібні вони і кому вони потрібні. Чи загрожує людству тотальне використання ГМО: якщо так — то які це загрози?

13:00 Олександр Михед “Шлях героя: чому всі історії однакові?”

Засновуючись на дослідженнях Джозефа Кемпбелла та Крістофера Воглера, буде представлено інтерпретацію “Шляху героя”, яку адаптувала масова культура і зробила унікальною формулою, що її використовують у літературі та кінематографі.

14:00 Олексій Болдирєв “Годинник у нашій голові”

Нобелівську премію з фізіології у 2017 році отримали три американських генетики, що зрозуміли, як працює молекулярний годинник у клітинах дрозофіли. У наших клітинах є подібний механізм, який втім звіряється з центральним годинником , що ховається всередині головного мозку.

15:00 Віктор Фурсов “Феномен і типи паразитизму у перетинчастокрилих комах”

Як з’явився феномен паразитизму у комах? Чи знаєте ви, хто такі паразитоїди? Хто із паразитів є найменшим? Все це і багато іншого можна буде дізнатися на лекції.

15:40 Марина Хмара “Процес кластеризації в Україні”

Про важливість переходу до кластеризації в Україні та розвитку цього процесу: від локальних до глобальних перешкод. Переваги і вигоди кластерної форми організації виробництва. Дослідження сутності формування взаємозв’язків між суб’єктами.

16:20 Олександр Скороход “Довголіття і спорт. Як фізичні навантаження впливають на організм людини”

Чи справді фізичні навантаження допомагають жити довше? На лекції буде розглянуто біохімічні та фізіологічні процеси, які відбуваються під час фізичних навантажень, а крім того — проаналізовано рекомендації лікарів та спортивних фізіологів щодо “розумних” тренувань.

---

Інститут археології НАН України та Національний науково-природничий музей НАН України

(вул. Б. Хмельницького, 15)

За участі ВГО “Спілка археологів України”

Демонстрації (11:00–16:00)

“Виготовлення знарядь з кременю. Реставрація давньої кераміки”

“Про що розповідає археологія”

Демонстрація способів виготовлення знарядь праці та зброї з кременю. Інтерактивний розкоп. Учасники зможуть зануритися у атмосферу справжнього археологічного пошуку артефактів. Спробують себе у ролі археолога, зможуть відчути себе на розкопі та у археологічній лабораторії.

“Хижі рослини”.

Вони живуть за своїми правилами у моторошному світі видової боротьби, а їхня холодна краса — смертельна. Хижі рослини з хитромудрими ловецькими пастками здавна дивували науковців та захоплювали уяву любителів рослинного царства. Ми познайомимось з будовою їхніх пристосувань для полювання на здобич. М. Каліста

“Круті перці”

Прянощі, за кількістю яких вимірялися статки багатіїв, заради яких влаштовували масштабні натуралістичні експедиції, до цього часу чарують нас своїм смаком та ароматом. Ми поглянемо оком ботаніка на звичні нам болгарські перці та розкажемо базові секрети їхнього вирощування у себе на підвіконні. Познайомимось з більш екзотичними та пекучішими родичами з Південної Америки. Розробимо власну шкалу гостроти цих чудових рослин. Послухаємо детективні історії про чорний, духмяний, рожевий перець, перець-лонг та звісно проведемо ряд ботанічно-хімічних експериментів над ними. Я. Дерк

“Лабораторія прянощів”

Запрошуємо вас у ботанічну лабораторію, щоб дослідити обов’язковий компонент кухонної магії — чарівні прянощі, аромат яких здатен змити з вашого лиця сіру буденність. Ми дізнаємось про їхні корисні властивості, навчимося їх правильно використовувати, перевіряти якість, і, звісно, спробуємо на смак. Розріжемо справжній стручок ванілі, навчимося культивувати імбир на підвіконні й зіграємо в тематичну настільну гру. К. Новосад

“Фрукти проти овочів”

Фрукти та овочі. Навряд чи у Всесвіті існують більш заплутані речі. Тисячі років ми класифікуємо їх як заманеться, вчимо своїх дітей, що огірок — це овоч, кавун — найбільша в світі ягода, а мигдаль — це горіх. Стверджуємо, що все це неправда та запрошуємо вас інтерактивно дослідити проблему. Ми дізнаємось, чому помідор — це фрукт, але чого його не кидають до фруктового салату. Розкриємо таємницю про те, який плід найбільший на нашій планеті, чому груша — це теж яблуко та чому полуниця не ягода (і малина теж). Проведемо над ними серію хімічних та кулінарних дослідів. О. Коваленко

“Світ членистоногих під мікроскопом (мешканці прісних водойм України)”

Ви за допомогою лупи зможете роздивитися особливості зовнішньої будови щитнів, “водних” павуків, личинок бабок та волохокрильців, водних скорпіонів, бокоплавів та інших мешканців прісних водойм; кожен охочий зможе дізнатися, як виглядають дрібні водні членистоногі, роздивившись їх під мікроскопом; побачити під бінокуляром унікальних чотириоких жуків-вертячок, щелепи павука та інше. О. Мартинов

“Отрута чи ліки. Отрута змій у житті людини”

Ви дізнаєтесь про різні отрути змій, як вони діють на тварин та людину, як їх можна використовувати для ліків і навіть доторкнутися до деяких отруйних, але повністю безпечних змій. А. Малюк

“Тваринництво та його продукти на ранніх етапах історичного розвитку”

Демонстрація кісток диких і одомашнених тварин. Виробів із кістки, знайдених на археологічних пам’ятках. Розповідь про одомашнення основних видів тварин. Плетіння браслету із вовняних ниток. А. Вейбер

“Бички водойм України”

Бички — надзвичайно цікаві риби. Ми розповімо вам про їхній безмовний світ, пристосування до водного середовища та навчимо розрізняти окремих представників цього роду. А. Паньков

“Рестарація давньої кераміки”

З чого починають археологи, коли реставрують давню кераміку? Як зі шматочків зібрати цілу посудину і дізнатися, коли нею користувалися?

Лекції:

11:00 Олексій Коваленко “Здорова їжа — шкідлива їжа”

Коли дієтологи, ведучі кулінарних шоу та наші бабусі не можуть дійти згоди в питанні здорового харчування, на допомогу приходять суворі факти науки. Ми познайомимо вас з реальними дослідженням шкідливості та корисності продуктів харчування, навчимо фільтрувати інформацію у вирі реклами та некомпетентності й, можливо, трішки зламаємо навіяні медіа стереотипи. Дізнаємось, чому не варто боятися продуктів біотехнології, чому “органічні” продукти становлять небезпеку для нашої планети, як речовини промарковані літерою Е рятують людям життя, скільки треба їсти чорниць, щоб покращити зір, який цукор корисніший, чи можна споживати цукрозамінники, які з суперфудів покращать раціон, а які лише спустошать гаманець.

12:30 Олексій Коваленко “MyWay: Дарвін”

Лекцію про людину, що сколихнула світогляд не лише вчених, а й усього людства. Величні відкриття, захопливі історії про пригоди та здобутки справжнього натураліста та selfmade-men’а усіх часів та народів.

13:20 Олексій Коваленко “MyWay: Лінней”

Людина, яка змінила правила гри в систематиці живих організмів, розплутавши клубок складних назв та мереживо довільного підпорядкування таксонів. Людина-феномен, внесок якої в ботаніку, зоологію, мінералологію та медицину неможливо переоцінити. Саме тому ми розповімо історію життя шведського натураліста, у якій детально розглянемо роль цього вченого у сучасній поп-культурі.

14:00 О. Козак “Про що мовчать скелети давніх людей”

Слухачі лекції почують про те, звідки антропологи знають що їли, чим хворіли та від чого гинули наші предки. Як по кістках можливо визначити спосіб життя та професію давніх людей.

14:00–16:00 Екскурсія

Екскурсії по залах музею, що дозволять скласти уявлення про розвиток людської цивілізації на території сучасної України. У доступній формі учасники дізнаються багато цікавого про давню історію нашої країни.

---

Астрономічна Обсерваторія та Астрономічний музей КНУ ім. Тараса Шевченка

(вул. Обсерваторна, 3)

За участі Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України.

Лекції:

16:30 Ігор Зінчук “А чи був граф Дракула справжнім вампіром?”

Що таке порфірія та чому її називають “хворобою вампіра”. На цій лекції ви дізнаєтеся, кого люди Середньовіччя вважали вампірами та почуєте історію цієї загадкової хвороби.

17:20 Юрій Шевела “Венд України — найдавніша історія життя на Землі”

В сиву давнину сучасні українські землі вкривав океан, величезна кількість його мешканців опинилася захороненою в шарах осадкових порід. Не так багато місць на планеті, де скам’янілі рештки найдавніших живих істот земна кора підняла на поверхню. Одна з таких унікальних ділянок досліджується українськими палеонтологами.

18:00 Євгенія Яніш “Археозоологічні дослідження в Україні”

Археозоологія — дисципліна на межі зоології, археології та палеонтології. На сьогодні є дуже перспективним науковим напрямом, який стрімко розвивається у всьому світі. На підставі археозоологічного аналізу можливо реконструювати ареали тварин, палеокліматичні умови та господарську діяльність давньої людини.

18:40 Ольга Чапля “Медицина на службі лелеки: здобутки сучасної клінічної ембріології”

Дивовижно, яка неймовірна сила життя притаманна малесенькому ембріону людини! Мабуть, саме вона була невід’ємною умовою створення технології штучного запліднення 40 років тому… Тепер, завдяки науковим здобуткам, можна “оживляти” сперматозоїди, зберігати ембріони протягом років у рідкому азоті та цілковитій безпеці, контролювати важкі спадкові захворювання, і навіть залучати гени трьох батьків до запліднення! Можливо, в майбутньому нас чекають нові дива від “медичних лелек”.

19:20 Ксенія Гулак “Збільшення інформаційних можливостей ДНК: додаткові літери ДНК-тексту”

Громадяни постійно переживають, чи є ГМО шкідливим. Проте синтетична біологія зробила крок вперед і змогла розширити геном, створивши ДНК з додатковими “літерами”-нуклеотидами. Що це таке і що від цього очікувати, можна буде дізнатися на лекції.

18:00 та 20:00 Оглядова екскурсія найстарішою обсерваторією Києва.

---

Слідкуйте за програмою заходів Дні науки 2017 та дізнайтеся про програми в інших містах

• на сайті “Дні науки“
• на FB сторінці “Дні науки“
• ну і звичайно на “Моїй науці” та її сторінках у соціальних мережах =)